справа № 947/43489/25
провадження № 1-кс/947/17771/25
02.12.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника скаржника - ОСОБА_3
скаржника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12025162480000808 від 20.06.2025 року,
Відповідно до поданої скарги, предметом оскарження є постанова СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.11.2025 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, в рамках кримінального провадження № 12025162480000808 від 20.06.2025 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2025 року, по справі № 947/38889/25, задоволено скаргу потерпілого ОСОБА_4 - співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на бездіяльність слідчого відділу Одеського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі старшого слідчого ОСОБА_5 , яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме, відповідно до ст. 220 КПК України протягом трьох діб розглянути подане клопотання про витребування інформації у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетинання державного кордону особами, підписи яких підроблено при оформленні протоколу загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» від 30.04.2025 року.
06.11.2025 року постановою старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у задоволені клопотання потерпілого ОСОБА_4 від 03.10.2025 про витребування інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетинання державного кордону особами, підписи яких підроблено при оформленні протоколу загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» від 30.04.2025 - відмовлено.
Скаржник вважає, що слідчим порушено порядок встановлений cт. 220 КПК України для розгляду клопотань учасників кримінального провадження: відмова надана з посиланням на те, що ОСОБА_6 не є стороною кримінального провадження, поряд з тим, як остання є його учасником - заявником та одночасно потерпілим, та її права виникли згідно з ч. 2 ст.55 КПК України з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Заявник ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Слідчий СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав матеріали кримінального провадження для огляду слідчим суддею, а також письмові заперечення на скаргу ОСОБА_4 , в яких зазначив, що слідчий, як сторона обвинувачення вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КПК України, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши у судовому засіданні думку сторін, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити кримінальне провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що її було піддано поганому поводженню з боку суб'єктів владних повноважень в порушення статті 3 Конвенції така скарга вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним та повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади мають вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які стосуються події, зокрема показань очевидців, висновків експертів. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризики недотримання такого стандарту.
Ст. 303 КПК України передбачає перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою, її копії.
Згідно з ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
За приписами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
В ході розгляду скарги встановлено, що слідчим СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області 20.06.2025 були внесені відомості до ЄРДР № 12025162480000808 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за повідомленням ОСОБА_4 від 20.06.2025 року.
В ході здійснення досудового розслідування на адресу ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло клопотання ОСОБА_4 від 03.10.2025 року з питань досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480000808 від 20.06.2025 року. За результатом розгляду клопотання, листом від 08.10.2025 року слідчим відмовлено у його задоволенні.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2025 року було зобов'язано слідчого розглянути в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, клопотання потерпілої ОСОБА_4 про проведення слідчих дій, яке зареєстроване в канцелярії установи 03.10.2025 року.
Зокрема, у справі № 947/38889/25 в ухвалі слідчого судді ОСОБА_7 від 20.10.2025 року (в рамках кримінального провадження № 120251624890000808 від 20.06.2025), як в описовій, так і в резолютивній частинах процесуальний статус ОСОБА_4 визначено як потерпіла.
Але пізніше, відповідно до постанови старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.11.2025 року ОСОБА_4 було відмовлено у визнанні потерпілою у зв'язку із поданням заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.06.2025 № Щ-7667. Відмовлено у повному обсязі у задоволенні клопотання від 03.10.2025 за вх. № Ш-17140 у кримінальному провадженні № 120251624890000808 від 20.06.2025.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, в постанові слідчого, дізнавача, прокурора повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Постанова слідчого від 06.11.2025 року вмотивована тим, що ОСОБА_4 не є стороною досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Так, ч. 5 ст. 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого; якщо особа не дала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Отже, виходячи з приписів ч. 2 ст. 55 КПК України, для набуття статусу потерпілого в даному випадку норми кримінального процесуального законодавства не передбачають прийняття (винесення) процесуального рішення, оскільки статус потерпілої особа набуває з моменту подання заяви про вчинення нею кримінального правопорушення або заяви про залучення її до кримінального провадження як потерпілого.
Між тим, положення КПК України не передбачають з боку слідчого обов'язку вчинення певних активних дій або прийняття рішення у результаті залучення особи до провадження як потерпілого.
Положеннями КПК України встановлена презумпція виникнення у особи прав і обов'язків потерпілого з моменту подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого до винесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, а отже прийняття слідчим окремого рішення при визнання потерпілим, чинний КПК України не передбачає та не вимагає.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав для її прийняття і при цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані в оскаржуваній постанові.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова зокрема слідчого складається з поміж усього з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Тобто, постанова слідчого в кожному випадку має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати вимогам кримінального процесуального закону, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно з ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається, старшим слідчим СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у тексті оскаржуваної постанови не надано належного аргументу та мотиву, який би спростовував би виникнення у ОСОБА_4 прав та обов'язків потерпілого і що остання не набула статусу потерпілого, враховуючи також, як вказано вище, що у справі № 947/38889/25 в ухвалі слідчого судді ОСОБА_7 від 20.10.2025 року (в рамках кримінального провадження № 120251624890000808 від 20.06.2025), як в описовій, так і в резолютивній частинах процесуальний статус ОСОБА_4 визначено як потерпіла.
Тобто, в порушення вимог встановлених ст. 94 та п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, а саме: вимог щодо вмотивованості та обґрунтованості та без посилання на обставини слідчим СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 було винесено оскаржувану постанову.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим не було дотримано вимог ст. 220 КПК України, а тому подана скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що скарга заявника в частині зобов'язання слідчого провести певні слідчі дії задоволенню не підлягає, оскільки не входить у межі судового контролю слідчого судді під час досудового розслідування.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію (ст. 307 КПК України).
Таким чином, керуючись ст.ст. 9, 94, 110, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12025162480000808 від 20.06.2025 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12025162480000808 від 20.06.2025 року.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025162480000808 від 20.06.2025 року, розглянути в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України клопотання потерпілої ОСОБА_4 про проведення слідчий дій, яке зареєстровано в канцелярії установи 03.10.2025 року.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1