08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 643/2377/23
провадження № 51-4599ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Харківського апеляційного суду від 18 липня 2023 року,
встановив:
04 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 із клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження вироку апеляційного суду стосовно нього датовані 25 листопада 2025 року.
Обґрунтовуючи клопотання засуджений вказує, що подача касаційної скарги з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження, обумовлена відсутністю юридичної освіти та коштів на послуги адвоката.
Оскільки скаргу подано з порушенням строків на касаційне оскарження, Суд першочергово дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, прийшов до висновку про необхідність відмови в його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі
не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. До того ж це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Відповідно до положень, передбачених ч. 2 ст. 426 КПК, відрахування строку подання касаційної скарги з дня вручення копії судового рішення передбачено лише для засудженого, який тримається під вартою.
За приписами ч. 1 ст. 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПКпередбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При вирішенні вказаного питання Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом трьохмісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Разом з тим Верховний Суд не може визнати поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження судового рішення лише посилання засудженого на відсутність юридичної освіти та коштів на послуги адвоката, оскільки самі по собі ці обставини не є такими, які вплинули на неможливість подання у визначений законом строк касаційної скарги. Водночас засуджений міг звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для залучення йому захисника. Обставин, які б вказували на те, що він не міг з об'єктивних причин звернутися за безоплатною правовою допомогою, матеріали провадження не містять.
Крім того, ОСОБА_4 був неодноразово засуджений, що свідчить про обізнаність зі строками оскарження судових рішень і можливості залучення захисника на безоплатній основі за рахунок держави.
Водночас суд буре до уваги, що клопотання та касаційна скарга були подані понад розумні строки, а саме підписані 25 листопада 2025 року і зареєстрована в суді 04 грудня 2025 року, а вирок апеляційного суду ухвалено 18 липня 2023 року.
Інших поважних причин пропуску строку, які позбавили засудженого реальної можливості в порядку та строки, передбачені законодавством, реалізувати свої права на подання касаційної скарги, у поданому клопотанні не наведено.
Отже, у клопотанні засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не зазначено переконливих обставин, які б не залежали від його волі та були пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернутизасудженому ОСОБА_4 , оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Керуючись ст.429 КПК, Суд
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Харківськогоапеляційного суду від 18 липня 2023 року - відмовити.
Клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та касаційну скаргу повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3