Справа № 947/27405/24
Провадження № 1-кп/947/559/25
03.12.2025 року
Київський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому зсіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 42021162240000053 від 28.09.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, -
До суду від учасників судового провадження надійшли наступні клопотання: адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 про скасування арешту частини квартири АДРЕСА_1 ; адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 про скасування арешту грошових коштів, що містяться на картковому рахунку НОМЕР_1 ; адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту, накладеного на транспортний засіб - «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 »; адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про повернення застави заставодавцю - ОСОБА_15 у розмірі 242 240 гривень; адвоката ОСОБА_4 про повернення застави, внесеної 21.03.2024 року за ОСОБА_8 у розмірі 242 240,00 гривень; адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_16 про скасування арешту майна, який накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2023 року, від 10.10.2023 року, від 25.03.2024 року; адвоката ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 про скасування арешту майна, який накладений ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2024 року.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_11 підтримав клопотання та, посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні зазначив, що ОСОБА_11 отримав зазначену частину квартири у спадок, набув у власність вказану частину квартири 24.12.2012 року, тобто задовго до подій вказаних у обвинуваченні. За ч.1 ст. 204 КК України підлягають лише незаконно виготовлені підакцизні товари, тобто частина квартири не підлягає конфіскації та не є речовим доказом.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав клопотання захисника.
Адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_13 підтримав клопотання та, посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні зазначив, що арештований картковий рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), відкритий ОСОБА_13 25.08.2023р. у АТ КБ «Приватбанк» для отримання пенсійних виплат та у період з 11.09.2023 р. по 11.09.2024 р., ніяких інших зарахувань, крім пенсійних виплат, на нього не надходило.
Обвинувачена ОСОБА_13 підтримала клопотання захисника.
Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 підтримала заявлені клопотання, просила задовольнити та посилаючись на доводи, викладені у письмових клопотаннях, зазначила, що заставу у розмірі 242 240 грн внесено заставодавцем ОСОБА_15 05.07.2024 року. Строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 згідно ухвали Київського районного суду від 11.10.2024 року сплив 11.12.2024 року та у подальшому не подовжувався. Зважаючи на припинення дії запобіжного заходу визначеного ухвалою від 05.07.2024 року, тому вважає, що внесена застава підлягає поверненню.
Щодо клопотання про скасування арешту, накладеного на транспортний засіб - «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 » захисник в обґрунтування зазначила, що ОСОБА_9 протягом 2023 року отримав дохід від продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 та придбав автомобіль «MERCEDES-BENZ S 500», який було придбано ОСОБА_9 у період перебування у шлюбі та відповідно - придбано у спільну сумісну власність із ОСОБА_15 відповідно до ст. 49 КВК України. Крім того, захисник зауважила, що у рамках кримінального провадження арешт на вищевказане майно накладено двічі, а саме ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2024 року та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року, тому вважає, що арешт одного і того самого майна більш ніж один раз в одному кримінальному провадженні порушує принцип правової визначеності, арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ S 500 накладено необгрунтовано, а потреба в такому арешті наразі відпала.
Захисник ОСОБА_4 , підтримав клопотання про повернення застави, внесеної 21.03.2024 року за ОСОБА_8 , а також в інтересах ОСОБА_16 про скасування арешту майна та посилаючись на доводи, викладені у письмових клопотаннях, зазначив, що ОСОБА_16 не має жодного відношення до кримінального провадження, не є ані підозрюваною, ані обвинуваченою, арештоване майно є особистою приватною власністю ОСОБА_16 та не має жодного відношення до ОСОБА_8 .
Також зазначив, що на теперішній час припинена дія запобіжного заходу у виді застави, застава не була звернута в дохід держави, а інший запобіжний захід не обирався, вважає за необхідне просити суд повернути кошти внесені як розмір застави заставодавцю.
Адвокат ОСОБА_17 подав клопотання в інтересах ОСОБА_18 про скасування арешту майна, та посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні, зазначив, що ОСОБА_18 надала повний пакет документів, що підтверджують законність придбання та зберігання товарів, а також підтверджуючих право власності, тобто документи, які виключають будь-які сумніви щодо законності володіння майном, на яке накладено арешт. Вважає, що відпала потреба у застосуванні арешту майна, власником якого є ОСОБА_18 , яка не має жодного відношення до кримінального провадження, яке перебуває на розгляді суду.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотань про скасування арешту, зазначивши, що арешти, накладені на грошові кошти, які сторона обвинувачення вважає отриманими від протиправної діяльності, не позбавляють права відкривати рахунки в інших банківських установах. Майно, на яке накладено арешт є речовими доказами, письмові докази ще не досліджені судом, тому вважає клопотання, заявлені у підготовчому судовому засіданні передчасними. Просить відмовити у задоволенні клопотань.
Зокрема, прокурор зазначив, що клопотання про повернення застави є безпідставними, оскільки застава була визначена як альтернативний запобіжний захід до обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Припинення покладених обов'язків не припиняє дію запобіжного заходу у вигляді застави.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Щодо клопотань про повернення застави, заявлених адвокатами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Одним із видів запобіжних заходів в кримінальному провадженні є застава, яка може застосуватись до особи підозрюваного або обвинуваченого як самостійний запобіжний захід, так і альтернативний триманню під вартою у визначених кримінальним процесуальним законом випадках (ст.182, ч.ч.3, 4 ст.183 КПК).
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді чи суду.
Відповідно до ст. 182 Кримінального процесуального Кодексу України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем.
Згідно із ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Водночас, чинні положення кримінального процесуального закону не визначають конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави, отже застава, як запобіжний захід діє до завершення кримінального провадження відносно особи.
При цьому, з аналізу положень ч. 3 ст. 182 КПК України, вбачається, що на обвинуваченого при застосування запобіжного заходу у виді застави автоматично в обов'язковому порядку покладаються обов'язки із забезпечення його належної процесуальної поведінки та його явки за викликом.
Таким чином, системний аналіз норм ст.182 КПК України свідчить, що застава є безстроковим запобіжним заходом та повертається лише у таких видках: зміна запобіжного заходу на менш суворий; вироком, якщо обвинувачений, суджений не порушував покладені на нього обов'язки (в разі порушення таких, застава звертається в дохід держави) або якщо заставу не було звернуто в дохід держави на виконання вироку в частині майнових стягнень; закриття кримінального провадження.
Станом на день розгляду клопотань про повернення застави судове провадження перебуває на стадії судового розгляду і остаточне рішення судом ще не прийнято, отже у суду відсутні підстави вирішувати питання повернення застави.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що клопотання про повернення застави є передчасними та таким, що суперечать меті застосування запобіжного заходу, оскільки розгляд справи не закінчено, остаточне рішення у справі не прийнято, а тому такі клопотання адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що вносячи заставу за особу, яка притягується до кримінальної відповідальності, заставодавець, висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення визначеної суми застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу та має передбачати як ризики можливого тривалого розгляду кримінального провадження, так і ризики втрати суми застави, у разі порушення обвинуваченою особою покладених на нього обов'язків і, як наслідок, звернення застави в дохід держави. За таких обставин у даному випадку суд вважає, що відсутність підстав для повернення застави заставодавцю на даній стадії судового провадження у повному обсязі є співмірним потребам судового провадження втручанням у право власності заставодавця.
Щодо клопотань адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 , адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна суд дійшов наступних висновків.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2024 року та від 19.03.2024 року накладений арешт на транспортний засіб - «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 ».
З урахування доводів сторони захисту та норм ст. 49 КВК України ст. 368 ЦК України, зважаючи на те що, обвинуваченому ОСОБА_9 належить лише право спільної сумісної власності на вищевказаний автомобіль, частка із якого не визначалась та не виділялась, а виділити належну йому частку без втрати цільового призначення автомобіля неможливо, суд вважає, що потреба в арешті відпала, тому клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 14.08.2024 року, накладений арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку 27.06.2024 року, власником якого є ОСОБА_18 , яка не є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, тобто не має жодного відношення до кримінального провадження, яке перебуває на розгляді суду, тобто у теперішній час, потреба в застосуванні арешту, накладеного вищезазначеною ухвалою суду відпала.
Суд вважає необґрунтованими доводи прокурора щодо доцільності арешту майна, належного ОСОБА_18 , через те, що зі слів прокурора, з кримінального провадження виділені матеріали кримінального провадження, які стосуються зазначеного майна. Проте, зазначені доводи не доводять доцільності та законності накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки порушує конституційні права особи, яка є власником майна. Тому, клопотання адвоката ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_19 від 19.03.2024 року накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3857763, яка належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 грудня 2012 року, реєстраційний номер 3961, та витягу про державну реєстрацію прав від 25 грудня 2012 року за №36974499.
Судом встановлено, що зазначена частина квартири не визнана речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто не відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України. Відповідно до вищевказаної ухвали, сдічим суддею накладено арешт на нерухоме майно у зв'язку з тим, що були встановлені підстави, що зазначене нерухоме майно могло бути отримано, внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.2, ч. 3 ст.28, ч.1 ст.204 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_11 , а саме в період часу з початку 2022 року до 24 червня 2024 року.
Враховуючи, що частини квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 грудня 2012 року, тобто за 10 років до подій 2022 року, які викладені в обвинувальному акті, а також зазначене нерухоме майно не є речовим доказом, а санкція ч.2, ч. 3 ст.28, ч.1 ст.204 КК України не передбачає конфіскацію майна як додаткового виду покарання, суд дійшов висновку, що з метою не порушення права власності особи, беручи до уваги, що не було доведено необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Щодо клопотань адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_16 і адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 про скасування арешту майна суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2024 року, 10.10.2023 року, 25.03.2024 року, 19.07.2023 року, слідчим суддею встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, тому накладення арешту обумовлене необхідністю в забезпеченні збереження майна.
Враховуючи, що наразі кримінальне провадження перебуває у стадії судового розгляду, не допитані учасники судового розгляду, в цілому докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені, що не виключає ймовірності того, що в подальшому виникне потреба в додатковому дослідженні речових доказів, проведення експертиз, на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого застосування арешту майна, тому суд дійшов висновку про неможливість зняття арешту з зазначеного у клопотаннях майна, оскільки клопотання про скасування арешту майна подані передчасно.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_16 і адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 про скасування арешту задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 170-174, 182, 350, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_11 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 по справі № 947/29342/22 (провадження №1-кс/947/4018/24), на належну ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3857763.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2024р. у справі №947/29342/22, а саме з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), відкритому ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 25.08.2023р. у АТ КБ «Приватбанк» для отримання пенсійних виплат - відмовити.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2024 року у справі № 947/29342/22 на транспортний засіб - «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 » та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 року у справі 947/29342/22 на транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 » .
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про повернення застави заставодавцю - ОСОБА_15 у розмірі 242 240 гривень, внесених 05.07.2024 року - відмовити.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про повернення заставодавцю - ОСОБА_4 застави, внесеної 21.03.2024 року за ОСОБА_8 у розмірі 242 240,00 гривень - відмовити.
У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_16 про скасування арешту з наступного майна: мобільного телефону IPhone 14 Pro фіолетового кольору ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 ; серійний номер: M219HQGTWM, який накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2023 року по справі №947/22212/23; мобільного телефону IPhone 14 Pro, S/N НОМЕР_8 , на якому міститься система логічного захисту - «021528», який накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року по справі №947/29342/22; мобільного телефону IPhone 7, S/N НОМЕР_9 , з сім карткою ' НОМЕР_10 , який накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 25.03.2024 року но справі №947/29342/22 (провадження №1-кс/947/4099/24); мобільного терміналу зв 'язку Айфон 14 «Pro Мах», ІМЕІ№ НОМЕР_11 ; мобільного терміналу зв'язку Айфон 13 «Pro Мах», ІМЕІ № НОМЕР_12 ; мобільного терміналу зв'язку білого кольору «Lenovo», мобільного терміналу зв'язку чорного кольору Айфон, макбуку золотистого кольору модель А1534 №002ТН1А QGTH; макбуку срібного кольору модель А1990 №C02XK00RJ65H; мобільного терміналу зв'язку білого кольору «Naomi», ІМЕІ № НОМЕР_13 ;зарядного пристрою білого кольору №Е131881; Планшету «Ipad» модель А2324 MGG7G70ED0190; планшету «Ipad» модель А1474 №DMPLDV4LFK10, який накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року у справі №947/29342/22, (провадження №1-кс/947/12959/23) - відмовити.
Клопотання адвоката ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_18 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2024 року, на наступне майно, вилучене під час обшуку 27.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: Мобільні телефони: Samsung Galaxy S 22 (IMEI1: НОМЕР_14 , IMEI2: НОМЕР_15 ); Samsung A53 (IMEI1: НОМЕР_16 , IMEI2: НОМЕР_17 ); Тютюнові вироби: Rothmans - 3080 пачок; Utta - 2200 пачок; Dandy - 2860 пачок; Plaisir - 90 пачок; Prima - 13 пачок; Astru - 33 пачок - та повернути їх власнику.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1