Справа № 305/3641/25 Номер провадження 1-кп/305/456/25
05.12.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку покладених на обвинуваченого обов'язків,
До Рахівського районного суду Закарпатської області 01.12.2025 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.07.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000314 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Рахівського районного суду від 03.10.2025 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 24.10.2025 призначено судовий розгляд.
Прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 подав до суду клопотання у кримінальному провадженні про продовження строку покладених обов'язків, яке мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого. 09 липня 2025 року органом досудового розслідування відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 Кримінального процесуального кодексу України було затримано ОСОБА_4 , а 11 липня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, тобто до 05.09.2025 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 181 680 гривень. 14 липня 2024 року за підозрюваного ОСОБА_4 , внесено заставу у розмірі, який визначений в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим на ОСОБА_4 , покладено обов'язки: прибувати до слідчого,прокурора та суду, за першою їх вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурору, або слідчого судді, суду. Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків був визначений до 05.09.2025, який продовжений Рахівським районним судом до 09.12.2025. Враховуючи, що на цей час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, наявні підстави, які виправдовують продовження застосування до ОСОБА_9 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового слідства та суду, й це підтверджується тим, що він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зможе підшукувати реальні можливості покинути територію України навіть в незаконний спосіб з цією метою, а також переховуватись на території України. Також знаходячись поза контролем правоохоронних органів ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, штучно затягувати досудове розслідування, користуючись тим, що місце його постійного проживання знаходиться на великій відстані від місця розташування органу досудового розслідування, а прибуття його за викликом до органу досудового розслідування саме по собі вже буде займати великий проміжок часу, крім цього враховуючи на даний час ситуацію в Україні в цілому, а саме встановлення комендантської години, відключення електроенергії та блок пости, тому ОСОБА_4 , зможе зловживати та користуватися даним становищем з метою затягування процесуальних строків. Крім того, він може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді, вчиняти погрози, умовляння до потерпілої та інших учасників даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може чинити на потерпілу, її родичів та інших психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти потерпілу та свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження. Крім цього, просить при розгляді клопотання також врахувати, що на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення діяв воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Підставою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 строку дії окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є наявність пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, наявність вищенаведених ризиків, які не зменшились, а також наявність обставин, які перешкоджають досягненню цілей застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу до закінчення дії попередньої ухвали. Крім цього, навіть у випадку закінчення строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.07.2025, запобіжний захід у вигляді застави не припинить свою дію, оскільки такий запобіжний захід є безстроковим, водночас без продовження обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, знизиться його дієвість та ефективність. З огляду на викладене, просить продовжити строк дії процесуальних обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні №12025070000000314 від 09.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганська область, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2025 на 2 місяців, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурору, або слідчого судді, суду; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, та наполягав на задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо продовження строку покладених на нього обов'язків.
Потерпіла ОСОБА_11 підтримала клопотання прокурора про продовження строку покладених обов'язків.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно з положенням статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя, суд застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, може зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя, суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.
Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов'язків.
Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З матеріалів кримінального провадження №12025070000000314 від 09.07.2025 встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2025 щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.09.2025 року, із визначенням розміру застави у сумі 181 680 гривень.
14 липня 2025 року за підозрюваного ОСОБА_4 , внесено заставу у розмірі, який визначений в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим на ОСОБА_4 , покладено обов'язки: прибувати до слідчого,прокурора та суду, за першою їх вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурору, або слідчого судді, суду.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків був визначений до 05.09.2025, який продовжений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду до 10.10.2025, а піізнаше Рахівським районним судом до 09 грудня 2025 року.
Суд погоджується із прокурором щодо продовження існування ризиків, які були враховані при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .
Зокрема, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового слідства та суду, й це підтверджується тим, що він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також він може перешкоджати кримінальному провадженню підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочатий та не допитані потерпілі й свідки кримінального провадження, отже він може незаконно впливати на їх покази, шляхом психологічного впливу - погроз, умовляння, примушування до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляння до надання неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, що унеможливить повноту та всебічність судового розгляду цього кримінального провадження. Тут суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, де на стадії судового розгляду такі допитуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання суду, потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, про який ідеться в клопотанні, оскільки він обвинувачується у вичиненні тяжкого злочину та є необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження - запобігти вчиненню підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом продовження строку дії покладених обов'язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним вище ризикам.
Суд також зазначає, що прокурор у клопотанні зазначав покладені обов'язки на ОСОБА_4 , які були визначені слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду 14 липня 2024 року, де не було встановлено обов'язку ОСОБА_4 , здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, тому підстав для продовження покладення такого обов'язку немає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 194, 196, 331,392 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні №12025070000000314 від 09.07.2025, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганська область, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із с. Середнє Водяне Тячівського району, Закарпатської області, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
Строк дії ухвали до 04 лютого 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала суду відповідно до ст. 394 КПК України оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1