Рішення від 04.12.2025 по справі 148/1807/25

Справа №: 148/1807/25

Провадження № 2/148/909/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК АЙКОНС» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 в сумі 8226,23 грн, судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2019 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2981217742/384743 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2700,00 грн, строком на 29 днів, із стандартною процентною ставкою - 1,90 % в день. Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, натомість відповідач свої зобов'язання передбачені договором не виконувала, в результаті чого станом на 28 березня 2025 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 8226,23 грн, з яких 2383,82 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5842,41 грн - прострочена заборгованість по процентам. В ході укладення договорів факторингу позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним договором. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 в сумі 8226,23 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

25.08.2025 на адресу суду надійшла заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК АЙКОНС» в судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позовної заяви просить розглянути справу без його участі, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, також остання не скористалася правом на надання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача суду також не надійшли.

З урахуванням наведеного, оскільки заяв про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення суду, на підставі наявних у справі доказів

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належною адресою та яка повернулася до суду в зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції та перебуває поза межами контролю відправника.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подав до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що 04.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" укладено кредитний договір № 2981217742/384743 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 2 700,00 грн, строком на 29 днів, з 04.092019 року по 02.10.2019 року, із стандартною процентною ставкою - 1,9 % в день. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом п.1.4 договору.

Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором R65878 від 04.09.2019 за номером телефону НОМЕР_1 (а.с.11).

31.03.2025 ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання забов'язань за кредитним договором (а.с.9).

20 серпня 2021 року ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ТОВ "ФК Сіті фінанс груп" уклали договір факторингу № 1-20/08/2021, згідно з умовами якого ТОВ "ФК Сіті фінанс груп" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група", зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 року.(а.с.19-22).

25 серпня 2021 року між ТОВ "ФК Сіті фінанс груп" та ТОВ "ФК АЙКОНС" укладено договір факторингу № 1-25/08/2021, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с11-13).

Згідно витягів з реєстру боржників у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором 2981217742/384743 від 04.09.2019 в сумі 8226,23 грн (а.с.10).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором 2981217742/384743 від 04.09.2019 у ОСОБА_1 станом на 28.03.2025 наявна заборгованість в сумі 8226,23 грн (а.с.9 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

В силу положень ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

В судовому засіданні доведено укладення 04.09.2019 ОСОБА_1 з ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" кредитного договору строком на 30 днів зі сплатою 1,9 % від суми кредиту за добу, що відповідає нарахуванням зазначеним у графіку розрахунків доданому до договору про надання фінансового кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним наявність заборгованості за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" № 2981217742/384743 від 04.09.2019 станом на 28.03.2025 на суму 8226,23 грн,. з яких 2383,82 грн сума заборгованості за кредитом та 5842,41 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" на суму 8226,23 грн

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги від 16.06.2025 року, з адвокатом Пархомчуком С.В. (в п. 3.1 якого погоджено вартість однієї години роботи адвоката 2000 грн.; погоджено, що фактичні витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, сплачуються понад узгоджену суму гонорару додатково (п.3.2); гонорар за виконану роботу сплачується протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) п.3.4), акту про отримання правової допомоги від 20.08.2025 року, рахунку від 20.08.2025 року про вартість послуг 10500 грн., платіжної інструкції від 20.08.2025 року про сплату позивачем адвокату 10500 грн.

Зокрема, вартість зустрічі та консультації щодо перспектив судового врегулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 1 год. складає 2000 грн., складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків), моніторинг, аналіз судової практики 2, 5 год. 5000 грн., інші клопотання, заяви, до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо даної справи 1,5 год. 3000 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції 500 грн.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст.ст. 137, 141 ЦПК України, тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, предмет позовних вимог та значення справи для сторін, ціну позову 8226,23 грн., враховуючи співмірність гонорару із складністю справи та ціною позову, а також те, що справа була розглянута у відсутності представника позивача на підставі його заяви, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу розмірі 5000 грн.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» (ЄДРПОУ 44334170, м. Київ, вул. Саперне Поле, б. 12, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором № 2981217742/384743 від 04.09.2019 в розмірі 8226,23 (вісім тисяч двісті двадцять шість) грн. 23 коп., а також судові витрати: судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук

Попередній документ
132390237
Наступний документ
132390239
Інформація про рішення:
№ рішення: 132390238
№ справи: 148/1807/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 09.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.12.2025)
Дата надходження: 21.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
03.09.2025 10:00 Тульчинський районний суд Вінницької області
03.10.2025 10:00 Тульчинський районний суд Вінницької області
04.12.2025 10:00 Тульчинський районний суд Вінницької області