Справа № 333/7320/24
Пр. № 2-др/333/26/25
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рикун А.В. про ухвалення додаткового рішення, заявлену у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала дана цивільна справа.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2025 р. у цій справі позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, залишені без задоволення.
Після ухвалення рішення 25.04.2025 р. представником відповідача подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу надану відповідачу адвокатським об'єднанням «Акцент» у розмірі 7000,00 грн., в тому числі: оплата послуги за складання відзиву на позовну заяву - 3 000,00 грн.; участь у судовому засіданні 11.02.2025 року - 1 500,00 грн.; складання заперечення на відповідь на відзив - 1 000,00 грн., участь у судовому засіданні 15.04.2025 року - 1 500,00 грн.
В судове засідання сторони по справі чи їх представники, які повідомлялися про час, дату та місце слухання справи, не з'явилися. Від адвоката Рикун А.В. надійшла заява про припинення його повноважень як представника відповідача у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судові витрати складаються також з витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За змістом статті 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві на позов відповідачем зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, вказавши суму витрат у розмірі 4500,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - підготовка відзиву на позовну заяву та 1500,00 грн. - участь у судовому засіданні.
Позивач у відповіді на відзив заперечував відносно заявленої суми витрат, вважав її завищеною, посилався на ненадання відповідачем належних доказів на понесення вказаних витрат.
До ухвалення рішення у справі відповідачем, окрім ордеру адвоката на правничу допомогу у справі, не надані документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн., при цьому із заявою про намір подання цих доказів після закінчення розгляду справи з посиланням на поважність причин неможливості їх надання протягом розгляду справи, відповідач до суду під час розгляду справи не звертався.
До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем додано договір про надання правничої допомоги від 31.01.2025 р. та Акт від 25.04.2025 р., в якому збільшений розмір витрат, зазначений у відзиві на позов. Суд з урахуванням положень ч. 2 ст. 126 ЦПК України, правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц, залишає без розгляду дані документи, оскільки вони подані з порушенням порядку та строків для подання відповідних доказів, встановлених законодавством.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення у справі, яким заявлені відповідачем вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. залишити без задоволення, а заяву відповідача, датовану 24.06.2025 р. про стягнення витрат у розмірі 7000,00 грн. залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.3,12,13,81,263-265,270, 352,354 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення по цій справі.
Заявлені під час розгляду цієї справи відповідачем ОСОБА_1 вимоги про стягнення з позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. - залишити без задоволення.
Заявлені вимоги відповідача ОСОБА_1 в заяві, датованій 25.04.2025 р., про стягнення з позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя: І.Й. Наумова