Справа № 127/26018/25
Провадження № 2/127/5612/25
04.12.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за електронним кредитним договором № 0665-9669 від 04.04.2021 року у розмірі 28800 грн., з яких 9600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19200 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року є новим кредитором за електронним Кредитним договором № 0665-9669 від 04.04.2021 року, за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, вказану ухвалу було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації місця проживання, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було, до суду повернулося поштове відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомленням учасника справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
04.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Кредитний договір № 0665-9669, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 9600 грн., строком на 21 день з дати його надання (дата повернення кредиту - 24.04.2021 року ), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2% на день; договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А737.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було виконано зобов'язання за кредитним договором, надано кредит, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр кредит Фінанс» про перерахунок суми кредиту № 0665-9669 від 04.04.2021 року ОСОБА_1 .
Щодо тіла кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 9600 грн.
Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.
Згідно з Договором кредит надається загальним строком 21 днів з 04.04.2021 року (дата надання кредиту) до 24.04.2021 року (дата повернення кредиту).
Таким чином, проценти за користування кредитом становлять: 4032 грн. (9600 грн. * 2% *21 днів) = 4032 грн., а не 19200 грн., як заявлено позивачем у позові.
Проценти за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (21 днів), так після закінчення такого строку.
Матеріали справи не містять доказів пролонгації кредитування.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Однак, позовні вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не заявлялися, однак останнє не позбавлене можливості скористатися таким правом у майбутньому.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Щодо правонаступництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
26.12.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило ТОВ «Новий Колектор» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором № 0665-9669 від 04.04.2021 року.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором № 0665-9669 від 04.04.2021 року у розмірі 13632 грн., з яких 9600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4032 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Крім того, відповідно до ст. 41 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 1138,52 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 47 %).
Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 512. 514, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним договором № 0665-9669 від 04.04.2021 року у розмірі 13632 грн. (тринадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні), з яких 9600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4032 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 1138,52 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601; код ЄДРПОУ 43170298).
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).