ЄУНСС: 453/1809/25
НП: 3/453/749/25
іменем України
08 грудня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з спеціальною технічною освітою, одруженого, має на утриманні двоє дітей, військовослужбовця Збройних Сил України, користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався, -
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 19.10.2025 року близько 16:00 год., повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме вчинив дії психологічного характеру, котрі виразилися у висловлюваннях образливими словами та викрикуванні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода його психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'являвся, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляв.
ОСОБА_2 , який є потерпілим від адміністративного правопорушення, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'являвся, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляла, будь-яких заяв чи клопотань у цій справі не подавала.
Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП щоразу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Сколівського районного суду Львівської області у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/csz/).
В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП (з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України № 1604-ІХ від 01.07.2021 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», що набрали чинності 01.08.2021 року) та ч. 2 ст. 269 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та особи, який є потерпілим від адміністративного правопорушення, не є обов'язковою, а тому суддя вважав за доцільне розглядати цю справу про адміністративне правопорушення за відсутністю усіх учасників судового провадження, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП щодо строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36665/02, котре набуло статусу остаточного та відповідно до котрого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з вчиненням домашнього насильства, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчиненого стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Своєю чергою, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо недопущення насильства.
Статтями 21 та 24 Конституції України регламентовано, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
За змістом пунктів 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, наведених вище вимог законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у розумінні приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
-протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ВАД № 478129, котрий складений 19.10.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції Білинцем Р.Б. відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими ним 19.10.2025 року під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення з приводу обставин, котрі були викладені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, з приводу вчинення його сином ОСОБА_1 по відношенню до нього домашнього насильства психологічного характеру;
-формою оцінки ризиків домашнього насильства, заповненою 19.10.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Пилипівим Н.І. відносно ОСОБА_1 як кривдника по відношенню до свого батька ОСОБА_2 ;
-копією постанови Сколівського районного суду Львівської області, винесеної 03.12.2024 року у справі за єдиним унікальним номером 453/1873/24 та номером провадження 3/453/908/24, котра 16.12.2024 року набрала законної сили, та котрою ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді громадських робіт на строк 40 годин.
Відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого у ч. 2 цієї статті, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню, вчинив домашнє насильство, тобто умисне діяння психологічного характеру, внаслідок чого була заподіяна шкоду психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 ..
При накладені адміністративного стягнення на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 34 цього Кодексу обставин, які пом'якшують відповідальність останнього, як і не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 грн., оскільки за обставинами цієї справи про адміністративне правопорушення та з урахуванням особи порушника, застосування зазначеного заходу на переконання судді буде достатнім. Окрім того, в силу мобілізації ОСОБА_1 та проходження ним військової служби у Збройних Силах України, накладення на нього таких альтернативних видів стягнення як громадські роботи чи адміністративний арешт, не представляється можливим.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення наявна копія посвідчення про право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, серії УБД № 443768 від 08.04.2019 року (безтермінове і дійсне на всій території України), що на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє його володільця від сплати судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн..
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, на її відповідне прохання про це.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях можна ознайомитись за вебсторінкою: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання для сплати штрафу, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН