Справа № 145/1376/25
Провадження № 2/145/968/2025
"08" грудня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи подану позовну заяву посилався на те, що 29 травня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1213 -9283). Відповідно до умов вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 29 500 грн., строком кредитування 300 днів на базовий період 14 днів, зі зниженою % ставкою 1,20 % в день та стандартною ставкою - 1,50 % в день, зі встановленням комісії за видачу кредиту в розмірі 15,00 від суми кредиту. Відповідач всупереч умовам укладеного договору порушив його, не повернувши в повному обсязі кредит позивачеві, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору. У зв'язку з цим станом на 02.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 154 936 гривень, що складається із суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 29 500 грн. та суми простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 125 436 грн. Водночас Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме - часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 17 936 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 137 000 грн.
Враховуючи цю обставину позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину - 29 500 грн. прострочену заборгованість за кредитом та 107 500 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено справу до розгляду з повідомленням сторін.
Не погоджуючись із позовними вимогами 10 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 надав відзив, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що він не погоджується із нарахованою йому сумою заборгованості, так як така сума не підтверджена належними та допустимими доказами. Матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують видачу йому позивачем кредитних коштів саме у тих розмірах, про які зазначає позивач. Надана представником позивача копія квитанції про електронний переказ коштів свідчить про перерахування банком коштів в сумі 29 500 грн. на невстановлений банківський рахунок, номер рахунку отримувача в ній не відображено, як і не відображено ПІП, РНОКПП особи, тому ідентифікувати отримувача цих грошових коштів неможливо. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача Жовта А.С. заперечувала проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та просила відмовити у позові.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 травня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1213 -9283.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 29 500 грн., строком кредитування 300 днів на базовий період 14 днів, зі зниженою % ставкою 1,20 % в день та стандартною ставкою - 1,50 % в день, зі встановленням комісії за видачу кредиту в розмірі 15,00 від суми кредиту.
Позичальник підтвердив те, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
За умовами укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.
Відповідно до п.11.1 договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Підписавши договір, відповідач погодився з розміром тіла кредиту та процентами за користування кредитними коштами.
Згідно розрахунку позивача, станом на 02 вересня 2025 року відповідач за укладеним кредитним договором має заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 154 936 грн., а саме - 29 500 грн. прострочену заборгованість за кредитом та 125 436 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору про відкриття кредитної лінії відповідачем.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаного вище договору, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.
Відповідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Позивачем долучена до матеріалів справи копія листа АТ КБ «ПриватБанк» б/н, відповідно до якого останній повідомляє про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року, зокрема: ID платежу - 2320705748, канал LigPay, дата видачі 29.05.2023 року, сума - 29 500 грн., номер договору - 1213-9283, номер картки НОМЕР_1 .
Однак, вказаний вище лист не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом отримання позичальником кредитних коштів за умовами кредитного договору, не доводить факту перерахування коштів на рахунок, відкритий у банківській установі на ім'я відповідача ОСОБА_1 , враховуючи також, що останній не визнає факту отримання коштів.
У цьому листі вказано, зокрема, про транзакцію на суму 29 500 грн. на картку, номер якої зазначено лише частково.
Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, також не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже сам по собі не є належними доказом наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.
Окрім цього, позивачем також не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача.
Копія довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту також не є первинним бухгалтерським документом на підтвердження видачі коштів позичальнику.
Виходячи з наведеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі ТОВ «УКР КРЕДИТ Фінанс» відповідачу кредитних коштів за умовами договору №1213-9283 від 29 травня 2023 року та наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір у зв'язку з відмовою в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.526,1050,1054 ЦК України, ст.ст.79,81,141 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя Копилова Л. В.