(заочне)
08.12.2025
Справа № 522/19243/24-Е
Провадження № 2/522/902/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»
до ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості.
01.11.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Позивач просить суд:
стягнути заборгованість 70 546 грн. за кредитним договором № 7294353 від 21.11.2023.
06.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ). Конверт повернувся до суду неврученим. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.
Позивач пояснює, що 21.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав в кредит 12 000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Отримавши кредитні кошти зобов'язання не виконує, кошти не повернув, проценти не сплатив, угоду про пролонгацію кредиту не уклав. На підставі Договору факторингу від 27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, зокрема, і до ОСОБА_1 , заборгованість якого становить 70 546 грн.
Судом встановлені такі обставини справи.
21.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 7294353 про надання споживчого кредиту за умовами якого позичальник отримав в кредит 20 000 грн. шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Строк кредиту 365 днів (1 рік). Розмір процентів - 1,99% в день.
27.11.2023 між ТОВ «Авенсус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» (фактор) було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф за умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 6418889 на суму 46 666 грн.
За розрахунком кредитора заборгованість за договором № 7294353 станом на 01.11.2024 заборгованість у сумі 70 546 грн. (20 000 грн. - заборгованість по кредиту; 50 546 - заборгованість за відсотками за 365 днів).
Висновки суду.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15) .
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку;- він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, підписавши кредитний договір, позичальник підтвердила, що вивчивла умови надання фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки договору йому зрозумілі. Укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача. Отже, відповідач була вільною в укладанні кредитного договору та обізнана з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши кредитні документи.
Проценти за користуванням кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Кредитний договір укладено 21.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Строк кредиту 365 днів (1 рік). Розмір процентів - 1,99% в день.
Станом на 01.11.2024 заборгованість за відсотками становить 50 546 грн. за 365 днів).
Тому позов про стягнення основного боргу та відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню.
Щодо витрат на правничу допомогу.
26.08.2024 між адвокатом Городніщева Є.О. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №26/08-2024. Строк дії договору необмежений (п. 5.1).
Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).
Обсяг повноважень адвоката для представництва інтересів Клієнта визначений у п.2 Договору.
Сторони встановили, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п.4.1).
За п.4.4 Договору, факт надання послуг адвокатом підтверджується Актом про надання правничої допомоги, а підставою для оплати є рахунок-фактура (п.4.5).
Позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає підписаний клієнтом та адвокатом Акт прийому-передачі виконаних робіт від 21.10.2024, за яким сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, тривалість 0,5 год., вартість 440 грн.;
2) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, тривалість 1 год., вартість 840 грн.;
3) аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, тривалість 0,5 год., вартість 440 грн.;
4) підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, тривалість 1 год., вартість 840 грн.;
5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів, тривалість 1 год., вартість 840 грн.;
6) проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, тривалість 1 год., вартість 840 грн.
7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7294353 від 21.11.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції, тривалість 2 год., вартість 1 640 грн.;
8) складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), тривалість 1 год., вартість 840 грн.
9) складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо), тривалість 2 год., вартість 1 640 грн.
10) представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою Клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7294353 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях, тривалість 2 год., вартість 1 640 грн.
Загальна вартість наданих послуг 10 000 грн.
Перевіривши надані адвокатом докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. є частково необгрунтованими, та неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості, виходячи з такого.
Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тобто, попередня консультація клієнта, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів, експертиза юридичних документів, аналіз практики, тощо звісно вважаються послугами адвоката, але не можуть бути віднесені до правничої допомоги як судові витрати. Це не судові витрати, що мають відшкодовуватись другою стороною судового спору як витрати на професійну правничу допомогу.
Вивчення документів та нормативних актів, надання оцінки ситуації є невід'ємною частиною роботи адвоката перед прийняттям ним рішення щодо співпраці з клієнтом та погодження самим клієнтом на умови роботи адвоката.
Фактичне надання адвокатом послуг може мати місце й тоді, коли він фактично надав консультацію, вчинив певні дії, але клієнт не бажає продовжувати роботу з цим адвокатом, не просить далі скласти позов, здійснювати подальше представництво в суду. Тому вартість цих послуг має залишатися за клієнтом, який, прийшовши до адвоката, отримує послуги консультації.
Ці послуги могли б лише включатись до складання позовної заяви, але не окремо.
З цих підстав суд вважає, необгунтованими та безпідставними витрати на правничу допомогу за надання послуг, які перераховані в пунктах 1-6 вказаного Акту, загальною вартістю 4 240 грн.
Справа розглянута судом без виклику сторін та проведення судових засідань, за характером розгляду не потребувала складення додаткових процесуальних документів, а тому витрати на правничу допомогу за надання послуг, які перераховані в пунктах 8-10 вказаного Акту, загальною вартістю 4 120 грн., є необгрунтованими.
Підсумовуючи, суд враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката предмет спору, складності справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822) кредитну заборгованість 70 546 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір за подання позову 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу 2 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено 08.12.2025.
Суддя Ярема Х.С.