08 грудня 2025 року
м. Київ
cправа №917/1156/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025
у складі колегії суддів: Стойка О.В. - головуючий, Медуниця О.Є., Попков Д.О.
у справі № 917/1156/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант Лтд"
про стягнення 561 963,21 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 917/1156/25.
26.11.2025 до Верховного Суду надійшли заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант Лтд" проти відкриття касаційного провадження у цій справі. У вказаних запереченнях відповідач просить відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 561 963,21 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків визначених підпунктами "а", "б", "в", "г". На думку товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Айлант Лтд", касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і які надають підстави Верховному Суду переглянути як «суду права» цю справу, наявності таких випадків з матеріалів даної скарги не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2025 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 561 963,21 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, сума, яка помилково була ним перерахована на адресу відповідача, складає 561 963,21 грн. Водночас, скаржник стверджує, що згідно доданого до касаційної скарги звіту про фінансові результати, збитки товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" за 2024 рік становили 57 237 000 грн. Однак, незважаючи на тяжку фінансово-економічну ситуацію у країні, спричинену збройною агресією росії проти України, скаржник, станом на дату подання касаційної скарги забезпечує роботою 438 співробітників, при цьому заборгованість з виплати заробітної плати та сплати податків та зборів на підприємстві відсутня. Не повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" вищевказаних помилково сплачених грошових коштів призведе до ще більш скрутного фінансового становища, поставить його на межу існування та призведе до припинення господарської діяльності підприємства, яка є ліцензійною, а також вплине на виплату заробітної плати працівникам. Саме тому ця справа має виняткове значення для скаржника, діяльність якого може бути припинена через безпідставне не повернення відповідачем грошових коштів в сумі 561 963,21 грн, що в свою чергу може призвести до звільнення 438 працівників підприємства і затримці у виплаті їм заробітної плати.
Скаржника посилається на те, що сума грошових коштів, які відповідач безпідставно не повертає позивачу, становить 561 963,21 грн, що перевищує 11500 євро, тобто ціна позову перевищує більше ніж у 2 рази пороговий критерій, встановлений для малозначних справ на рівні Європейського співтовариства, де рівень життя та середні доходи громадян є значно вищими в порівнянні з Україною.
Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1 ГПК України, Господарський процесуальний кодекс України визначає повноваження господарських судів та встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
У Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Разом з тим передбачені пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є виключенням із загального правила і відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Щодо посилання скаржника на «виняткове значення» справи для нього, оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Твердження скаржника про те, що не повернення помилково сплачених грошових коштів призведе до ще більш скрутного фінансового становища товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс", поставить його на межу існування та призведе до припинення господарської діяльності підприємства, яка є ліцензійною, не є переконливими обґрунтуванням виняткового значення щодо даних правовідносин. Зміст касаційної скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням суду попередньої інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду даної справи та до власного викладення обставин справи стороною у справі щодо переоцінки доказів, які були здійсненні судом, що в силу приписів статті 300 ГПК України не входить в повноваження суду касаційної інстанції.
За оцінкою Суду касаційна скарга не містить переконливих аргументів, а також підтверджуючих документів, які б свідчили про виняткове значення справи для скаржника, оскільки незгода з ухваленим судовим рішенням не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього судового рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь заявника є звичайним передбачуваним процесом.
Таким чином, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як «суду права», цю категорію справ.
Наявність вичерпного переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 917/1156/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 917/1156/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець