28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 367/1367/14
провадження № 61-12519ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Розбицьким Володимиром Валерійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року у справі за позовом прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Нерухомість Ірпеня», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД», про скасування рішень та визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та витребування з незаконного чужого володіння,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Уберезні 2014 року прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави звернувся з позовом про скасування рішень та визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки, яку уточнив заявою від 01 лютого 2018 року, зокрема і в частині вимоги до ОСОБА_1 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2020 року скасовано. Постановлено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Зокрема, визнано недійсним та скасовано рішення Ірпінської міської ради № 4842-90-V від 25 червня 2010 року «Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1 » в частині; визнано недійсним та скасовано рішення Ірпінської міської ради № 5088-92-V від 30 липня 2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян» в частині. Витребувано на користь територіальної громади м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради з незаконного чужого володіння відповідачів земельні ділянки, у тому числі ОСОБА_1 - земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:131:0076.
Забезпечено надання загального доступу до вказаної постанови в ЄДРСР 12 квітня 2023 року.
07 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Розбицький В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави до ОСОБА_1 , рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2020 року в цій частині залишити в силі.
Разом з касаційною скаргою просив поновити строк на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме оскільки касаційну скаргу подано після спливу річного строку, заявнику слід подати нове клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, в якій вказати та надати належні докази на підтвердження існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України; особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надіслати до суду касаційної інстанції докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
12 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначила, що в зв'язку з вимушеним, постійним та довготривалим перебуванням ОСОБА_1 за кордоном (з 27 березня 2022 року і по сьогоднішній день), вона не володіла інформацією про ухвалення судових рішень у справі, справа розглядалася і приймалися рішення по ній без участі ОСОБА_1 , а також вона не мала можливості отримати для ознайомлення примірник з повним текстом постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року. Крім того, з 14 січня 2014 року місцем реєстрації ОСОБА_1 є Київська обл, Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, з 17 квітня 2023 року місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Всі документи, повідомлення, надсилалися на стару адресу в м. Дніпро, що унеможливило ОСОБА_1 бути обізнаною про неодноразовий перегляд справи у апеляційній та касаційній інстанціях іншими учасниками справи та можливість взяти участь у таких розглядах, про які стало відомо адвокату Розбицькому В. В. лише 10 вересня 2025 року. Таким чином, відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлена належним чином про розгляд справи, матеріали справи не містять. Крім того, сім'я ОСОБА_1 має статус багатодітної сім'ї. На день виїзду з України, ОСОБА_1 мала 6 дітей і була при надії. Перебуваючи за кордоном, ОСОБА_1 народила ще дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 перенесла оперативне гінекологічне втручання, у зв'язку з чим перебувала на лікуванні. Після операції ОСОБА_1 перебувала у періоді післяопераційної реабілітації. Це істотно обмежувало і обмежує її можливості отримувати інформацію з українських судів та своєчасно реагувати на процесуальні події.
Зазначене свідчить про наявність у зазначений період поважних та виняткових (виключних) причин пропуску строку касаційного оскарження у розумінні частини третьої статті 394 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина третя статті 394 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що «особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. … Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 619/6227/21-ц зазначено, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану на всій території України не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного більше ніж на один рік строку на апеляційне оскарження без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення саме ним відповідної процесуальної дії у визначений законом строк в період воєнного стану. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22), ухвали Верховного Суду від 29 червня 2023 року у справі № 760/5152/20, від 29 червня 2023 року у справі № 570/5859/18)».
Аналіз ЄДРСР свідчить, що відповідно до змісту рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи.
В постанові Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, якою скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено, у тому числі за вимогою до про витребування земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:131:007 з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 , зазначено, зокрема, що інші відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
ОСОБА_1 оскаржувала вказану постанову апеляційного суду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвала Верховного Суду від 17 вересня 2021 року отримана ОСОБА_1 13 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
На виконання ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 вказані недоліки не усунула.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду.
В постанові Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року зазначено, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, відсутня за вказаною адресою, про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином.
Таким чином ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі, яка знала про її розгляд. Тому наведені нею обставини в обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення могли б оцінюватися судом як поважні причини пропуску відповідного строку, проте не свідчать про наявність виключних підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України за скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
До таких підстав закон не відносить і неналежне повідомлення учасника справи про окремі судові засідання або стадії провадження у справі, а також саме лише невручення або несвоєчасне вручення оскарженого судового рішення. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та перебування учасника справи у зв'язку з цим за кордоном такою підставою також не є.
Скаржниця мала зважати на строк касаційного оскарження судових рішень та наслідки його недотримання.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження незалежно від причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що відповідач не наводить виключних підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України за скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Таким чином, оскільки касаційна скарга подана ОСОБА_1 після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року у справі № 367/1367/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко