8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3157/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат та клопотання про поновлення строку на подання такої заяви (вх.№28020 від 02.12.2025) у справі
за позовом Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
до Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
про стягнення 1 978 042,68 грн.
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3157/25 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 978 042,68 грн. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:027:0044 за період з 18.03.2021 по 28.02.2022.
Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2025 судом в задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено повністю.
24.11.2025 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025), в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених відповідачем витрат та ухвалити додаткове рішення у справі №922/3157/25 та стягнути з Харківської міської ради 147 070, 13 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, 26.11.2025 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№27574 від 26.11.2025). У даному клопотанні відповідач зазначає, що при перевірці руху документів у справі №922/3157/25 в своєму електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд" ним було виявлено, що доказ надіслання клопотання про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025) наявний тільки на адресу ТОВ "БМВ Лізінг", при цьому докази надіслання такого клопотання позивачу в електрнному кабінеті - відсутні. Разом з цим, відповідач вказує, що у картці руху документа зазанчено, що дата та час доставки документу в кабінет позивача - 24.11.2025 о 18:30. Крім того, в електронному кабінеті відповідача біля вказаного документу є позначка "надіслано сторонам". Отже, відповідач зазначає, що 24.11.2025 ним було надіслано клопотання про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025) в електронний кабінет позивача, але через збій в підсистемі електронний суд квитанція про доставку такого документа відсутня. Зважаючи на вказане, відповідач додатково направив клопотання ТОВ "БМВ Лізинг" про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025) позивачу засобами поштового зв'язку "Укрпошти". На підставі наведеного вище, відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання позивачу копії клопотання про стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 судом Клопотання ТОВ "БМВ Лізинг" про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025) у справі №922/1357/25 - залишено без розгляду.
02.12.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх.№28020 від 02.12.2025). Суд зазначає що вказана заява має аналогічний зміст клопотанню про стягнення судових витрат (вх.№27326 від 24.11.2025) від 24.11.2025.
Разом з цим до вказаної заяви відповідачем додано заяву про поновлення строку на подання заяви про стягнення судових витрат, яка обгрунтована таким.
Відповідач зазначає, що під час ухвалення судового рішення 10.11.2025 його представник в судовому засіданні був відсутній, про складене повне судове рішення відповідач дізнався 19.11.2025 під час його отримання в кабінеті ЄСІТС, а тому у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України відповідач протягом 5 днів - 24.11.2025 подав клопотання про стягнення адвокатських витрат разом із заявою про поновлення строку на подання такого клопотання. Разом з цим, як зазначає відповідач, 26.11.2025 через збій у системі ЄСІТС відповідач не отримав квитанції надіслання такого клопотвння позивачу, у звязку з цим ним було надіслано до суду відповідне клопотання про долучення доказів направлення такого клопотання позивачу. На переконання відповідача, він був усвідомлений про строк подачі відповідної заяви та подав її належним чином, однак через проблеми в системі Електронний суд, судом не було отримано клопотання про поновлення строку. Також, відповідач звертає увагу суду, що з 21.10.2025 до 31.10.2025 здійснювалась масштабна DDoS - атака, про що було повідомлено на сайті Державного підприємства "Інформаційні судові системи". На підставі викладеного відповідач робить висновок, що ним було подано заяву про стягнення адвокатських витрат протягом п'яти днів з дня повного складання судового рішення у справі №922/3157/25, а клопотання про поновлення такого строку не отримано судом не з вини відповідача, а тмоу ТОВ "БМВ Лізинг" просить поновити процесуальний строк на подання такої заяви.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат та клопотання про поновлення строку на подання такої заяви (вх.№28020 від 02.12.2025), суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання), оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно поважних причин, які перешкоджали вчасному поданню відзиву, у зв'язку з чим відповідач має довести суду їх наявність та поважність.
Відповідно ло ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів заяви (вх.№28020 від 02.12.2025) в обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач зазначає, що 24.11.2025 при відправці заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про поновлення строку на подання такої заяви сталася помилка відправлення до АСДС, у зв'зку з чим клопотання про поновлення строку відправлено не було.
Відповідно до Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Відповідно до п.24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно п. 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Як вбачається з наведеного вище пункту, особа, яка надсилає документи через систему "Електронний суд" може у власному кабінеті відслідковувати рух таких документів та їх стан розгляду.
Згідно п.38 Положення інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту.
Крім того, пунктом 39 Положення встановлено, що документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час.
Відповідно до п.41 у разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення.
Відповідно до розділу "Статуси заяв Електронного суду" сайту https://id.court.gov.ua заяви, подані до суду з електронного кабінету (через електронний суд), можуть мати статус, зокрема, "помилка обробки". Даний статус мають заяви, які не були доставлені до АСДС суду. Вказані статуси можуть виникати внаслідок нестабільної роботи мережі під час відправки заяв до АСДС суду як на стороні користувача, так і на стороні АСДС. У разі виникнення такого статусу, користувачеві необхідно звернутись до служби технічної підтримки за номером 044-492-70-10, оскільки ситуація потребує окремого аналізу.
Помилка обробки може бути:
Помилкою відправлення виникає внаслідок некоректної роботи мережі користувача;
Помилкою отримання виникає внаслідок некоректної роботи мережі в суді;
Помилкою реєстрації виникає в АСДС під час реєстрації (має різний характер).
Як вбачається з матеріалів заяви, поданої відповідачем (вх.№28020 від 02.12.2025), до неї додано лише скріншот картки руху заяви в системі "Електронний суд", який свідчить про те, що документ - рішення Господарськтого суду Харківської області від 10.11.2025 доставлено відповідачу 19.11.2025.
Доказів того, що відповідач направляв до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви 24.11.2025 (як він сам вказує) - відповідачем до суду не надано.
Як зазначено судом вище, помилка відправлення виникає внаслідок некоректної роботи мережі користувача.
Пукнтом 21 положення встановлено, що користувачі зобов'язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку, й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв'язку тощо.
Тобто заявник самостійно несе ризик переривання зв'язку внаслідок некоректної роботи мережі користувача.
Крім того, відповідач зазначає, що 26.11.2025 ним було повідомлено суд про збій а системі ЄСІТС, однак клопотання про поновлення строку подано ним 02.12.2025, тобто через 6 днів після, як зазначає сам відповідач, виявлення недоліків в роботі системі ЄСІТС.
В цей період, відповідачем не було отримано повідомлення реєстрації отриманого документа , яке автоматично, в порядку п.41 Положення у разі ресєтрації судом документа було б надіслано до Електронного кабінету користувача та на його електронну пошту.
Положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, зокрема, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що посилання відповідачем в клопотанні про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу на той факт, що позивачем виявлено технічну помилку через збій в ЄСІТС 26.11.2025, а подання такого клопотання 02.12.2025, тобто через 6 днів після виникнення в системі "Електронний суд" такої помилки, є неповагою до суду та інших учасників процесу.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів які б свідчили про те, що він дійсно створював в системі ЄСІТС заяву про поновлення строку на подання заяви про стягнення судових витрат, адже навіть саму заяву подано відповідачем до суду через канцелярію суду.
Додатково, суд звертає увагу відповідача на Доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) яка ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Суд критично оцінює посилання представника відповіача, який є адвокатом, на те, що спочатку ним зазначено. що заяву про стягнення витрат подано відповідачем у відповідності до норм ч.8 ст.129 ГПК України ( протягом п'яти днів з дня повного складання тексту) хоча сама стаття не містить такої дефініції, адже у п.8 ст.129 ГПК України йдеться про строк - п'ять днів з дня ухвалення судом рішення. Разом з цим, відповідач просить поновити такий строк. Звідси не вбачається з розумілим чи стверджує він шо пропустив строк чи навпаки стверджує, що такий строк не пропущено.
Посилання відповідача на масштабну атаку DDoS з 21.10.2025 до 31.10.2025 також не знайшли свого підтвердження, адже вказаний період не стосується даної справи, оскільки рішення було ухвалено 10.11.2025.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд констатує, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відпусткою представника відповідача не можуть вважатися безумовною підставою для поновлення строку на подання відзиву, оскільки всі учасники рівні перед законом та мають прямий обов'язок подавати процесуальні документи у строк, встановлений судом.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Проте відповідач у своєму клопотанні не наводить достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у своєчасному невідслідковуванні статусу відправлених документів у справі у власному кабінеті користувача підсистеми ЄСІТС, не повинна схвалюватися судовою практикою.
Презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов'язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.
Крім того, відносини представництва між відповідачем і його представником стосуються добросовісності та належності виконання останнім своїх обов'язків представника, неналежне виконанння яких не може слугувати підставами для поновлення строку на подання заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними; недотримання цього визнавалось порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. У рішенні у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02, п.п. 66-70), констатувавши порушення Україною статті 6 Конвенції, ЄСПЛ зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Суд наголосив на тому, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Wierciszewska v. Poland», заява № 41431/98, п. 46).
Крім того, Рада суддів України неодноразово (востаннє рішенням № 26 від 06.08.2022) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства.
Держава створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу, в тому числі підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.
Всебічно дослідивши матеріали поданого відповідачем клопотання про поновлення строку на долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх.№28020 від 02.12.2025), суд не вбачає поважності підстав пропуску строку подання таких доказів, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову в поновленні такого строку та відмову в задоволенні клопотання позивача.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України у разі неподання відповідних доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 6, 13, 119, 129, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд
В клопотанні відповідача про поновлення процесуального строку на подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх.№28020 від 02.12.2025) - відмовити.
Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ Лізинг" про долучення документів та постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх.№28020 від 02.12.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано 08.12.2025
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/3157/25