Справа № 947/45007/25
Провадження № 1-кс/947/18577/25
08.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025162480001489 від 06.12.2025 року відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Одеси, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ? раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,-
Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025162480001489 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2025 в період часу з 13:00 до 13:02, ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №1 на Адміральському проспекту в м. Одесі, діючи з прямим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про вибух, з метою порушення громадської безпеки, спокою громадян та спокою інших жителів міста Одеси, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку, із використанням належного йому мобільного телефону марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max» з IMEI № НОМЕР_1 , IMEI № 2 НОМЕР_2 та абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , здійснив на спецлінію оператора «102» виклик, після з'єднання в телефонному режимі, повідомивши неправдиву інформацію оперативному спецлінії «102» ГУНП в Одеській області, про те, що в підвальному приміщенні будинку №1 по Адміральському проспекту в м. Одесі заклав вибухівку.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 , пов'язаних із неправдивим повідомленням щодо замінування вищевказаного будинку, викликані співробітники ГУНП в Одеській області, а саме слідчо-оперативні групи Одеського районного управління поліції № 1 та територіальних відділів поліції, включаючи працівників кінологічної служби та спеціалістів вибухотехнічних підрозділів.
Під час огляду підвального приміщення будинку №1 по Адміральському проспекту в м. Одесі, співробітники ГУНП в Одеській області провели слідчі та оперативно-розшукові заходи з пошуку можливого замінування та вибухового пристрою. За наслідками відпрацювання завідомо неправдивого повідомлення по закінченню проведення огляду місця події вибухових пристроїв чи небезпечних ре човин не виявлено.
Тим самим, ОСОБА_4 здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, порушивши громадську безпеку та спокій осіб, які перебували в будинку №1 по Адміральському проспекту в м. Одесі, як наслідок його неправомірними діями задіяно сили правоохоронних органів для перевірки неправдивого повідомлення та пошуку вибухового пристрою.
06.12.2025 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.12.2025 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 259 КК України.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, мотивуючи необхідністю працювати та забезпечувати себе. Підозрюваний підтримав думку свого захисника, з підозрою погодився.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Оцінка і мотиви слідчого судді.
06 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України підтверджується: карткою повідомлення «102» про повідомлення про замінування підвального приміщення будинку №1 по Адміральському проспекту в м. Одесі, в якому вказано, що дане повідомлення надійшло з мобільного номеру НОМЕР_4 ; протоколом огляду місця події від 06.12.2025, під час якого оглянуто будинок № 1 по Адміральському проспекту в м. Одесі, прибудинкову територію та підвальне приміщення, під час огляду якого вибухових речовин не виявлено; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 06.12.2025, згідно якого вибухову речовину у підвальному приміщення будинку №1 по Адміральському проспекту в м. Одесі не виявлено; протоколом огляду предмета від 06.12.2025, а саме ДВД диска, де зафіксоване неправдиве повідомлення про замінування; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, де під час затримання ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max» з IMEI № НОМЕР_1 , IMEI № 2 НОМЕР_2 та абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 ; протоколом огляду предмета від 06.12.2025, під час якого оглянуто мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 14 Pro Max» з IMEI № 1 НОМЕР_5 , IMEI № 2 НОМЕР_2 та абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , з якого 0 13.00 надходило повідомлення на лінію «102» та іншими доказами у сукупності.
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останньою кримінально-протиправних дій.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 інкриміноване діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено позбавлення волі від на строк від трьох до шести років, у зв'язку з чим усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
До того ж, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Одночасно слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності ризиків передбачених п. 4, п 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У клопотанні слідчий просив засотувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатнім, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.
Оцінюючи обґрунтованість вказаних доводів сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, за ступенем суворості є застава, особиста порука, особисте зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; його вік; та характеризуючи дані, відповідно до яких підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що інший, більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання, особиста порука не зможуть в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти вказаним ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.
Слідчий суддя вважає, що, з урахуванням наведених вище обставин, на даному етапі кримінального провадження більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки, буде цілодобовий домашній арешт.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 03 лютого 2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03 лютого 2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування, обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1