Рішення від 06.11.2025 по справі 496/190/25

Справа № 496/190/25

Провадження № 2-о/496/109/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ворсуляк М.С., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою і просить встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю в цивільному шлюбі із спадкодавцем ОСОБА_2 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що 02.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, із заявою в № 754/20-14 про прийняття спадщини після смерті громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання на день смерті зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої заведена спадкова справа № 203/2024. Листом-роз'ясненням від 17.12.2024 року вих. №4051/02-14 державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Д. Грабовенко-Ворсуляк у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, які свідчили б про родинний чи шлюбний зв'язок із спадкодавцем.

Заявнику рекомендовано звернутись до суду з питання підтвердження факту проживання спадкоємця однією сім'єю, оскільки заявниками у справі про встановлення факту проживання спадкоємця однією сім'єю можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом так і за заповітом, і для яких у зв'язку із встановленням факту проживання спадкоємця однією сім'єю мають настати певні юридичні наслідки.

Щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. З 1991 року ОСОБА_1 постійно проживала із ОСОБА_2 однією сім'єю в цивільному шлюбі. Сім'я проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і на момент смерті ОСОБА_2 , заявниця проживала разом із цивільним чоловіком за вказаною адресою. За своєю суттю «цивільний шлюб» - це спільне проживання чоловіка та жінки між якими склалися відносини, що притаманні подружжю, без реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС. За час проживання однією сім'єю, цивільне подружжя проводило ремонтні роботи в квартирі, вели сумісно домашнє господарство, за сумісні кошти придбавали необхідні речі побутового характеру, витрачали кошти на харчування, покупку одягу та взуття, проявляли турботу та піклування за підтриманням здоров'я подружжя, купували необхідні ліки, проводили разом весь вільний час після роботи та у вихідні дні. Відносини між подружжям були дружні та відверті, разом підтримували дружні відносини із сусідами. За місцем проживання характеризувались з позитивної сторони, будь яких побутових конфліктів з боку заявниці та померлого ОСОБА_2 не відбувалось. Сім'я завжди проявляла дружелюбність до близьких та сусідів, разом виховували сина заявниці та допомагали його сім'ї після одруження. Вказане підтверджується доказами

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може вернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому рядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Метою ОСОБА_1 при зверненні до суду є встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, для успадкування майна спадкодавця.

Представник заявника Адвокат Ворсуляк М.С. надав письмову заяву про розгляд справи без його та заявниці участі, наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з'явився, але до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення вимог заяви не заперечували.

Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 993, виданим Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.12.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

02.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. із заявою про відкриття спадщини, яку зареєстровано за № 568 та на підставі якої заведена спадкова справа до майна померлого під № 203/2024.

Згодом, листом від 17.12.2024 року за № 4051/02-14 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду з питання підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.ст.76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Факт спільно проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджується наступними доказами.

Згідно з довідками, виданими 06.03.2024 року за №№ 509, 510, 511 Усатівською сільською радою Одеського району Одеської області ОСОБА_2 , який помер, був зареєстрований та проживав по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті до складу сім'ї входили ОСОБА_1 , яка зазначена як цивільна дружина. Також вказані відомості, що остання була зареєстрована та з 1991 року постійно проживала разом з померлим за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , з яким вела спільне господарство,

Відповідно до дослідженого Акту про встановлення факту проживання від 26.12.2024 року депутатом Усатівської сільської ради Сташок О.В. в присутності сусідів-свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що громадянка ОСОБА_1 з 1991 року постійно проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з яким вела спільне господарство, проявляла постійну турботу, піклувалась його станом здоров'я, проводила поховання за власний рахунок.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала покази, що вони з заявницею проживають в невеликому селі, свідок працювала в сільській раді, померлий був сусідом. Підтвердила обставини проживання однією сім'єю. Пояснила, що померлому давали будинок і він його навіть оформив на сина нерідного йому заявниці, оскільки в них були відносини як у сина з батьком, допомагали разом його будувати. У померлого була онкологія і заявниця його доглядала, і вона ж його і ховала.

Свідок ОСОБА_3 також підтвердила обставини проживання однією сім'єю заявниці і померлого, який працював бригадиром, пояснила, що вони були сусідами, з ними жив також син заявниці.

Свідок ОСОБА_6 надав свідчення, що він знайомий з заявницею з 1989 року відколи приїхав в село Маринівку, також був знайомим особисто і з померлим, який працював в полеводчій бригаді, куди перейшла працювати заявниця, з того часу йому відомо, що заявниця і померлий були разом. Дітей спільних у них не було, однак він виховував сина заявниці і він помер на його руках.

Судом досліджені фотокартки на яких в різний період та місцях зображена заявниця поряд з померлим, що підтвердили допитані свідки.

Встановлення факту постійного проживання на момент відкриття спадщини, має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації заявницею своїх прав на оформлення спадщини.

При цьому, судом не встановлено інших осіб, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 та заявили будь-які вимоги щодо спадкового майна та мають вищий пріоритет на спадкування (є спадкоємцями 1-3 черг). Згідно наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів нотаріусом копії матеріалів спадкової справи до майна померлого - заповіти від його імені не посвідчувались.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 21 вказаної Постанови при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши усі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає доведеним спільне проживання заявниці разом із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу не менше п'яти років, тобто до моменту відкриття спадщини.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю в цивільному шлюбі зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя М.Л. Пасечник

Попередній документ
132393105
Наступний документ
132393107
Інформація про рішення:
№ рішення: 132393106
№ справи: 496/190/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 10.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.11.2025)
Дата надходження: 09.01.2025
Предмет позову: про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу
Розклад засідань:
01.04.2025 16:00 Біляївський районний суд Одеської області
15.07.2025 10:00 Біляївський районний суд Одеської області
06.11.2025 10:00 Біляївський районний суд Одеської області