Справа № 493/1740/25
Провадження № 2/493/975/25
03 грудня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Чабанюк І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник адвокат Романенко М.Е., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 02.07.2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Демидочкіною Н.С. була подана заявка на отримання кредиту № 3580811.
Шляхом використання одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір про споживчий кредит № 3580811 від 02.07.2021 року та перераховано кредитні кошти на картковий рахунок відповідача у розмірі 6500,00 грн.
Відповідачка належним чином не виконала своїх кредитних зобов'язань, внаслідок чого згідно з умовами договору відступлення права вимоги №12Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 3580811 від 02.07.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно з договором відступлення прав вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 17927,95грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5850,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 11427,95 грн., яку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 30.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для виправлення недоліків.
06.10.2025 року на виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подав до суду заяву про усунення недоліків з додатками.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Ухвалою судді від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Зазначена ухвала про відкриття провадження у справі надсилалися відповідачу рекомендованим листом на її зареєстровану адресу місця проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення повернувся конверт із зазначеною ухвалою без відмітки про причини повернення.
З метою належного повідомлення відповідачки про розгляд справи, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву. Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та клопотання про відкладення розгляду справи, або будь-яких інших клопотань до суду не подавала, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3580811, який підписано шляхом використання одноразового пароля, що прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Відповідно до умов договору сума кредиту становить 6500,00 грн., строк кредитування 30 днів, термін (дата) повернення кредиту 01.08.2021 року, проценти за користування кредитом становлять 2437,50 грн., які нараховуються за заставкою 1,25% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за день користування кредитом, та зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 650,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Відповідно до додатку № 1, № 2 до договору про споживчий кредит № 3580811 від 02.07.2021 року сторонами погоджено графік платежів, реальну річну процентну ставку та вартість кредиту.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 6500,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 50263558 від 02.07.2021 року.
Надання кредиту, нарахування комісії за надання кредиту, нарахування відсотків, штрафів та списання кредиту відображено у відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення.
11.11.2021 року між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 12Т, згідно з умовами якого право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором № 3580811 від 02.07.2021 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 12Т від 11.11.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3580811 від 02.07.2021 року, в загальному розмірі 17927,95 грн., з яких: 5850,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 11427,95 грн. - сума заборгованості за відсотками, 650,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
25.07.2025 року відповідачці надсилалась досудова вимога щодо існуючої заборгованості за кредитним договором та рекомендації щодо її погашення, однак у наданий строк відповідачкою будь-яких дій, спрямованих на погашення заборгованості вчинено не було.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачкою в установленому законом порядку.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Положенням ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( ст. 11 Закону України «про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами існували договірні зобов'язання внаслідок укладання 02.07.2021 року договору про споживчий кредит № 3580811.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із витягу з Додатку до договору відступлення прави вимоги № 12Т від 11.11.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором № 3580811 в загальному розмірі 17927,95 грн.
Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно вимог ст.. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача, понесені ним та документально підтверджені, судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» в сумі 2422,40 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025 року, додаткову угоду № 3580811 від 29.07.2025 року до договору № 42649746 про надання правничої допомоги від 05.05.2025 року, акт підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 29.07.2025 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, відповідно до якого вартість послуг (гонорар) адвоката становить 5000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд, врахувавши обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціну позову, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи, що позови даної категорії є масовими та не є складними за своєю суттю для підготовки, а також те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 5000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 280, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором № 3580811 від 02.07.2021р. у розмірі 17927,95 грн.(сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім тисяч 95 копійок), судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 08.12.2025 року.