Справа № 445/2518/24
Провадження № 1-кп/445/176/25
08 грудня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024142210000144 від 01 жовтня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
ОСОБА_4 30.09.2024, близько 18:00 години та ОСОБА_5 перебували в приміщенні житлової квартири АДРЕСА_3 , та у ОСОБА_4 3 мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Знаходячись у вказаному місці у вказаний час, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки, та бажаючи їх настання, наніс два удари кулаком лівої руки в обличчя та один удар головою в лобну ділянку голови ОСОБА_7 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця на чолі з поширенням на спинку носа, повіки правого ока, нижню повіку лівого ока та садна в ділянці правої орбіти, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред'явлені в обвинуваченні. Щиро кається у вчиненому, просив суд призначити йому найменшу міру покарання та пообіцяв, що такий випадок ним не повториться.
Потерпілий в судове засіданяне з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд робить висновки, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження доведена повністю.
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він, зідно ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває, а також те, що має на утриманні чотирьох дітей, двоє з яких неповнолітні.
Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить, так як вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільного позову не було заявлено.
Речових доказів та процесуальних витрат не має.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у у виді штрафу в розмірі - 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1