8 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 488/383/23
провадження № 51-3058 ск 23
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року,
установила:
У касаційній скарзі з додатком у вигляді клопотання, їх автор порушує питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши звернення на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що засудженими не було додержано норм чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська. У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Статтею 1 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної»передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
При цьому за змістом ст. 12 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
За правилами ч. 1 ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Тому відповідно до законодавства України суд як державний орган, а також його посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. А отже, і подані до суду документи мають бути складені українською мовою.
Проте, як убачається зі змісту касаційної скарги та клопотання, їх було складено замість державної мови іншою (російською), що унеможливлює виконання судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817 кмо 21).
Оскільки згадані звернення не відповідають вимогам, передбаченим Законом № 1402-VIII, статтям 29, 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.
У разі необхідності отримання послуг перекладача та допомоги для складання касаційної скарги ОСОБА_4 може звернутися до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в порядку, передбаченому Законом України від 2 червня 2011 року № 3460- VI «Про безоплатну правничу допомогу» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги».
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3