Справа № 444/1221/25
Провадження № 2/444/1012/2025
08 грудня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Жовква цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024 у розмірі 46500 грн 00 коп, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором. Просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024 у розмірі 46500 грн 00 коп та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.06.2024 було укладено кредитний договір (оферти) № 29.06.2024-100001368.
Вказує, що відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.06.2024, строком на 140 днів. Відповідно до договору від 29.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. строком на 140 днів, ОСОБА_1 29.06.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 15000 грн.
Стверджує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 15.11.2024 утворилась заборгованість у розмірі 46500 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, по процентам в розмірі 21000 грн, комісії 3 000 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 7 500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Зважаючи на наведене позивач просить позовну заяву задовольнити.
Ухвалою від 11 квітня 2025 року судом постановлено відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 23 липня 2025 року.
Від відповідача ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" 07.06.2025 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що він, ОСОБА_1 , повідомляє суд, що не пам'ятає факту укладення будь-якого кредитного договору з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». Банківськими або кредитними послугами протягом останнього часу він не користувався. Не виключає можливості того, що міг стати жертвою шахрайських дій третіх осіб. У зв'язку з цим просить суд зобов'язати позивача надати повні докази, які підтверджують, що саме він ( ОСОБА_1 ) проходив процедуру ідентифікації; що кредит був виданий саме йому; що кошти були передані за його згодою та він отримав їх; підписання кредитного договору - з наданням його копії та підтвердження особи, яка підписувала. Також повідомив, що він перебуває за кордоном та не маю фізичної можливості особисто з'явитися до суду і захищати свої інтереси. Дізнався про відкриття провадження випадково через застосунок «Дія» і не міг подати відповідь у визначені строки з поважної причини - через незнання. Звертає увагу суду на те, що зараз в Україні складна ситуація, пов'язана з воєнним станом. Вказує, що його батько та брат проходять службу в лавах ЗСУ, і його сім'я знаходиться у важкому становищі. Зважаючи на наведене, просить суд зобов'язати позивача надати докази, що підтверджують факт укладення договору особисто ним, передачі коштів та його волевиявлення; прийняти до уваги його пояснення та врахувати поважність причин пропуску строку на подачу відзиву; в разі неподання належних доказів - відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Від представника позивача Ларіонова К.О. в системі "Електронний суд" 12.06.2025 надійшла відповідь на відзив. Просить позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позові, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача та залишити відзив на позлвну заяву відповідача без розгляду.
Від відповідача ОСОБА_1 12.06.2025 в системі "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив. зазначає, що саме позивач зобов'язаний довести обставини, на які він посилається. Зокрема, він повинен підтвердити, що кредитний договір було укладено саме із ним, ОСОБА_1 , він особисто виявив волю на укладення цього договору. Вказує, що ідентифікація особи через систему BankID не забезпечує достовірного підтвердження того, що саме він проходив авторизацію та діяв особисто: не проводилась фото- або відеоідентифікація, не подано жодних копій документів, які б підтверджувалийого особу, не використано кваліфікований електронний підпис. Вказує, що уся процедура ніби-то підписання договору була заснована на надсиланні SMS на номер телефону, який міг бути використаний будь-ким. Це не доводить, що він був тією особою, яка уклала договір. зазначає, що позивач вказує, що 15.03.2025 він особисто отримав поштове відправлення з позовом, однак це не відповідає дійсності, оскільки із 2022 року він постійно перебуває за кордоном, і тому фізично не міг отримати жодної кореспонденції Укрпошти в Україні. Вказує, що цей факт підтверджується, зокрема, даними Державної прикордонної служби. Просить суд взяти до уваги, що він не отримував поштової кореспонденції особисто; не проходив ідентифікації для укладення договору; не підписував жодних документів; з 2022 року перебуває за межами України. Просить також зобов'язати позивача надати належні докази мйого участі в укладенні договору, докази фактичного вручення йому кореспонденції; визнати відсутність належного волевиявлення з його боку та недійсність договору, який вважається неукладеним.
Від представника позивача Павленка Д.О. в системі "Електронний суд" 18.06.2025 надійшло клопотання про витребування доказів.
Від відповідача ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" 15.07.2025 надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що не має можливості з'явитися у судове засідання, призначене на 23.07.2025 о 09:30, у зв'язку з постійним перебуванням за межами України. Пояснив, що він виїхав за кордон ще у 2022 році та проживає за межами України на невизначений термін. До цього пояснення додав документи, що підтверджують його виїзд за кордон. Просить врахувати зазначені обставини при розгляді справи.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 23 липня 2025 року витребувано від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) наступну інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 29.06.2024. Відкладеносудове засідання у цивільній справі на 29 вересня 2025 року о 10:15 год.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року відкладено судове засідання у цивільній справі на 08 грудня 2025 року о 09:30 год, копію даної ухвали та копію ухвали від 23.07.2025 року повторно направлено АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) - для виконання.
Представник позивача у судове засідання 08.12.2025 не прибув. У п. 2 відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без учвсті представника позивача.
Відповідач у судове засідання 04.12.2025 не прибув. У поданих до суду заявах повідомив, що з 2022 року перебуває за кордоном.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача та відповідача, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов до такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст. 16 ЦК України).
Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.06.2024 було укладено кредитний договір (оферти) № 29.06.2024-100001368.
Договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до статті 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як слідує із матеріалів справи відповідачем кредитний договір укладено у формі електронного документа.
Стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом.
Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0681817965.
Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору -29.06.2024.
Крім того, даний номер телефону заявлений як контактний номер відповідача в шапці відзиву на позовну заяву, що підтверджує належність номеру телефона НОМЕР_3 відповідачу.
Суд враховує, що перебування відповідача ОСОБА_1 за кордоном не є перешкодою для укладення договору у формі електронного документа.
В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024.
Окрім цього, зарахування на карту відповідача ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 15 000 грн підтверджується отриманою інформацією стосовно банківської карти ОСОБА_1
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" листом повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано картку.
Додатково направлено виписку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка за 29.06.2024 (арк. спр. 75). З виписки вбачається зарахування коштів у сумі 15 000 грн 29.06.2024 на рахунок клієнта ОСОБА_1 .
Зважаючи на наведене, заперечення факту укладення договору відповідачем ОСОБА_1 суд розцінює як намагання уникнути ним відповідальності за порушення умов такого договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.06.2024, строком на 140 днів.
Проценти: 1. Дата надання/видачі кредиту - 29/06/2024; 2. Сума кредиту: 15000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.11.2024; 5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 6. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.87% (денна процентна ставка). 7. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. 8. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Згідно із п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1.
Згідно із п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця , а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним договором, включаючи обов'язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці у випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до Договору від 29.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. строком на 140 днів, ОСОБА_1 29.06.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 15000 грн.
Встановлено, що позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 15.11.2024 утворилась заборгованість у розмірі 46500 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, по процентам в розмірі 21000 грн, комісії 3 000 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 7 500,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Суд бере до уваги представлений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором. Такий відповідачем не спростований. Свого розрахунку заборгованості відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.
Встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2024 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 15000 грн., а отже акцептовано умови договору.
Суд бере до уваги, що позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 29.06.2024-100001368 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
Стаття 14 вищезазначеного закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020 року встановлено наступні визначення, зокрема: - абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку; - абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк; - користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.
Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов'язки суб'єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» являється абонентом Системи BankID Національного банку з 26 жовтня 2020 року, що стверджується скріном з сайту https://bank.gov.ua.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Покликання відповідача на його перебування за кордоном, складну ситуацію в Україні, що пов'язана із воєнним станом, проходження його родичами військової служби, а також перебування його сім'ї у важкому матеріальному становищі не є підставою звільнення його від виконання зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, суд встановив, що дійсно відповідач порушив умови кредитного договору, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, Відповідач не надав суду доказів на спростування вимог позивача чи виконання ним кредитних зобов'язань.
Суд враховує, що позивачем надано належні докази укладення кредитного договору № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024 та перерахування відповідачеві коштів.
Установлені судом обставини та зібрані по справі докази, оцінені кожен окремо на їх належність, достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, за правилами ст. 89 ЦПК, свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024 у розмірі 46500 грн. 00 коп.
Відповідно частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають повному задоволенню, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 422 грн 40 коп судового збору.
Керуючись статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.06.2024-100001368 від 29.06.2024 у розмірі 46500 грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (ел. пошта info@sgroshi.com, тел. 380630731405, адреса м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . УНЗР НОМЕР_6, паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення виготовлено 08.12.2025.
Суддя Ясиновський Р. Б.