20 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 908/1946/15-г
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024
за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження НОМЕР_1
у справі № 908/1946/15-г
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор"
Історія справи
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор" (далі - боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено щодо боржника процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна.
2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника та визнано його банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника.
3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022, серед іншого:
- затверджено звіт арбітражного керуючого Юдицького О. В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.01.2018 по 18.05.2021 на загальну суму 448 624,85 грн, яка складається з нарахованої та частково відшкодованої грошової винагороди на суму 433 219,48 грн, понесених та частково відшкодованих витрат на суму 15 405,37 грн;
- присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банк КАМБІО" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. кошти у сумі 143 111,32 грн;
- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммерческо-производственная фирма "Алкор" (банкрута) ліквідовано;
- провадження у справі закрито.
4. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 залишена без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та Верховного Суду від 07.03.2023.
5. На примусове виконання вищезгаданої ухвали 11.10.2022 видані відповідні накази.
6. 16.04.2024 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 11.10.2022 у справі № 908/1946/15-г.
7. 17.07.2024 ПАТ "Банк Камбіо" звернулося до місцевого господарського суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.10.2022 у справі №908/1946/15-г, за змістом якої просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 16.04.2024;
- зобов'язати державного виконавця винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
8. Скарга обґрунтована незаконністю винесення оскаржуваної постанови державного виконавця з огляду на те, що банк перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а неможливість виконання в примусовому порядку у виконавчому порядку рішення суду обумовлена необхідністю дотримання черговості задоволення вимог кредиторів банку.
Короткий зміст рішення судів першої і апеляційної інстанцій
9. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025, скаргу ПАТ "Банк Камбіо" на дії та постанову державного виконавця залишення без задоволення.
10. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними та скасування оскаржуваної банком постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, зазначивши про те, що можливість стягнення заборгованості з банківської установи, яка перебуває в процедурі ліквідації в примусовому порядку органами державної виконавчої служби узгоджується з чинною судовою практикою. Крім того, обставини не виконання виданого судом наказу про стягнення коштів в добровільному порядку не спростовані.
Встановлені судом обставини
11. На виконання ухвали від 31.05.2022 Господарський суд Запорізької області 11.10.2022 видав наказ про стягнення з ПАТ "Банк Камбіо" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. коштів у сумі 143 111,32 грн.
12. Наказ у добровільному порядку боржником не виконаний.
13. Стягувач (арбітражний керуючий Юдицький О. В.) звернувся до Відділу ДВС із заявою про примусове виконання наказу.
14. 16.04.2024 державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу від 11.10.2022 у справі № 908/1946/15-г про стягнення з ПАТ "Банк Камбіо" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. 143 111,32 грн.
15. На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) прийнято рішення від 02.03.2015 №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка В. І.
16. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.02.2020 № 387, що набирає чинності 21.02.2020, відкликано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Камбіо", делеговані Савельєвій А. М. рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 25.07.2019 № 1863 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" та АТ "Банк Велес". Визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" здійснюються безпосередньо ФГВФО.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
17. ПАТ "Банк Камбіо" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024. Постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ "Банк Камбіо" на дії та рішення органу державної виконавчої служби.
18. Згідно з викладеними у касаційній скарзі аргументами підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, оскільки суди неправильно застосували та порушили норми пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження» та статей 46, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також не врахували висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 916/215/17, від 05.02.2020 у справі № 461/5171/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 09.02.2021 у справі №381/622/17.
19. За змістом наведених у вищевказаних постановах Верховного Суду правових висновків, передбачені в нормах статей 4, 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" обмеження щодо неможливості примусового виконання рішення суду про стягнення коштів (зобов'язання перерахувати кошти, тощо) з неплатоспроможного банку покликані забезпечувати дотримання черговості задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку та порядку виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами, що може відбуватись не інакше, як це передбачено спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Такі обмеження не суперечать принципу верховенства права, меті й завданням господарського судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.
Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
20. Юдицький О. В. у відзиві заперечує проти наведених скаржником доводів та просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи наступне:
- ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 про стягнення з ПАТ "Банк Камбіо" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. грошових коштів набрала законної сили, а тому підлягає виконанню;
- арбітражний керуючий Юдицький О. В. звертався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким безпосередньо здійснюється ліквідація ПАТ "Банк Камбіо", із заявою з вимогою добровільно виконати вищевказане рішення суду. Однак відповідне звернення було залишено без належного реагування та без виконання протягом 6 місяців;
- з урахуванням приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 129-1 Конституції України, статті 326 ГПК України, державним виконавцем Відділу ДВС правомірно винесено постанову від 16.04.2024 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1;
- висновки судів першої та апеляційної інстанцій, покладені в основу оскаржуваних у цій справі рішень, узгоджуються з актуальною практикою Верховного Суду, зокрема, з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
Позиція Верховного Суду
21. Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з незгодою ПАТ "Банк Камбіо", що є кредитором боржника, із законністю відкриття виконавчого провадження з виконання виданого судом наказу про стягнення з банку, який перебуває в процедурі ліквідації, грошової винагороди за виконання арбітражним керуючим Юдицьким О. В. повноважень ліквідатора боржника у цій справі.
22. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає наступне.
23. Згідно з пунктом 7 частини 3 стаття 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
24. В частині 1 статті 326 ГПК України вказано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
25. Суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ "Банк Камбіо" визнаний кредитором боржника у цій справі за вимогами, що виникли внаслідок невиконаних боржником, як позичальником банку, відповідних грошових зобов'язань (ухвала від 18.11.2015).
26. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022, яка за результатами її апеляційного і касаційного перегляду залишена без змін, зокрема:
- затверджено звіт арбітражного керуючого Юдицького О. В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.01.2018 по 18.05.2021 на загальну суму 448 624,85 грн, яка складається з нарахованої та частково відшкодованої грошової винагороди у розмірі 433 219,48 грн, понесених та частково відшкодованих витрат на суму 15 405,37 грн;
- - присуджено до стягнення з ПАТ "Банк Камбіо" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. 143 111,32 грн та постановлено видати наказ;
- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;
- ТОВ "Коммерческо-производственная фирма "Алкор" (банкрута) ліквідовано, а провадження у справі закрито.
27. Крім того, вищезгаданою ухвалою місцевого господарського суду від 31.05.2022 встановлено відсутність майна (майнових прав) у банкрута, за рахунок якого можливо здійснити повне задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим вирішено зобов'язати ПАТ "Банк Камбіо", як кредитора боржника, оплатити частину винагороди арбітражного керуючого Юдицького О.В. за виконання ним повноважень ліквідатора у цій справі про банкрутство, а також понесених цим ліквідатором витрат, пов'язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора боржника.
28. Відповідний наказ на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 було видано 11.10.2022.
29. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", згідно зі статтею 1 якого примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
30. ПАТ "Банк Камбіо" перебуває у процедурі ліквідації, розпочатої на підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 № 144 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 46 (пункти 16, 16 цієї постанови).
31. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати ФГВФО відшкодування за вкладами встановлює Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який регулює відносини між ФГВФО, банками, НБУ, визначає повноваження та функції ФГВФО щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
32. В пункті 8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент звернення стягувача до органу ДВС із заявою про виконання виконавчого документа у спірних правовідносинах) законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
33. Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов'язань перед його кредиторами, приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини.
34. Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 29.09.2018 у справі № 127/10129/17, від 23.01.2019 у справі № 761/2512/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, які були враховані судами першої та апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваних банком рішень у справі, що переглядається.
35. Як зазначалося вище, скаржник доводить порушення судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про виконавче провадження", оскільки на переконання банку у даному випадку були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.
36. З цього приводу колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
37. У питанні застосування приписів пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку із положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів звертається до правових висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
38. У названій постанові (пункти 7.37, 7.38) Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що вищезгадана правова норма має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.
39. Разом з тим, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов'язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.
40. Також у постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 (пункти 7.32 - 7.34) Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що ФГВФО безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ФГВФО з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: реалізує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі НБУ.
41. Отже, звернення і банку, і ФГВФО (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справу про банкрутство позичальника банку з метою стягнення з нього заборгованості перед банком є одним з заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, оскільки поза межами процедури банкрутства позичальника повернення такої заборгованості є неможливим.
42. Частиною 4 статті 38 Закону № 4452-VІ ФГВФО надано право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією ФГВФО, а відповідно до частини 3 статті 46 Закону № 4452-VІ допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов'язань, пов'язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.
43. Зважаючи на вищенаведене, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях вірно зазначили про те, що банк у цій справі зобов'язано оплатити частину послуг ліквідатора позичальника як таких, що є витратами, пов'язаними з проведенням ліквідаційної процедури самого банку, з огляду на обов'язок вживати заходів щодо повернення своїх активів, натомість поза межами участі банку, ФГВФО (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справі про банкрутство позичальника стягнення таких активів є неможливим.
44. Встановивши, що ухвала місцевого господарського суду від 31.05.2022, якою стягнуто з ПАТ "Банк Камбіо" на користь арбітражного керуючого Юдицького О. В. частину основної грошової винагороди та витрат у процедурі ліквідації боржника в сумі 143111,32 грн та відповідний наказ суду на цю суму не були виконані у добровільному порядку, не дивлячись на звернення арбітражного керуючого Юдицького О. В. до банку та до ФГВФО, який згідно зі статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснює повноваження органів управління банку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця та для скасування постанови щодо відкриття виконавчого провадження з виконання вищезгаданого наказу суду.
45. Доводи в касаційній скарзі про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.05.2018 у справі № 916/215/17, від 05.02.2020 у справі № 461/5171/18, від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16 та від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 відхиляються колегією суддів як помилкові, адже згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка у даному випадку викладена в постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.
46. Твердження скаржника щодо неможливості примусового виконання рішення суду про стягнення коштів з неплатоспроможного банку є помилковими, адже згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, у випадку невиконання банком, його ліквідатором судового рішення про зобов'язання відшкодувати певні витрати як витрати ліквідаційної процедури банку, такий механізм виконання судового рішення буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.
47. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, у даному конкретному випадку у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу і виконавче провадження було відкрито правомірно.
48. У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Банк Камбіо" на дії та рішення державного виконавця.
49. Наведені у касаційній скарзі аргументи не доводять неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах.
50. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
51. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування, скаржником не доведено невідповідність оскаржуваних судових рішень вищезгаданим критеріям, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
54. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
55. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду - без змін.
56. Зважаючи на відмову у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 у справі № 908/1946/15-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк