Справа №461/7026/25
08 грудня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Мироненко Л.Д.
з участю секретаря судового засідання: Курилюк А.І,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» про стягнення матеріального шкоди, страхового відшкодування,-
Позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.07.2024 року о 17.20 год. на автодорозі Західний обхід м. Львів 7км+600м, водій автомобіля «KIA Forte» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення із автомобілем марки «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.07.2025, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Окрім того, позивач зазначає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного ДТП підтверджується висновком експерта за результатами проведення в рамках зазначеної справи про адміністративне правопорушення судової автотехнічної експертизи.
Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп». Ліміт страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб був встановлений до 160 000,00 грн.
З метою отримання страхового відшкодування, він подав до страховика відповідну заяву. Однак, відповідач ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» відмовив у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із недоведеністю вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.
ОСОБА_1 , зазначає, що фактична вартість ремонту належного йому автомобіля склала 206 773, 00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви доказами.
Крім того, вказує, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Оскільки, ліміту страхової відповідальності ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, то з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути зазначену різницю в сумі 46773 грн.
З урахуванням змінених позовних вимог, з посиланням на норми ЦК України, ЦПК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, просив суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 49973 грн.;
- cтягнути з Приватного акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» на свою користь страхове відшкодування в розмірі 156800 грн. 00 коп.;
-стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.08.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Позиція сторін по справі.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення, у яких вказав, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.07.2025, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Його вину в скоєнні ДТП встановлено не було. Зазначає, що відповідно до вимог законодавства, рішенням що доводить вину особи є лише постанова суду про накладення адміністративного стягнення. Наявність самого лише висновку експерта не може беззаперечно свідчити про його винуватість, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Представник відповідача ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» у поданому відзиві та додаткових поясненнях зазначив, що цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настає на загальних підставах та передбачає встановлення протиправного діяння, причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправним діянням, вини, як умову для визнання випадку страховим та настання відповідальності страховика. Зазначив, що страховик не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.07.2025 року у справі № 450/3575/24, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 , водія забезпеченого транспортного засобу «KIA FORTE» д.н. НОМЕР_3 , не встановлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати страхового відшкодування позивачу. Додатково зазначив, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. В рамках ведення страхової справи, страховиком було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ АК “ЕкспертСервіс». Згідно відповідного звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely Emgrand» д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ - становить 120 991,82 грн. Оскільки відповідно до абз.2 п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Також зазначив, що згідно ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, передбачену договором страхування, що становить 3200 грн. Вказав, що якби не було підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування позивачу мав визначатися на підставі вищезазначеного та повинен був становити 117 791,82 грн. ( 120 991,82 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ - 3200 грн. франшизи згідно полісу страхування).
Крім того, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки їхня вартість є неспівмірною зі складністю судового спору, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив що наданий відповідачем звіт про оцінку КТЗ №3181/24 від 30.12.2024 не є доказом, в розумінні ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, оцінювач при визначенні ринкової вартості автомобіля марки «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив моніторинг сайту «АвтоРіа» в мережі Інтернет та встановив, що відповідно до наявної там інформації середня вартість вказаного автомобіля становить близько 11 000, 00 доларів США, що відповідає 455 620, 00 грн. Однак при розрахунках останній використовував вартість в розмірі 346 290, 00 грн., що вплинуло на встановлену вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Крім того, останній при складенні звіту врахував вартість не всіх запасних частин, необхідних для відновлювального ремонту, що суттєво занизило вартість ремонту встановлену звітом
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 868563 від 19.07.2024 року та доданих до нього матеріалів 19.07.2024 року о 17 год. 20 хв. на а/д Західний обхід м. Львова 7 км + 600 м водій автомобіля Кіа Форте д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення із автомобілем GEELY EMGRAND д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку. В результаті чого т/з отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив п. 2.3 Б, 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до висновку експерта №4520-Е від 29.05.2025 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, призначеною судом в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення № 450/3575/24, причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «KIA Forte» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимогам п. 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 10.1; 16.13 ПДР України та вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку з фактом даної ДТП.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.07.2025 у справі № 450/3575/24 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216858835 було застраховано цивільну правову відповідальність ОСОБА_4 як власника автомобіля KIA Forte» номерний знак НОМЕР_1 . Ліміт страхової відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих до 160000 грн. Сума франшизи - 3200 грн.
Позивач ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Інщуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із ДТП, яке відбулось 19.07.2024 року за участю забезпеченого автомобіля Кіа Форте д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .
Листами ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Інщуранс Груп» від 30.12.2024 року 28.07.2025 року, 07.08.2025 року у задоволенні вищезазначеної заяви ОСОБА_2 було відмовлено у зв'язку з недоведеністю вини відповідача ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.
Відповідно до видаткової накладної №620 від 27.11.2024 ОСОБА_1 придбав запасні частини для ремонту автомобіля марки «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП у ФОП ОСОБА_5 на суму 97 873, 00 грн. Факт здійснення позивачем оплати зазначених запасних частин для ремонту підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1784365 від 21.08.2025 року.
Згідно з рахунком №94 від 20.08.2025 та актом №30 від 21.08.2025 здачі приймання робіт ОСОБА_1 замовив проведення ремонтно-відновлювальних робіт у кооперативі «Промінь» автомобіля марки «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 , а працівники кооперативу їх провели. Вартість наданих послуг з ремонту автомобіля становила 108900 грн. Факт здійснення позивачем оплати зазначених послуг підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1784364 від 21.08.2025 року.
Крім того, судом встановлено, що згідно наданого відповідачем звіту № 3181/24 про оцінку КТЗ «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 30.11.2024 року, складеного ТОВ АК «Експерт-Сервіс» ринкова вартість автомобіля становить 332438,40 грн., вартість відновлювального ремонту становить 164100,90 грн. без ПДВ, вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням фізичного зносу, становить 120991,82 грн. без ПДВ.
Мотиви прийняття рішення судом.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004 року (далі Закон, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п.3 ст.30 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно з ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.
Приписи статті 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачають, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу (далі-ТЗ) з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/робото здатності ТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ.
Відповідно до п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації; фізичний знос КТЗ (його складників) - утрати вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а їх вартість з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до ст.ст. 22, 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. - розмір шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Таким чином, оскільки відповідно до звіту № 3181/24 про оцінку КТЗ складеного ТОВ АК «Експерт-Сервіс» та проведеного оцінювачем ОСОБА_6 , який має відповідну освіту та кваліфікацію, дійсне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «GEELY EMGRAND» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу, становить 120991,82 грн. без ПДВ, то саме вказана сума (за вирахуванням франшизи) підлягає стягнення з відповідача ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» на користь позивача.
Згідно ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки розмір франшизи за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216858835 становив 3200 грн., то з ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» на користь позивача підлягає стягненню 117 791,82 грн. ( 120 991,82 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ - 3200 грн. франшизи згідно полісу страхування).
Доводи сторони позивача про те що звіт № 3181/24 про оцінку КТЗ є необґрунтованим, судом відхиляються.
Так, вважаючи такий звіт, наданий ТзОВ АК «Експерт Сервіс» необґрунтованим, сторона позивача не була позбавлена права на звернення до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, однак таким правом не скористалася.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 686/24364/17, відповідно до якого внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідного відшкодування згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, чи якщо страховик за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.
Отже, у ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» як страховика винної особи виник обов'язок з відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Тобто, у страховика не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, такий обов'язок виник у винної особи, якою є відповідач ОСОБА_2 .
Зазначений висновок суду повністю узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 03.10.2018 року у справі № 686/17155/15-ц, від 11.03.2020 року у справі 754/5129/15-ц.
Вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля згідно наданих рахунків та квитанцій становила 206773 грн. Тому різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 85781.18 грн. (206773 грн. - 120991.82 грн. (страхова виплата)= 85781.18 грн.
Водночас, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивачем було заявлено до відповідача ОСОБА_2 позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди в сумі 49973 грн., суд, керуючись принципом диспозитивності, розглядаючи цивільну справу в межах позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити таку вимогу та стягнути з відповідача на користь позивача заявлену останнім суму коштів.
Доводи відповідачів про відсутність підстав для стягнення з них на користь позивача матеріальної шкоди у зв'язку із недоведеністю вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП є безпідставними.
Так, суд враховує. правові висновки, які містяться у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц, відповідно до яких, не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).
Крім того, частиною 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до змісту вказаної норм обов'язок доведення відсутності свої вини покладається саме на особу, яка завдала шкоди, тобто відповідача.
Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18 (провадження № 61-8502св21) зазначив, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
За положеннями частини п'ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, при вирішенні позову про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, слід враховувати, що відповідно до статей1166,1187,1188 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Оскільки, в ході судового розгляду було встановлено факт настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, вказана подія відбулась з вини відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується висновком експерта №4520-Е від 29.05.2025 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи (яка є належним доказом, оскільки була призначена судом в рамках розгляду справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності), наявний безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та наслідками у виді пошкодження належного позивача транспортного засобу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суми у відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, суд враховує, що жодних належних і допустимих доказів відсутності вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди відповідачами надано не було, а розмір понесеної позивачем матеріальної шкоди підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема рахунками, квитанціями.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладаються: на відповідача.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору 2067,73 грн.
А тому, суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує сплачений судовий збір з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступних розрахунків: (156800 грн. (заявлені вимоги до вказаного відповідача)/206773 (ціна позову) = 0.758) (0.758*2067,73 грн. (сплачений судовий збір) = 1566 грн. (сплачений судовий збір пропорційно до позовних вимог до вказаного відповідача). Оскільки позов в межах позовних вимог до ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуренс Груп було задоволено частково, то стягненню із зазначеного товариства на користь позивача підлягає 1176.41 грн. (117791.82 грн. (розмір задоволених вимог до зазначеного відповідача)/156800 грн. (розмір заявлених вимог до зазначеного відповідача) * 1566= 1176,41 грн.
Оскільки позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 було задоволено повністю, то з останнього на користь позивача підлягають стягненню 500,40 грн. судового збору (0,242 (розмір заявлених позовних вимог до зазначеного відповідача пропорційно до ціни позову)*2067,73 грн. (сплачений судовий збір)=500,40 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
За ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг адвоката визначаються згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонентів у судовому процесі, суду надано: договір про надання правничої допомоги № 36/2024 від 28.09.2024 року, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Карпусь О.М., додаток № 1 до цього договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 02.12.2025 року, платіжну інструкцію № ПН2146752 від 22.08.2025 року на підтвердження оплати правових послуг на суму 20000 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 02.12.2025 року адвокат Карпусь Р.М. надав, а клієнт ОСОБА_1 , отримав наступні послуги:
-надання усної консультації - 1.5 год. - 3000 грн.;
-складання позовної заяви - 4 год. - 8000 грн.;
-складання та подання відповіді на відзив - 1.5 год. - 3000 грн.;
-складання та подання заяви про уточнення позовних вимог - 1.5 год. - 3000 грн.;
-складання та подання додаткових пояснень у справі - 1.5 год. - 3000 грн.
Суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони/відповідача щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
При вирішенні даного питання суд враховує те, що сторони вільні у своєму виборі у захисті своїх прав, позивач скористався своїм правом та обрав саме такий спосіб, шляхом укладання договору правової допомоги з визначенням її вартості. Натомість, відповідач ОСОБА_2 жодних заяв чи клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу не подавав.
Зважаючи на виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи, що позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , були задоволені повністю, суд дійшов висновку про необхідність стягнути із зазначеного відповідача на користь позивача 4840 грн. витрат на правничу допомогу.
Водночас, враховуючи заперечення відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» щодо розміру витрат на правову допомогу, категорію справи, її незначну складність, наявність сталої судової практики, предмет спору, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також те, що позовні вимоги до зазначеного відповідача було задоволено частково, суд вважає, що повна компенсація заявленої відповідачем суми витрат на правничу допомогу в сумі 15160 гривень за рахунок позивача не була б пропорційною, співмірною та логічною.
З урахуванням вищенаведеного, суд переконаний, що стягнення з відповідача ПАТ «УСК « Княжа Вієнна Іншуренс Груп» компенсації за правничу допомогу в такому розмірі не відповідало б принципу справедливості, а тому вважає необхідним зменшити компенсацію до суми в розмірі 8000 гривень, що у більшій мірі відповідає обсягу наданої допомоги, її реальній складності а також принципу пропорційності задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» про стягнення матеріального шкоди, страхового відшкодування,- задовільнити частково
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» на користь ОСОБА_1 117791 (сто сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 82 коп. страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49973 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1176 грн. 41 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 500 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4840 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Відомості про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: м. Київ вул. Глибочицька, 44.
Суддя Мироненко Л.Д.