28.11.2025м. СумиСправа № 920/1249/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1249/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (провулок Громадянський, буд. 4 А, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 23824057),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 38396868),
про стягнення 340712,75 грн,
установив:
02.09.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 340712,75 грн (триста сорок тисяч сімсот дванадцять грн 75 коп.) грошових коштів, а також 4088,55 грн (чотири тисячі вісімдесят вісім грн 55 коп.) судового збору.
02.09.2025 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1249/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
03.09.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоеталон», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 38396868 та місцезнаходженням: вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, м. Суми, 40000.
Ухвалою від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1249/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи. Копію зазначеної ухвали надіслано позивачу та відповідачу відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України до їх електронного кабінету.
25.09.2025 відповідач подав відзив на позов (вх №4560), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
06.10.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх №4747), в якій позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
14.10.2025 відповідач подав заперечення (вх №4951), відповідно до яких відповідач проти позову заперечує та зауважує, що позивачем не надано жодного доказу, крім наведення стверджувальних фактів в позовній заяві, які б підтверджували: факт неможливості заправлення пальним в межах договору за договором №220620 від 19.06.2020; факт використання талонів на пальне в межах договору за договором №220620 від 19.06.2020 саме в обсягах наведених в позовній заяві; факт того, що долучені до матеріалів позовної невикористані талони на пальне це саме талони, які передавалися позивачу відповідачем за відповідними актами приймання-передачі від 19.11.2020, 11.12.2020, 30.12.2020, 31.12.2020 в межах укладеного договору №220620 від 19.06.2020.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів ОСОБА_1 », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на « ОСОБА_2 ».
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, судом ухвалене рішення у даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Позивач - Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», є закладом охорони здоров'я, що організовує і надає послуги з екстреної медичної допомоги пацієнтам і постраждалим на догоспітальному етапі, які перебувають у невідкладному стані.
22.04.2020 з метою закупівлі пального (бензину А-92, дизельного пального) для безперебійного функціонування спеціалізованих санітарних автотранспортних засобів позивачем було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів за кодом ДК 021:2015: 09130000-9: Нафта і дистиляти, ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-001845-b (роздруківка з сайту https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2020-04-22-001845-b додана до позову). Після розгляду поданих тендерних пропозицій тендерним комітетом позивача прийнято рішення про визначення переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-04-22-001845-b від 22.06.2020 доданий до позову).
19.06.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір №220620 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується продавати пальне у вигляді одноразових талонів та відпускати продукти нафтопереробки через мережу АЗС (далі - товар) замовнику протягом 2020 року за переліком визначеним у даному пункті.
Згідно з п. 1.2 договору замовник отримує товар на АЗС постачальника відповідно до пред'явлених талонів. При отриманні товару постачальник повинен видати чек або зробити відмітку про видачу нафтопродукту в шляховому листі замовника. Талон не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Талон містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких талонів на АЗС. Бланк талону має декілька ступенів захисту, зокрема, індивідуальний штрих-код.
Найменування товару визначено на підставі ДК 1021:2015С - 09130000-9 « Нафта і дистиляти», а саме: бензин А-92; дизельне пальне (п. 1.3 договору).
У пункті 1.4 договору сторони передбачили, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від обсягів затверджених кошторисних призначень та реального фінансування видатків.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 3911000,00 грн, у тому числі ПДВ 651833,33 грн.
Згідно з п. 3.2 договору ціна за один літр та кількість товару в талонах складає: дизельне пальне - 18,50 грн/л з ПДВ, кількість 96000 л; бензин А-92 - 17,50 грн/л, кількість 122000 л; загальна вартість товару 3911000,00 грн з ПДВ.
За пунктом 4.1 договору замовник зобов'язується здійснити оплату вартості товару на поточний рахунок постачальника протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати отримання талонів. У разі затримання бюджетного фінансування розрахунки за цей товар здійснюються протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетних асигнувань на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання товару згідно видаткової накладної.
Умови поставки товару визначені у розділі V договору, а саме:
- строк передачі товару: з моменту підписання договору до 31 грудня 2020 року (пункт 5.1);
- товар передається на підставі заявки замовника, яка оформлюється в довільній формі. Заявка може надаватися в письмовій формі та/або у телефонному режимі, та/або іншими технічними засобами (електронною поштою на електронну адресу bioetalon/sumy@gmail.com та/або факсом за номером (0542) 62-12-00). Заявка погоджується сторонами протягом 1 доби у будь-який спосіб (пункт 5.1.1);
- строк поставки талонів - протягом 1 робочого дня з моменту погодження заявки. Поставка талонів здійснюється на адресу замовника за рахунок постачальника, або в інший спосіб за домовленістю сторін. У разі необхідності, за узгодженням сторін, строк поставки може бути скорегований (пункт 5.1.2);
- постачальник відпускає нафтопродукти за пред'явленими талонами, згідно з зазначеними у них кількості літрів та виду нафтопродуктів. Талон, за яким було відпущено пальне, залишається на АЗС (пункт 5.1.3);
- перехід права власності на товар від постачальника до замовника відбувається в момент фактичного отримання замовником товару на АЗС за талонами (пункт 5.1.4);
- термін дії талонів на відпуск нафтопродуктів повинен бути дійсним протягом року з дати їх отримання. У випадку закінчення терміну дії талонів, до моменту фактичного отримання пального, замовник повинен повернути весь обсяг невикористаних талонів, термін використання яких спливає постачальнику, а постачальник зобов'язаний замінити повернуті талони на талони з більшим терміном придатності в об'ємах невикористаного пального або продовжити їх термін дії (пункт 5.1.5);
- постачальник гарантує на власних та/або партнерських АЗС забезпечення відпуску нафтопродуктів у цілодобовому режимі та постійну наявність на таких АЗС необхідного виду пального (пункт 5.1.6);
- факт передачі товару підтверджується касовим чеком або іншими розрахунковими документами, передбаченими законодавством (пункт 5.1.7);
- у разі відмови видати чек про відмову в отриманні товару або зробити відмітку про невидачу нафтопродукту в шляховому листі замовника, складається акт у довільній формі, копія якого протягом 3-х робочих днів з дня його укладання надається на адресу постачальника (пункт 5.1.9).
Згідно з п. 6.1.1 та 6.3.1 замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість товару за отриманими талонами; постачальник зобов'язаний забезпечити передачу товару за виданими талонами у строки, встановлені цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2020 року включно. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі (п. 10.1 та 10.2 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору дія договору припиняється: повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за цим договором; за згодою сторін; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
17.11.2020 та 26.11.2020 шляхом підписання додаткових угод №2 та №3 сторони за договором домовились збільшити ціну за один літр бензину А-92 та дизельного пального, при цьому кількість бензину та дизпалива зменшилась (дизельне пальне - 20,34 грн/л з ПДВ, кількість 20000 л; дизельне пальне - 22,36 грн/л з ПДВ, кількість 61200 л; бензин А-92 - 21,15 грн/л, кількість 100970 л; загальна вартість товару 3910747,50 грн з ПДВ - в редакції додаткової угоди №3 від 26.11.2020).
На виконання умов договору відповідач передав позивачу талони на відпуск нафтопродуктів загальною вартістю 3910747,48 грн, а саме: бензину в кількісті 100970 л вартістю 2135515,50 грн. (з ПДВ) та дизпалива в кількості 81200 л вартістю 1775231,98 грн (з ПДВ), що підтверджується наступними документами:
-за видатковою накладною від 19.11.2020 №РН-000738 та актом прийому-передачі довірчих документів (талонів/скретч-карток та/або паливних карток) від 19.11.2020 №738 передано 20000 л дизельного пального вартістю 406800,00 грн;
-за видатковою накладною від 11.12.2020 №РН-000826 та актом прийому-передачі довірчих документів (талонів/скретч-карток та/або паливних карток) від 11.12.2020 №826 передано 20000 л дизельного пального вартістю 447200,00 грн;
-за видатковою накладною від 30.12.2020 №РН-000876 та актом прийому-передачі довірчих документів (талонів/скретч-карток та/або паливних карток) від 30.12.2020 №876 передано 20970 л бензину вартістю 443515,50 грн;
-за видатковою накладною від 31.12.2020 №РН-000879 та актом прийому-передачі довірчих документів (талонів/скретч-карток та/або паливних карток) від 31.12.2020 №879 передано 41200 л дизельного пального та 80000 л бензину А-92 загальною вартістю 2613231,98 грн.
Узяті на себе зобов'язання з оплати товару позивачем виконані у повному обсязі в розмірі 3910747,48 грн, що підтверджено наступними документами:
-за рахунком фактурою від 18.11.2020 №СФ-0000889 відповідно до платіжної інструкції від 19.11.2020 №5504 позивач сплатив відповідачу 406800,00 грн;
-за рахунком фактурою від 10.12.2020 №СФ-0001031 відповідно до платіжної інструкції від 10.12.2020 №5796 позивач сплатив відповідачу 447200,00 грн;
-за рахунком фактурою від 24.12.2020 №СФ-0001091 відповідно до платіжної інструкції від 28.12.2020 №5959 позивач сплатив відповідачу 3056747,48 грн.
Позивач у позові зауважив, що загальновідомим, зокрема із медіа, є факт відсутності у мережі АЗС «ANP» та «АВІАС» в межах Сумської області, будь-якого виду пального, що в свою чергу унеможливлює здійснювати заправку спеціалізованого санітарного транспорту позивача.
Відповідно до матеріалів справи, позивач на момент звернення з даним позовом отримав за талонами за видатковими накладними від 11.12.2020, 30.12.2020, 31.12.2020: бензин А-92 в розмірі 85865 л, дизельне пальне - 80250 л.
24.06.2025 позивач направив на адресу відповідача рекомендованим листом з описом-вкладення претензію від 23.06.2025 №01-28/178/7 з вимогою по заміні/подовженню талонів на пальне та відновленню його відпуску на АЗС у недопоставленій кількості: бензин А-92 - 15105 л, дизельне паливо - 950 л або поверненню сплачених позивачем грошових коштів за недопоставлене постачальником пальне у розмірі 340712,75 грн (докази направлення додані до позову).
Разом з тим, відповідач претензію у відділенні поштового зв'язку за своїм місцезнаходженням не отримав та через закінчення терміну зберігання поштового відправлення остання повернута позивачу як невручена.
З метою підтвердження факту відсутності будь-якого виду пального на АЗС відповідача, фіксації факту відмови по відпуску (отоваренні талонів) продуктів нафтопереробки, відповідно до пункту 5.1.9 договору 13.08.2025 та 15.08.2025 штатними працівникам позивача, які мали на меті здійснити заправку бензином А-92 та дизпаливом спеціалізованого санітарного транспорту на АЗС «ANP» за адресою: проспект Свободи, буд. 44/2 в м. Суми, були складені акти про відмову відпустити продукти нафтопереробки (дизельне пальне, бензин А-92).
Оскільки позивач - Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», не має можливості використати талони за призначенням та отримати оплачене ним пальне, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були отримані талони на відпуск нафтопродуктів в кількості 100970 л бензину А-92 на суму 2135515,50 грн (з ПДВ) та 81200 л дизельного пального на суму 1775231,98 грн (з ПДВ). Відповідно 19.11.2020, 10.12.2020 та 28.12.2020 позивач повністю розрахувався за вартість переданих талонів та перерахував 3910747,48 грн.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила), згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відповідно, талон (скретч-картка) є засобом, що посвідчує право його власника на отримання пального.
Судом встановлено, що станом 02.09.2025 (момент звернення з позовом) залишок невикористаних талонів на пальне: бензин А-92 - 15105 л, дизельне паливо - 950 л загальною вартістю у розмірі 340712,75 грн.
У відзиві на позов та у запереченнях відповідач зауважив, що позивачем не надано жодного доказу, крім наведення стверджувальних фактів в позовній заяві, які б підтверджували: факт неможливості заправлення пальним в межах договору за договором; факт використання талонів на пальне в межах договору за договором, а саме в обсягах наведених в позовній заяві; факт того, що долучені до матеріалів позовної невикористані талони на пальне це саме талони, які передавалися позивачу відповідачем за відповідними актами приймання-передачі від 19.11.2020, 11.12.2020, 30.12.2020, 31.12.2020 в межах укладеного договору.
Разом з тим, факт здійснення господарської операції з передачі позивачу талонів на пальне підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому суд має досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.
Доданими позивачем до позовної заяви доказами підтверджується та відповідачем не заперечується факт повної оплати позивачем товару, а також передачі відповідачем позивачу талонів на бензин А-92 та дизельне пальне.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що відповідачем передано позивачу товар - одноразові талони на відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС «ANP» та «АВІАС» за видатковими накладними № РН-000826 від 11.12.2020, № РН-000876 від 30.12.2020, № РН-000879 від 31.12.2020 на бензин кількості 100970 л на суму 2135515, 50 грн. (з ПДВ) та на дизпаливо в кількості 81200 л на суму 1775231,98 грн. (з ПДВ).
Зобов'язання з оплати товару виконані позивачем у повному обсязі у розмірі 3910747,48 грн, копії платіжних інструкцій №5504 від 19.11.2020, № 5796 від 10.12.2020, № 5959 від 28.12.2020 додані до позову.
Щодо позиції відповідача стосовно зловживання позивачем процесуальними правами, в частині зволікання з заміни талонів на пальне, треба зауважити, що договір не містить положень, що передбачають закінчення строку виконання відповідачем свого обов'язку зі здійснення заміни протермінованих талонів.
Єдиною підставою для припинення такого обов'язку відповідача є факт використання талонів позивачем на обслуговуючій АЗС, що кореспондується із пунктом 11.1. договору, яким визначено, що дія договору припиняється повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за договором.
Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, була направлена претензія, з вимогами по заміні неотоварених талонів на пальне або поверненні сплачених грошових коштів за недопоставлене пальне у розмірі 340712,75 грн. Однак, претензія залишилась без розгляду та відповідного реагування зі сторони відповідача.
Додані до матеріалів справи акти про відмову відпустити продукти нафтопереробки із відповідним зауваженням в них про ігнорування персоналом АЗС видати чек про відмову в отриманні пального або проставленні відповідної відмітки в шляховому листі суд визнає належними та допустимими доказами, які підтверджують факт недотримання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
На аргумент відповідача щодо відсутності доказів, що достеменно підтверджували б приналежність доданих до матеріалів справи талонів на пальне саме до предмету договору № 220620 від 19.06.2020, а отже які були передані позивачу за актами приймання-передачі, а також посилання на те, що позивачем були проведені за період 2021 - 2025 років інші процедури закупівель пального, є необґрунтованими та спростовані контраргументами позивача, а саме: позивач наголошує, що Законом України «Про екстрену медичну допомогу», яким унормовано діяльність позивача, визначено основний принцип функціонування системи екстреної медичної допомоги, а саме постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги (частина 4 статті 5). Типовим положенням про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 21.11.2012 № 1114 передбачено, що бригада забезпечує перебування у режимі готовності (очікування) до виконання розпоряджень оперативно-диспетчерської служби (підпункт 1 пункту 16).
Отже, на виконання вище вказаних нормативно-правових актів, позивач не може обмежитись укладанням лише обмеженої кількості договорів, позивач самостійно визначає нагальну та/або подальшу потребу по різним видам пального з огляду на наявний автопарк спеціалізованого санітарного транспорту.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК).
Суд наголошує, що обов'язок поставити позивачу повний обсяг товару (дизельне пальне та бензин А-92), а також здійснити заміну невикористаних талонів покладений саме на постачальника, а відтак, саме відповідач, який здійснив видачу талонів, повинен мати у своєму розпорядженні повний перелік номерів штрих-карт переданих талонів, їх номіналу, кількості та вартості, що надало б змогу суду перевірити відповідність наданих позивачем копій їх оригіналам. І у разі відповідних заперечень подати належні та допустимі докази.
Додатково слід зазначити, що відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що додані позивачем до позовної заяви копії талонів на пальне містять талони номіналом 40 літрів (30420723 5018, 30420723 5019), які у відповідності до Актів приймання-передачі - відсутні. Однак, це твердження є помилковим, оскільки із системного аналізу копії талонів можна встановити, що кількість літрів (номінал талону) вказана після слів - «Номінал картки:».
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано до позовної заяви відповідного розрахунку загальної суми заборгованості суд зазначає, що у підтвердження власних заперечень відповідачем контррозрахунок не подано.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу (поставки), покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 340712,75 грн вартості оплати за неотриманий товар за договором суд вважає законними, обґрунтованими, доведеними, а заперечення відповідача спростовані матеріалами справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 340712,75 грн вартості неотриманого товару, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача 4088,55 грн судового збору, сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 01.09.2025 №2646.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4088,55 грн грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 38396868) на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (провулок Громадянський, буд. 4 А, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 23824057) 340712,75 грн (триста сорок тисяч сімсот дванадцять грн 75 коп.) грошових коштів, а також 4088,55 грн (чотири тисячі вісімдесят вісім грн 55 коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 08.12.2025.
Суддя В.Л. Короленко