Справа № 504/4858/25
Номер провадження 2-н/504/639/25
08.12.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Доброславського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі згідно Діючого закону про сплату аліментів - Сімейний кодекс України, який містить норми щодо аліментів, та інші нормативно-правові акти, що стосуються стягнення аліментів.
Дослідивши зміст даної заяви, а також матеріали провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 4 і 5 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з частиною 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Перелік підстав для відмови у видачі судового наказу є вичерпним.
Водночас, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, заявником у заяві про видачу судового наказу не визначено та не конкретизовано у якому саме розмірі, що відповідатиме вимогам статті 161 цього Кодексу, просить стягнути аліменти.
Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином, подана заява не відповідає вимогам п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, а тому, враховуючи вище зазначені обставини в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,161,162,163,165,166,169,172 ЦПК України, суддя-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.
Суддя Сафарова А. Ф.