Справа № 314/5213/24
Провадження № 3/314/80/2025
01.10.2025 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні,
у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності адвоката Пахоменка А.В.,
встановив:
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 175316 від 16.11.2024, водій ОСОБА_1 , о 15 год 50 хвилини, в с. Богатирівка, вул. Центральна, 33А керуючи авто ЗАЗ 110307 -40 дз НОМЕР_1 та після скоєнного ДТП за його участю, до проведення огляду на стан сп'яніння вживав алкоголь, огляд проводився в законному порядку за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, прилад 0689, тест 2491, результат 2,14%, від проходження огляду в медичному закладі відмовився.
Даними діями порушено вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Пахоменко А.В. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,оскільки його вина не доведена належними та допустимими доказами, та пояснив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, але жодними доказами у справі не підтверджуються наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. З урахуванням обставин справи, в діях ОСОБА_1 можуть вбачатися ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте з урахуванням неможливості перекваліфікації його дій, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності захисник просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Частиною 4 ст.130КУпАП встановлена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
За положеннями ст.1КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251,252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.10 «Є» ПДР України визначено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Зі змісту ч. 1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша цієї статті передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4 ст.130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 175316 від 16.11.2024, водій ОСОБА_1 , о 15 год 50 хвилин, в с. Богатирівка, вул. Центральна, 33А керуючи авто ЗАЗ 110307 -40 дз НОМЕР_1 та після скоєнного ДТП за його участю, до проведення огляду на стан сп'яніння вживав алкоголь, огляд проводився в законному порядку за допомогою газоаналізатору Драгер 6810, прилад 0689, тест 2491, результат 2,14%, від проходження огляду в медичному закладі відмовився,чим порушив п.2.10 є ПДР ,чим вчинив правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається що ДТП ОСОБА_1 вчинив 16.11.2025 року о 15 год 50 хв.,а огляд на стан сп'яніння проведено 16.11.2025 року о 18год 05 хв., тобто через тривалий час, крім цього з відеозаписів правопорушення не вбачається, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у вживанні алкоголю після ДТП під час складання протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє працівників поліції від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17).
Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП.
Висновок про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4ст.130КУпАП не ґрунтується фактично на матеріалах справи, як і іншими доказами не підтверджуються.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 130 КУпАП, не доведена.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,
Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4ст.130КУпАП на ч. 1ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає що до притягуваного підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст.24,33-35,40-1, ч. 1 ст.130,124, п. 4 ч. 1 ст.213, ст.ст.221,256,268,283-285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користьдержави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя В.О. Кіяшко
Для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001.
Для сплати судового збору кошти перерахувати:
Стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
01.10.2025