Вирок від 08.12.2025 по справі 494/2612/25

Березівський районний суд Одеської області

вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300

08.12.2025

Справа № 494/2612/25

Провадження № 1-кп/494/153/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 року м. Березівка Одеської області

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166260000134 від 24.09.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любопіль, Комінтернівського району, Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у вересні 2025 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем свого мешкання, що розташоване по АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка посвідчує певні факти, які спричинили наслідки правовогохарактеру, в супереч порядку видачі, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217, що затверджена «Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» (далі Постанова КМУ), не пройшов медичний огляд у порядку, установленому Міністерством охорони здоров'я, а також не здобув професійну (професійно-технічну) освіту, відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення та не склав теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держсільгоспінспекції, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорій «А1, А2, В1, В2, С, ПІ, Т)2, Е1, И1, 01», вирішив підробити та у подальшомувикористовувати посвідчення тракториста-машиніста вказаних категорій.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, та який надає права, з метою його подальшого використання, використовуючи власні стаціонарний комп'ютер, принтер з електрофотографічним способом друку, фотокартку із власним зображанням, підробив посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 видане 28.12.2016 на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане нібито Держсільгоспінспекцією в Одеській області, що надає право керування транспортними засобами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «С», «Б1», «Е1», «Б1» , «Ш» на території України та, яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обліку на території України.

Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у підробленні посвідчення, яке видається установою, яке надає права, з метою використання підроблювачем чи іншою особою.

Крім того, ОСОБА_3 24.09.2025, приблизно о 14:40 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, здійснював без законних на те підстав рух за кермом трактору МТЗ-82.1.26, реєстраційний номер НОМЕР_3 , між містом Березівка та селом Семихатки Березівського району Одеської області, та. був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції Березівського РВП ГУНП в Одеській області, на підставі п. 2 ч. 1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію України», у зв'язку з порушенням п. 9.8 ПДР, а саме в порушенні правил користування зовнішніми світловими приладами.

На вимогу поліцейського пред'явити документ, що посвідчує особу та спеціальний статус у частині підтвердження права на керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , за обізнаності, що документ завідомо підроблений, пред'явив працівнику поліції посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 видане 28.12.2016, чим умисно його використав.

Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

З урахуванням викладеного, за сукупністю ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у підробленні посвідчення, яке видається установою, яке надає права, з метою використання підроблювачем та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подані відповідні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника - ОСОБА_4 в якій обвинувачений також додатково зазначив про визнання вини у скоєні зазначених кримінальних проступків та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений разом з захисником не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження.

Від прокурора 21.11.2025 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків.

Згідно ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у підробленні офіційного документа, який видається установою, який надає права, з метою використання підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України , а саме: у підробленні офіційного документа, який видається установою, який надає права, з метою використання підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 67 КК України - не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками, свою провину в скоєнні кримінальних проступків визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому.

При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень відповідно до статті 12 КК України, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, а тому суд вважає за необхідне обрати йому покарання у межах ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, тобто за ч.1ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень, та за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, із застосуванням ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних проступків,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності .

Крім того, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат за проведення експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів».

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області по справі №494/2165/25 від 30.09.2025 року, а саме: на посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 року, видане Держсільгоспінспекцією 28.12.2016 року.

Речові докази : посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 року, видане Держсільгоспінспекцією 28.12.2016 року - знищити після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 12, 302, 373-376, 381-382 КПК України, ст. 358 КК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень,

- за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних проступків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат за проведення експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів».

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 - не застосовувалися.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області по справі №494/2165/25 від 30.09.2025 року, а саме: на посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 року, видане Держсільгоспінспекцією 28.12.2016 року.

Речові докази : посвідчення тракториста-машиніста на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 року, видане Держсільгоспінспекцією 28.12.2016 року - знищити після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов - не заявлений.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів після його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132393061
Наступний документ
132393063
Інформація про рішення:
№ рішення: 132393062
№ справи: 494/2612/25
Дата рішення: 08.12.2025
Дата публікації: 10.12.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.01.2026)
Дата надходження: 21.11.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИМАР ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
РИМАР ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ
державний обвинувач (прокурор):
Березівська окружна прокуратура
захисник:
Сємак Тетяна Вікторівна
обвинувачений:
Чернієнко Андрій Пилипович