8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2025 р. м ХарківСправа № 922/4325/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Київської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків
до 1. Харківської міської ради, м.Харків 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЗАМ», м.Харків
про визнання недійсним договору та повернення майна
04.12.2025 року Київська окружна прокуратура міста Харкова (адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 76, код ЄДРПОУ 0291010822) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243); Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 1409541); Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЗАМ» (адреса: 61002, м.Харків, вул. Григорія Сковороди, 56, літ. «А-4», код ЄДРПОУ 23470524), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.10.2016 № 5391-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЗАМ» (код ЄДРПОУ 23470524), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1844.
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЗАМ» (код ЄДРПОУ 23470524) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 439552263101 - нежитлове приміщення підвалу № 17 площею 24,9 кв.м, розташоване в житловому будинку літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 56, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються докази сплати судового збору у встановленому розмірі.
Так, згідно з частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3028,00 грн.
Згідно із підпунктами 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Слід зазначити, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Нормами пунктів 2 і 3 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 містяться наступні правові висновки:
« 54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 та від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, ухвалі Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/339/22).
Оскільки позовна заява прокурора заявлена до відповідачів щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину (а саме повернення майна), то такий спір вважається поданим з немайновими та майновими позовними вимогами.
Як зазначає прокурор та вбачається з позовної заяви, ціна позову за майновою вимогою складає 87264,00 грн.
Отже за подання до суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4844,80 грн (по 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну майнову та одну немайнову вимогу, з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Однак, позовна заява не містить доказів сплати судового збору.
При цьому в позові не наведено підстав звільнення від сплати судового збору за звернення із позовною заявою.
Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з чч.1, 2, 4, 5 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат».
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Під час дослідження додатків, доданих прокурором до позовної заяви, судом встановлено, що частина документів викладені іноземною мовою (російською мовою), без відповідного їх перекладу українською мовою.
Суд зазначає, що не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України “Про нотаріат» документи не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Отже прокурору слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви.
Згідно з чч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заявником було подано позовну заяву без додержання вимог п.2 ч.1, ч.2 ст.164 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Київської окружної прокуратури міста Харкова залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Київській окружній прокуратурі міста Харкова спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, а саме 4 844,80 грн;
- надання нотаріально засвідчених в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" та забезпечених перекладом українською мовою додатків до позовної заяви.
4. Звернути увагу позивача, що згідно з ч.3 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 08.12.2025
Суддя К.В. Аріт