8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"08" грудня 2025 р. м ХарківСправа № 922/4309/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (місцезнаходження: 61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А; код ЄДРПОУ: 0291010821)
до 1)Харківської міської ради (місцезнаходження:61003, м. Харків, майдан Конституції,7; код ЄДРПОУ: 04059243) , 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) , 3) Кудінової Наталії Миколаївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору та повернення майна
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради (відповідача 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідача 2), Кудінової Наталії Миколаїівни про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.07.2013 № 5017-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Кудіновою Наталією Миколаївною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2091.
- зобов'язання Кудінової Наталії Миколаївни (код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 120717863101 - нежитлові приміщення підвалу № XVIII-:-XXI, загальною площею 54,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Разом з цим, обгрунтовуючи підсудність спору прокурор вказує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація підприємницької діяльності ФОП Кудінової Н.М. припинена з 17.05.2022.
З цього приводу суд зазначає, що за змістом ст. 51, 52, 598, 609 Цивільного кодексу України, ст. 202, 208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім майном.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Також господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, у зв'язку з чим, окружна прокуратура звертається саме до господарського суду Харківської області. Статтею 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України. Аналогічну вимогу про вирішення спору судом господарської юрисдикції передбачено також чинною на момент звернення з позовом редакцією статті 30 Закону України від 18.01.2018 «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності з 07.03.2018.
Таким чином, за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Відтак з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Вказане повністю узгоджується зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 903/456/18 та Постанові ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 925/308/18.
Отже, прокурор, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
Разом з цим, суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 4309/25), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, прокурором у якості доказів у підтвердження викладених у позовній заяві обставин, зокрема надано до суду копію приватизаційної справи № 2114 (документи про приватизацію нежитлових приміщень ФОП Кудінова Н.М. (розпорядження, акт, договір та інші) за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, буд. 73-А, договір № 5017-В-С від 30.07.2013 року на 78 арк.
Проте, частина документів у приватизаційній справі має погану якість (не повністю відображено зміст документа, розмиті сторінки, частина містить чорну пляму), та не придатна до читання, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що прокурором до позовної заяви додано копії документів, які викладені іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема справка, наказ від 30.05.2013, рецензція, звіт про оцігку майна, паспорт - сертифікат об'єктів експертної оцінки. висновок суб'єкта оцночної діяльності, наказ від 30.04.2013).
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Отже прокурору слід подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з позовної заяви, її подано через систему "Електронний суд", при цьому позовна заява містить два переліка додатків, які відрізняються один від одного, зокрема, перший варіант переліку додатків містить 9 додатків, другий варіант - 10 додатків.
Водночас, суд вважає за необхідне звернутися до Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Відповідно до п.12.8. розділу «Текст заяви» пп.12.8.1. зазначено, що на кроці «Текст заяви» для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.
Згідно пп. 12.8.2. в тексті заяви НЕ ПОТРІБНО зазначати назву заяви та додатків до неї, найменування суду та учасників. Вказані атрибути автоматично формуються засобами ЕС та будуть відображені на завершальній стадії створення заяви.
Разом з цим, розділ 12.10. має назву Крок «Додатки».
Відповідно до пп. 12.10.1. На кроці «Додатки» слід завантажити всі документі, відео-, аудіо- та інші файли, які підтверджують позовні вимоги. Для кожного виду заяви у даному розділі ЕС міститься перелік типових рекомендованих додатків.
Підпунктом 12.10.2. вказаного розділу регламентовано, що щоб завантажити додаток, потрібно натиснути відповідну кнопку та обрати файл для прикріплення. Файл також кожна просто перетягнути до відповідного вікна.
З зазначеного вище суд висновує, що позивачу необхідно зазначити в позовній заяві ЄДИНИЙ ВІРНИЙ, на думку позивача, перелік ДОДАТКІВ, які додано позивачем до позовної заяви, з урахуванням положень Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурором заявлено дві немайнові вимоги - про визнання недійсним договору та про зобов'язання повернути майно, у зв'язку з чим прокурором сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 4844,80 грн.
Разом з цим, у вступній частині позовної заяви прокурорм зазначено, що ціна позову становить 57 000,00 грн.
Суд зазначає, що ціна позову, як грошовий вираз майнових вимог позивача має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки саме від неї залежить визначення предмету спору, меж судового розгляду та правові наслідки ухваленого рішення.
По-перше, ціна позову визначає економічну суть вимог позивача. Вона відображає реальний розмір майнових претензій, які підлягають вирішенню судом. Без належного визначення ціни неможливо встановити, які саме права порушено та в якому обсязі позивач просить їх захистити.
По-друге, ціна позову впливає на застосування норм матеріального права. Невірно визначена ціна може призвести до неправильного застосування закону й ухвалення необґрунтованого рішення.
По-третє, ціна позову визначає розмір судового збору, що є процесуальною гарантією дотримання принципів рівності сторін та справедливого судового розгляду.
По-четверте, ціна позову впливає на межі апеляційного та касаційного оскарження. Від неї залежить, чи може справа розглядатися в апеляційній чи касаційній інстанції за певними процедурами (наприклад, щодо малозначних спорів).
Таким чином, суд констатує, що правильне визначення ціни позову є необхідною умовою для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, застосування належних норм права та постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Крім того, позовна заява як процесуальний документ має визначену законом структуру та складається з трьох основних частин: вступної, мотивувальної та прохальної.
У вступній частині зазначаються реквізити суду, сторін, ціна позову та інші відомості, передбачені ст. 162 ГПК України.
У мотивувальній частині викладаються фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються, а також правові підстави позову.
У прохальній частині формулюються конкретні вимоги позивача до суду.
Суд акцентує увагу, що важливим є те, що всі ці частини повинні бути УЗГОДЖЕНИМИ між собою і не суперечити одна одній. Викладені обставини мають підтверджувати заявлені вимоги, а правові підстави повинні логічно обґрунтовувати прохальну частину. Якщо вступна, мотивувальна та прохальна частини містять взаємовиключні твердження, це робить позов непослідовним, ускладнює встановлення предмету та підстав позову.
Таким чином, належне дотримання структури позовної заяви та узгодженість її частин є необхідною умовою для ефективного захисту прав позивача та постановлення законного і обґрунтованого рішення судом.
Вказуючи ціну позову у розмірі 57000,00 грн. у вступній частині позовної заяви прокурор заявляє про майнову вимогу (спрямовану на отримання грошових коштів). Одночасне ствердження про немайновий характер вимоги створює внутрішнє протиріччя, тобто унеможливлює однозначно зрозуміння, яку саме природу має спір спір про стягнення коштів (майновий) чи спір про захист нематеріального права (немайновий).
Відтак прокурору необхідно привести у відповідність вступну частину позовної заяви з її прохальною, при цьому визначившись які вимоги містить позовна заява ( майнові чи немайнові).
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати прокурору час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 4309/25) залишити без руху.
2. Встановити Керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова строк на усунення недоліків позовної заяви - 4 дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- тексту позовної заяви (№4309/25) (без дублювання додатків до неї) з правильно визначенням у ньому характеру вимог (майновий чи немайновий) і приведеннням вступної частини позовної заяви у відповідність до її прохальної;
- належним чином засвідченого (нотаріальноого) перекладу на українську мову справки, наказу від 30.05.2013, рецензції, звіту про оцінку майна, паспорту - сертифіката об'єктів експертної оцінки, висновку суб'єкта оціночної діяльності, наказу від 30.04.2013).;
- ЄДИНОГО ВІРНОГО, на думку позивача, ПЕРЕЛІКУ ДОДАТКІВ до позовної заяви, з урахуванням положень Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС.
- копії приватизаційної справи належної якості придатної до читання.
4.Окремо попередити заявника про те, що частиною четвертоюстатті 174 Господарського процесуального кодексу Українивизначено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/ .
Ухвалу підписано 08.12.2025
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/4309/25