08 грудня 2025 року м. Тернопільсправа №921/731/25
Суддя Шумський І.П., розглянувши матеріали позовної заяви б/н б/д (вх. №830 від 02.12.2025)
за позовом Приватного підприємства "Західенергомонтаж", вул. Бродівська, 59 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд", вул. Метрологічна, 14Б, м. Київ, 03143
про стягнення 804277,97 грн
Встановила:
Приватне підприємство "Західенергомонтаж", звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд", про стягнення заборгованості в загальній сумі 804277,97 грн, з яких: 522427,20 грн - боргу, 157825,61 грн - пені, 97907,44 грн - інфляційних нарахувань та 26117,72 грн - річних.
Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання електромонтажних робіт №88/23 від 20.06.2023.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 для розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Шумського І. П.
Під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд іншого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Статтями 27-30 ГПК України визначено правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.
Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у частині 1 статті 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи підстави звернення із цим позовом до Господарського суду Тернопільської області, Приватне підприємство "Західенергомонтаж", посилаючись на ч.5 ст. 29 ГПК України, вказує на те, що відповідно до умов Договору №88/23 від 20.06.2023 позивач зобов'язувався виконати електромонтажні роботи на об'єктах, які згідно актів виконаних робіт по договору №№88/23 від 20.06.2023 здійснювалися за місцезнаходження об'єкта будівництва - с. Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області.
Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз частини 5 ст. 29 ГПК України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.
Слід зазначити, що виконання договірного зобов'язання це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов'язання. Правила визначення місця виконання зобов'язання встановлені ст. 532 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Проте, суд відзначає, що таке виконання повинне оцінюватися у контексті прав та обов'язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов'язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Тобто, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається, за умови існування в договорі відповідної умови, застосовується ч. 5 ст. 29 ГПК України, і у позивача в такій справі виникає (в силу дії ч. 1 ст. 29 ГПК України) право вибору, до якого суду він може подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору. Тобто, стаття 29 ГПК України передбачає альтернативну підсудність за вибором позивача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість виникла за договором на виконання електромонтажних робіт №№88/23 від 20.06.2023, укладеним між Приватним підприємством "Західенергомонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд", яким не визначено, що місцем його виконання є: с. Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області.
Водночас, у пункті 1.1 Договору сторони погодили умову про те, що Виконавець зобов'язується використовуючи власні матеріали, виконувати власними силами, або силами та засобами залучених субпідрядників, в установлені цим Договором строки електромонтажні роботи, на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконані Виконавцем роботи на умовах, у порядку і в строки, встановлені даним Договором.
Тобто в умовах зазначеного договору не визначено конкретного об'єкту, на якому будуть виконуватись ремонтні роботи, та його адреси.
Таким чином, умови договору не містять вказівок на місце його виконання, як і не містять вказівки на конкретне місце виконання робіт.
Окрім того, суд відзначає про те, що даний спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договорів в частині виконання ремонтних робіт. При цьому, зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт також не є таким, яке належить, через його особливість, виконувати в певному місці.
За таких обставин, підстави вважати, що спір про стягнення заборгованості в загальній сумі в загальній сумі 804277,97 грн, з яких: 522427,20 грн - боргу, 157825,61 грн - пені, 97907,44 грн - інфляційних нарахувань та 26117,72 грн - річних за Договором на виконання електромонтажних робіт №88/23 від 20.06.2023 безпосередньо пов'язаний з місцем виконання електромонтажних робіт у с. Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області - відсутні. Зі специфіки спірних правовідносин не вбачається, що виконання грошового зобов'язання можливе лише у певному місці.
Поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором, у зв'язку з чим не підлягає застосуванню ч. 5 ст. 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні. Такі висновки зроблені Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 11.03.2025 у справі № 904/6833/23.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування у даній справі положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору у даній справі з урахуванням ст. 27 ГПК України за загальними правилами.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування судового рішення прийнятого за результатами вирішення судового спору, а також може розцінюватись як перевищення повноважень, компетенції, прийняття завідомо неправосудного рішення тощо.
Суд зазначає, що передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи №921/731/25 за позовом Приватного підприємства "Західенергомонтаж", вул. Бродівська, 59 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд", вул. Метрологічна, 14Б, м. Київ, 03143 про стягнення 804277,97 грн - за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва - за місцезнаходженням відповідача.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Передати матеріали справи №921/731/25 за позовом Приватного підприємства "Західенергомонтаж", вул. Бродівська, 59 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46020 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд", вул. Метрологічна, 14Б, м. Київ, 03143 про стягнення 804277,97 грн - за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01054, Україна, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 44/В).
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала у відповідності до вимог ст.235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалу підписано 08.12.2025.
Суддя І.П. Шумський