Справа № 309/4359/25
Провадження № 1-кс/309/692/25
05 грудня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024072180000004 від 20.03.2024 р. щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 362 КК України про арешт майна,-
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024072180000004 від 20.03.2024 р. щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 362 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його повернення прокурору виходячи з наступного .
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слід зазначити, що прокурор у клопотанні вказує, що метою накладення арешту є збереження речових доказів, однак до матеріалів клопотання не долучено відповідної постави про визнання цих земельних ділянок речовими доказами, з відповідним обґрунтуванням саме необхідності визнання їх речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У своєму клопотанні прокурор вказує на необхідність розгляду клопотання у відсутність власника майна, на яке він просить накласти арешт, з метою запобігання подальшої незаконної передачі земельних ділянок або вчинення інших правочинів спрямованих на зміну власника.
Однак, жодних доказів про існування цих обставин, та доказів цього, прокурор у клопотанні не наводить. З матеріалів клопотання вбачається, що право власності на земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт, зареєстровано у 2019 та у 2021 році відповідно, і жодних дій з цими ділянками (зміна власника та ін.) з цього періоду не відбувалося.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя відповідно до ст. 172 КПК України має повідомити власника майна про розгляд клопотання про накладення арешту на його майно, а бо ж слідчий повинен довести , що арешт необхідно накласти без власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно, прокурором не зазначено в клопотанні контактні дані власників майна, арешт на майно яких він просить накласти арешт (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, зокрема із порушенням строків звернення, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна прокурору необхідно усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий -
Клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42024072180000004 від 20.03.2024 р. щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 362 КК України про арешт майна повернути прокурору ОСОБА_2 для усунення недоліків надавши йому строк у 72 год. для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1