8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1230/25 (922/4059/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№ 4059 від 17.11.2025)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, м.Харків, вул. Сумська, буд.60, код ЄДРПОУ 00188334)
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості"
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості", в якій просить суд :
1. стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у загальному розмірі 38.297,85 грн.;
2. стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.05.2025 року по 12.11.2025 року, включно, але не більш як за 6 місяців, у загальному розмірі 56.025,90 грн.;
3. стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15.000,00 грн.;
4. судові витрати покласти на відповідача.
Суд зазначає, що в межах справи 922/1230/25 ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, код ЄДРПОУ 00188334). Визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Трейдторг Продакшн" до боржника в розмірі 10 800 000,00 грн основного боргу, 24 224,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72 000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ДП "Гипрококс". Призначено розпорядником майна ДП "Гипрококс" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (адреса для листування: 49000, м. Дніпро, а/с 162; свідоцтво № 174 від 24.04.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ).
25.04.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" за №75910.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх.№ 4059 від 17.11.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.
У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи , що суддя Усатий В.О. з 20.11.2025 по 03.12.2025 включно перебував у відрядженні, з 04.12.2025 по 05.12.2025 включно у відпустці, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме - 08.12.2025.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не зазначено щодо наявності або відсутності у відповідача електронного кабінету, що суперечить вищевикладеним вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Судом встановлено, що позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі заходи здійснювалися.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте, таких відомостей позовна заява не містить.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд зазначає, що позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Крім того, відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копій.
Однак, на копіях долучених до позовної заяви документів відсутня дата засвідчення копій.
Крім того, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте позовна заява такого підтвердження не містить.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Як вбачається із Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізовано суду" відповідач має зареєстрований електронний кабінет, проте, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу інших учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підп. 3 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028,00грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
На вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється (подібна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19).
Отже, позивачеві належить сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.05.2025 року по 12.11.2025 року у розмірі 56025,90 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Суд зазначає, що ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.
Предметом позову, є зокрема вимоги майнового характеру, про стягнення заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 38.297,85 грн. та суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 56.025,90 грн., що загалом дорівнює сумі - 94.323,75 грн.
Ціна позову, яка зазначена позивачем на першій сторінці позовної заяви, становить 109.323,75 грн, що фактично не відповідає загальній сумі заявлених майнових вимог (94.323,75 грн) .
У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява на підставі статті 174 ГПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 4059 від 17.11.2025).
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- зазначити наявність або відсутності у відповідача електронного кабінету;
- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати документи, які підтверджують направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- надати належним чином засвідчені копії всіх доданих до позовної заяви документів;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (3028,00 грн), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- привести у відповідність ціну позову із прохальною частиною позову з урахуванням заявлених до стягнення у даній справі майнових вимог.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 08.12.2025.
Суддя В.О. Усатий