Справа № 947/26732/25
Провадження № 1-кс/947/17826/25
26.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12024162150001208 від 07.09.2024,-
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12024162150001208 від 07.09.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025, на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України», а також на розрахунковому рахунку НОМЕР_2 в АТ «ПриватБанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог клопотання особа, що з ним звернулась, вказує на те, що відповідно до інформаційї Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області: «Виконавий комітет Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області повідомляє, що міському голові ОСОБА_4 (2212613993) зараховується заробітна плата в ФО Одеське обласне управління АТ Ощад м. Одеса на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , а зарахування пенсії в АТ «Приватбанк» на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ». Так, постановляючи ухвалу про накладення арешту на грошові кошти, котрі перебувають в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Державний ощадний банк України», слідчий суддя належним чином не з'ясував правового режиму відповідних грошових коштів, з огляду на що прийшов до необгрунтованого висновку про можливість накладення арешту майна. Адвокат ОСОБА_3 також зауважує, що у випадку, якщо в послідуючому позовна заява, про яку у власному судовому рішенні зазначив слідчий суддя, буде задоволена, звернення стягнення на заробітну плтау та пенсію ОСОБА_4 відбуватиметься в порядку та спосіб, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».
З огляду на вищевикладене, адвокат ОСОБА_3 вважає, що слідчим суддею було необґрунтовано накладено арешт на грошові кошти на вищезазначених банківських рахунках, а тому наявні всі підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 на адресу суду звернулася із заявою про розгляд поданого нею клопотання за її відсутності, в якій також зазначила, що клопотання підтримує у повному обсязі.
Прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 також до суду звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, зі змісту якої також вбачається, що останній заперечує проти задоволення клопотання, просить залишити ухвалу про арешт майна без змін.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, приймаючи до уваги заяви сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025 в рамках означеного кримінального провадження накладено арешт, у тому числі, на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках в АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «ПриватБанк», відкритих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вищевказаної ухвали, арешт було накладено з метою запобігання можливості відчуження майна, а також забезпечення заявленого цивільного позову.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте на адресу суду від нього надійшла заява, з якої вбачається, що він заперечує проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , при цьому, не зазначаючи чим обумовлена його процесуальна позиція. Так, слідчий суддя вважає, що подана прокурором заява є формальною за своїм змістом.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що стороною обвинувачення також не було надано для огляду слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12024162150001208 від 07.09.2024, а за наявних матеріалів слідчий суддя навіть не може переконатися на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
За таких обставин слідчий суддя приходить до переконання про неможливість надання належної правової оцінки обґрунтованості вимог поданого клопотання про скасування арешту майна, у тому числі й що стосується досягнення цілей кримінального провадження на теперішній час.
Між тим, слідчий суддя звертає увагу, що зацікавлені особи можуть повторно звернутися з даним клопотанням, долучивши додаткові матеріали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1