8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2025 р. м ХарківСправа № 922/4262/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків в інтересах держави
до 1. Харківської міської ради, м.Харків 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків 3. Фізичної особи-підприємця Проценко Оксани Євгеніївни, м.Харків ((адреса: АДРЕСА_1 )
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
02.12.2025 року Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (адреса: 61072, м. Харків, вул.Вартових Неба, 55-А; код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291010821) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243); Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 1409541); Фізичної особи-підприємця Проценко Оксани Євгеніївни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.07.2014 № 5161-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Проценко Оксаною Євгеніївною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Н.М. і зареєстрований в реєстрі за № 283.
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Проценко Оксану Євгеніївну (код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 142258663101 - нежитлові приміщення підвалу № VI, VII, VIII загальною площею 48,5 кв.м, в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 9, літ.«А-16», а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Проте, прокурором в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачів та відповідачів.
Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з чч.1, 2, 4, 5 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Під час дослідження додатків, доданих прокурором до позовної заяви, судом встановлено, що частина документів викладені іноземною мовою (російською мовою), без відповідного їх перекладу українською мовою.
Суд зазначає, що не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат» документи не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Отже прокурору слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви.
Також суд звертає увагу, що 09.04.2025 року набрав чинності Закон України від 12.03.2025 р. № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою такого змісту: « 5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Крім того, статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною другою такого змісту: « 2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Поряд з цим, статтю 164 ГПК України було доповнено частиною шостою такого змісту: «6. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви», а частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Судом встановлено, що експертно-грошова оцінка спірних земельної ділянки, чинна на дату подання заяви, у матеріалах справи відсутня.
Зважаючи на те, що предметом цього спору є вимога прокурора про передачу об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 142258663101 - нежитлові приміщення підвалу № VI, VII, VIII загальною площею 48,5 кв.м, в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 9, літ. «А-16» на користь територіальної громади, то положення Закону № 4292-ІХ щодо умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у цій справі.
Проте, прокурором до позовної заяви не надано суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) яких здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання заяви про зміну предмету спору.
Крім того, в позовній заяві прокурор не навів жодних пояснень з приводу приписів ч.6 ст.164 ГПК України.
Згідно з чч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заявником було подано позовну заяву без додержання вимог п.2 ч.3 ст.162, ч.2 ст.164 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи;
- надання нотаріально засвідчених в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" та забезпечених перекладом українською мовою додатків до позовної заяви;
- письмові пояснення щодо обов'язку прокурора внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна у разі витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади із урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12.03.2025 року, який набрав чинності 09.04.2025 року.
4. Звернути увагу позивача, що згідно з ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 08.12.2025
Суддя К.В. Аріт