Справа № 946/9846/24
Провадження № 2/946/1337/25
05 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.04.2017 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг № 260/980/021468654/17, що є невід'ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів банку / Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на сайті банку. На підставі Заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб. Всі інші умови кредитування визначено у Інформаційному листку. Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою - Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 36 % річних, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав, відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідачка не сплатила заборгованість за договором у повному обсязі. 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до якого до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором та заявою анкетою про надання банківських послуг. Відповідно до договору відступлення права вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки, зокрема за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 260/980/021468654/17 від 18.04.2017 року в сумі 89159,09 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 56526,43 грн., заборгованості по відсотках - 32632,66 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 260/980/021468654/17 від 18.04.2017 року в сумі 89159,09 грн., та судові витрати по справі.
16.04.2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7000,00 грн. (а.с.115-116).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
04.06.2025 року, 01.09.2025 року, 04.11.2025 року відповідачка звернулася до суду із заявами про відкладення розгляду справи, однак жодного разу не надала суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених у заявах, які б свідчили про поважність причини неявки у судові засідання (а.с.139, 144).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причину неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 18.04.2017 року АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету про надання банківських послуг № 260/980/021468654/17, що є невід'ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, Тарифів банку / Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на сайті банку. На підставі Заяви-анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб (а.с.12-13).
Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою - Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 36 % річних. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.
Всі інші умови кредитування визначено у Інформаційному листку (а.с.13).
Таким чином, 18.04.2017 року відповідачка звернулася до Банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, тим самим, підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася із тим, до договір разом із Правилами, Тарифами, Публічним договором є невід'ємною його частиною та погоджується з ними та зобов'язується належно та неухильно їх виконувати.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав, відповідачці кредитні кошти.
Через порушення умов укладеного договору станом на день відступлення вимоги за відповідачкою рахується заборгованість у загальному розмірі 89159,09 грн., з яких:
-56526,43 грн. - заборгованості по тілу кредиту;
-32632,66 грн. заборгованості по відсотках (а.с.14-59 зворот).
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором кредиту №260/980/021468654/17 від 18.04.2017 року, укладеному між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 5-9).
Відповідно до Витягу з договору факторингу №24/03/23 (а.с.11) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 89159,09 грн., з яких:
-56526,43 грн. - заборгованості по тілу кредиту;
-32632,66 грн. заборгованості по відсотках.
23.01.2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» направило боржнику ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту, яка адресатом виконана не була (а.с.95, 96).
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідачка не надала своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачка не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідачки борг за кредитним договором № 260/980/021468654/17 від 18.04.2017 року в сумі 89159,09 грн., що складається із:
-заборгованості по тілу кредиту - 56526,43 грн.,
-заборгованості по відсотках - 32632,66 грн.
Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Чміль Ю.В. надала професійну правничу допомогу позивачу, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.05.2023 року (а.с.119-120), додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 року (а.с.121-122), актом прийому-передачі справ про надання правничої допомоги №310 від 09.04.2025 року, ордером серії №1267527 (а.с.118, 123).
Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідачка не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн, сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції від 08.03.2024 року (а.с.11), підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 533, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса місцезнаходження юридичної особи: 49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. №54, оф. 402, до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса місцезнаходження юридичної особи: 49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. №54, оф. 402, ЄДРПОУ 43115064, заборгованість за кредитним договором № 260/980/021468654/17 від 18 квітня 2017 року в сумі 89159,09 (вісімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень дев'ять копійок) гривень, що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 56526,43 гривень, заборгованості по відсотках - 32632,66 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», адреса місцезнаходження юридичної особи: 49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. №54, оф. 402, ЄДРПОУ 43115064, судовий збір в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 (сім тисяч гривень нуль копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко