Справа №333/8834/25
Провадження №2/333/5040/25
01 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746)ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
16.09.2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 19.07.2021 відповідач ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» подав заявку на отримання кредиту № 102398874.
ТОВ «МІЛОАН» направив відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного Договору №102398874 від 19.07.2021 року, який разом із заявкою на отримання кредиту знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.
Таким чином відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 102398874 від 19.07.2021 року (надалі - Кредитний договір) з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного документа йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000,00 грн.
Згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 10Т від 13.10.2021 року, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 102398874 від 19.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (позивача).
Відповідно до вказаного договору відступлення, сума боргу ОСОБА_1 перед позивачем становить 36 520,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 27 000,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 520,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн..
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36 520,00 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цій справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача Куриліна В.В. не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що 18.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» з анкетою-заявою на кредит №102398874.
19.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102398874, відповідно до умов якого: сума кредиту - 8 000,00 грн. (п. 1.2); кредит надається строком на 15 днів з 19.07.2021 року (п. 1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 03.08.2021 рік (п. 1.4.); комісія за надання кредиту - 1 520,00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1); проценти за користування кредитом: 3 000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2); стандартна (базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6).
Згідно з п. 3.3.1.2 вказаного договору позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.
Вищезазначений договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , що вказано у реквізитах Договору.
Отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується платіжним дорученням №30076380 від 19.07.2021 року.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102398874 було здійснено пролонгацію зобов'язання на стандартних (базових) умовах строком на 60 днів, що відповідає погодженим сторонами умовам, передбаченим пунктом 3.3.1.2 вказаного кредитного договору.
Згідно з розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складає 36 520,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 520,00 грн. - заборгованість за комісією.
13.10.2021 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір факторингу №10Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» зобов'язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МІЛОАН» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. Договору факторингу).
Позивачем подано копії квитанцій на підтвердження плати згідно договору відступлення права вимоги №10Т від 13.10.2021року.
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору Факторингу №10Т від 13.10.2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102398874 від 19.07.2021 року на суму 36 520,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 000,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 520,00 грн. - заборгованість за комісією.
Щодо укладення кредитного договору
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За встановленими у цій справі обставинами кредитний договір між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого є позивач, укладено в електронній формі, із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на веб-сайті фінансової установи подано заявку на отримання кредиту №102398874 від імені ОСОБА_1 , після чого установа надіслала особі, яка звернулася за отриманням кредиту за допомогою засобів зв'язку (номер телефону) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.
Тобто, для укладання договорів необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.
Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).
У свою чергу, доказів того, що персональні дані (дані паспорту громадянина України, картки фізичної особи-платника податків) були використані товариствами або іншими особами для укладення кредитних договорів від імені відповідача, суду не надані.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).
Суд зауважує, що матеріали справи не містять і відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, їх окремих пунктів. Договір про споживчий кредит №102398874 недійсним не визнавався.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами цього правочину. Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем не був би укладеним. Сторони договору досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов до висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН».
Щодо стягнення заборгованості за кредитом
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду платіжне дорученням №30076380 від 19.07.2021 року.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків в розмірі 27 000,00 грн., що передбачені п.п. 1.5.2, 1.6 договору про споживчий кредит №102398874 від 19.07.2021 року.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі процентів за користування кредитом.
Щодо стягнення заборгованості по комісії
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що умовами кредитного договору №102398874 від 19.07.2021 року передбачено комісію з наданням кредиту - 19% від суми кредиту та дорівнює 1 520,00 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що умовами кредитного договору передбачено комісію за надання кредиту, та відповідач, укладаючи договір, погодився з її розміром, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення комісії, у зв'язку з чим вона підлягає задоволенню.
Розглянувши вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: договору №01-05/05 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 ; додаткової угоди №186 від 31.07.2025 року до вказаного договору; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.07.2025 року; акту надання послуг №186 на підтвердження факту надання правової допомоги від 31.07.2025 року.
Розглянувши та дослідивши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично адвокатом Кубрак О.О. складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746)до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором №102398874 від 19.07.2021 року в розмірі 36 520 (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп., з яких: 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - заборгованість за комісійними винагородами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод