Справа № 947/2202/24
Провадження № 6/947/488/25
08.12.2025
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В. при секретарі Кондратенко Ю.Д., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду №947/2202/24,
встановив :
Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить суд розстрочити виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.02.2025 по справі №947/2202/24, терміном на 4 місяці по 63416,74 грн.
В обґрунтування заяви посилається на те, що він є пенсіонером, не працює, а інших додаткових джерел надходжень коштів не має. Також вважає, що повномасштабне вторгнення рф на територію України є обставиною, що істотно ускладнює виконання вказаного рішення суду.
Учасники справи заявили клопотання про проведення з ними відео-конференц зв'язку. Однак ВКЗ не відбулося з причин не залежних від Київського районного суду м.Одеси.
Вислухавши пояснення заявника. дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 25.02.2025 по справі №947/2202/24 стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором №631431583 від 11.08.2020 у розмірі 253666 (двісті п'ятдесят три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень, 95 коп., з яких 97205,39 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 127640,61 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 25097,51 грн. - заборгованість по відсотках, 3723,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору 3805 грн.
Відповідач рішення не оскаржував і воно набрало законної сили.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Суд також встановив, що заявник є пенсіонером, учасником бойових дій, доходом його є пенсія, благодійна допомога.
Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності Відповідача, соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й Відповідача, вирішив розстрочити виконання судового рішення на строк у 4 місяця по 63416,74 грн.
При цьому, Суд вважає, що розстрочка виконання стане значним стимулом для Відповідача добровільно виконати свої зобов'язання, що забезпечить задоволення вимог Позивача без понесення додаткових витрат, пов'язаних з примусовим виконанням судового рішення. Таке рішення відповідає головному завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями - забезпечити ефективний захист порушених прав та інтересів, мінімізуючи витрати для обох сторін та забезпечуючи розумний строк розгляду справи.
Керуючись ст.ст.259,260,261,352,353,432 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 25 лютого 2025 року у справі №947/2202/24 про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованості за кредитним договором №631431583 від 11.08.2020 у розмірі 253666 (двісті п'ятдесят три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень, 95 коп., на 4 місяці рівними частинами по 63416,74 грн на місяць.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Я. В. Бескровний