26.11.2025м. СумиСправа № 920/482/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/482/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної
системи України" (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065
код ЄДРПОУ 42795490)
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи
"Сумигаз" (вул. Лебединська,13, м. Суми, 40021,
код ЄДРПОУ 03352432)
про стягнення 588 217 грн 47 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кисіль Т.В.,
від відповідача: Юрченко І.М.
Суть спору: 27.03.2025 позивач через систему "Електронний суд" звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 588 217 грн 47 коп., з яких: 573571,75 грн основний борг, 942,86 грн 3% річних, 9114,29 грн пеня, 4588,57 грн інфляційні збитки за неналежне виконання зобов'язань за Договором № 2002000114 транспортування природного газу, також просить стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025, справу № 920/482/25 призначено судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/482/25; призначено підготовче засідання на 30.04.2025, 10:30; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
10.04.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача надано до суду заяву (вх.№2081 від 10.04.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №920/482/25, відповідно до змісту якої просить суд всі наступні судові засідання у справі провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ.
Ухвалою суду від 14.04.2025 задоволено заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" адвоката Кисіль Тетяни Василівни про участь у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№ 2081 від 10.04.2025) у справі №920/482/25.
15.04.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача надано до суду заяву (вх.№2191 від 15.04.2025) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
29.04.2025 через систему "Електронний суд" відповідачем надано до суду відзив (вх. № 1986, 2478 від 29.04.2025) на позовну заяву у справі №920/482/25, відповідно до змісту якої просить в частині стягнення основного боргу у розмірі 573 571,75 грн. провадження у справі №920/482/25 закрити; в частині стягнення інфляційних, 3% річних та пені - відмовити.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/482/25, призначене на 30.04.2025, 10:30 не відбулось, про що складено акт суду від 30.04.2025.
Ухвалою суду від 30.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/482/25 на 26.05.2025, 11:00.
07.05.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду відповідь (вх. № 2139 від 07.05.2025) на відзив на позовну заяву.
15.05.2025 через систему "Електронний суд" відповідачем надано до суду заперечення (вх. № 2266 від 15.05.2025) у справі № 920/482/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/482/25, призначене на 26.05.2025, 11:00 не відбулось, про що складено акт суду від 26.05.2025.
Ухвалою суду від 26.05.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/482/25 на 23.06.2025, 10:00.
19.06.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду письмові пояснення (вх.№2937 від 19.06.2025) у справі №920/482/25.
20.06.2025 через систему "Електронний суд" відповідачем надано до суду пояснення (вх. №3005 від 20.06.2025) у справі №920/482/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Сумській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/482/25, призначене на 23.06.2025, 10:00 не відбулось, про що складено акт суду від 23.06.2025.
Ухвалою суду від 23.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/482/25 на 14.07.2025, 14:00.
Розгляд справи 14.07.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Ковтуна В.М. у відпустці з 10.07.2025 по 29.07.2025.
Ухвалою суду від 30.07.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/482/25 на 20.08.2025, 14:30.
Ухвалою суду від 20.08.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/482/25 на 10.09.2025, 15:00.
Ухвалою від 10.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 920/482/25 до судового розгляду по суті. Призначив розгляд справи по суті на 08.10.2025, 12:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на території Сумського району Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 920/482/25, призначене на 08.10.2025, 12:00 не відбулось, про що складено акт суду від 08.10.2025.
Ухвалою від 09.10.2025 суд призначив розгляд справи по суті на 29.10.2025, 15:00.
28.10.2025 представником позивача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" адвокатом Панченком Юрієм Володимировичем через систему "Електронний суд" надано до суду Заяву від 28.10.2025 (вх.№ 5157 від 28.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №920/482/25, відповідно до змісту якої просить судове засідання у справі провести за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ; в судовому засіданні як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" участь адвокат Панченко Юрій Володимирович (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвалою від 28.10.2025 суд задовольнив Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" адвоката Панченка Юрія Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 5157 від 28.10.2025) у справі №920/482/25.
Ухвалою, постановленою судом без оформлення окремого документа, зазначеною в протоколі судового засідання від 29.10.2025, у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою на території Сумського району Сумської області суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.11.2025,15:00, з використанням резервного часу 15:30, 16:00.
В судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 26.11.2025 проти задоволення позову заперечував.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 26.11.2025 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Як вказує позивач у позовній заяві, 4 лютого 2020 року між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі Кодекс), укладений договір №2002000114 транспортування природного газу.
Відповідно до п. 2.1. договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Згідно з п. 2.2. договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Відповідно до п. 2.3. договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання - передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4. договору).
Пунктом 2.7. договору встановлено, що Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Відповідач у цій справі є оператором газорозподільної системи, а тому за умовами договору для сторін є обов'язковим укладення додатку № 3 до договору.
Відповідно до п. 2.5. договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Пунктом 2.8. договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Відповідно п. 4.1. договору Замовник зобов'язаний, крім іншого:
- не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;
- здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом.
Відповідно до п. 3.2. договору Оператор має право, своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим Договором.
Згідно з п. 11.1.-11.3 договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Відповідно до п. 8.4. договору замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
Згідно з п. 17.1. договору, він набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторонами договору транспортування природного газу підписаний Додаток №3 до договору із зазначенням переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Відповідно до матеріалів справи відповідачем замовлено потужність відповідно до номінацій, а саме:
1) в травні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м куб всього на загальну суму 4,62грн.
2) в червні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м куб всього на загальну суму 4,46 грн.
3) в липні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м куб всього на загальну суму 4,62 грн.
4) в серпні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис.м куб всього на загальну суму 4,62 грн.
5) в вересні 2023 року обсяг замовленої потужності склав 0,03000 тис.м куб всього на загальну суму 4,46 грн.
За результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивачем були виявлені обсяги перевищення договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
- в травні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 084,25999 тис.м куб всього на загальну суму 161 546,06 грн.
- в червні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 744,37222 тис.м куб всього на загальну суму 110 905,50 грн.
- в липні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 724,50427 тис.м куб всього на загальну суму 107 945,34 грн.
- в серпні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 729,18460 тис.м куб. всього на загальну суму 108 642,67 грн.
- в вересні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 567,20761 тис.м куб всього на загальну суму 84 509,40 грн.
У відповідності до п. 8.4. Договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:
- рахунок №05-2023-2002000114/9990000 від 31.05.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за травень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок №05-2023-2002000114/1000523 від 31.05.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2023 року на загальну суму 161 546,06 грн;
- рахунок №06-2023-2002000114/9990000 від 30.06.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за червень 2023 року на загальну суму 4,46 грн;
- рахунок №06-2023-2002000114-/1000623 від 30.06.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за червень 2023 року на загальну суму 110 905,50 грн;
- рахунок №07-2023-2002000114/9990000 від 31.07.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за липень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок №07-2023-2002000114-/1000623 від 31.07.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за липень 2023 року на загальну суму 107 945,34 грн;
- рахунок №08-2023-2002000114/9990000 від 31.08.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за серпень 2023 року на загальну суму 4,62 грн;
- рахунок №08-2023-2002000114-/1000623 від 31.08.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за серпень 2023 року на загальну суму 108 642,67 грн;
- рахунок №09-2023-2002000114/9990000 від 30.09.2023 на оплату замовленої (договірної) потужності за вересень 2023 року на загальну суму 4,46 грн;
- рахунок №09-2023-2002000114-/1000623 від 30.09.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за вересень 2023 року на загальну суму 84 509,40 грн;
- звіти про використання замовленої потужності АТ "СУМИГАЗ" за газові місяці травень - вересень 2023 року.
Позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, а саме:
- Акт наданих послуг від 31.05.2023 № 05-2023-2002000114/1000523 за газовий місяць травень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 30.06.2023 № 06-2023-2002000114/1000623 за газовий місяць червень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 31.07.2023 № 07-2023-2002000114/1000723 за газовий місяць липень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 30.08.2023 № 08-2023-2002000114/1000823 за газовий місяць серпень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 31.09.2023 № 09-2023-2002000114/1000923 за газовий місяць вересень 2023 року.
Також, Позивачем направлено Відповідачу акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності, а саме:
- Акт наданих послуг від 31.05.2023 № 05-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць травень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 30.06.2023 № 06-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць червень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 31.07.2023 № 07-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць липень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 30.08.2023 № 08-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць серпень 2023 року.
- Акт наданих послуг від 31.09.2023 № 09-2023-2002000114/9990000 за газовий місяць вересень 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень зазначені акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності та акти наданих послуг перевищення замовленої договірної) потужності, проте, у строки встановлені п. 8.4. Договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності - травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року позивачем на підставах п.п. 13.1., 13.5. Договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3 178,45 грн, пеню в розмірі 45976,74 грн та інфляційні втрати в розмірі 539.75 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
За змістом статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Кодекс ГТС визначає договір транспортування, як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу).
За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Закон України "Про ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).
Договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 по справі № 921/184/21.
Відповідно до положень глави 1 розділу IX Кодексу оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.
Оператор газотранспортної системи розподіляє вільну потужність у точках входу/виходу на річний, квартальний, місячний, на добу наперед періоди окремо для кожного виду потужності: 1) гарантованої потужності; 2) переривчастої потужності; 3) потужності з обмеженнями з урахуванням положень пункту 1 глави 8 цього розділу.
Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі.
Замовник послуг транспортування, який має намір замовити (забронювати) розподіл потужності (крім потужності на добу наперед) в певній точці входу до газотранспортної системи та/або точці виходу з газотранспортної системи, подає у строки, визначені цим Кодексом, оператору газотранспортної системи заявку на розподіл потужності за формою оператора газотранспортної системи, опублікованою на його вебсайті (пункт 1 глави 3 розділу IX).
Можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) вбачається зі змісту пунктів 2.3, 2.7 договору.
При цьому, укладення додатків 1 та 2 до договору є необхідним у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчатої потужності або потужності з обмеженням, крім випадку замовлення потужності на добу наперед, що безпосередньо зазначено в умовах п. 2.7 договору.
Відповідно до пункт 1 глави 7 розділу IX Кодексу доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації (для точок міждержавного з'єднання - номінації/реномінації), підтвердженої оператором газотранспортної системи, відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу ХI цього Кодексу.
Згідно з пунктами 7 глави 1 розділу XI Кодексу номінація надається через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи.
Водночас, відповідно до п. 8 глави 1 розділу XI Кодексу, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.
Суд встановив, що на виконання умов договору, оскільки Відповідач є оператором газорозподільної системи, сторони уклали додаток №3 до договору із зазначенням переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про наявність заборгованості за Договором транспортування природного газу від 04.02.202 № 20002000114 за період травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573571 грн 75 коп.
В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач звертався до Господарського суду Сумської області щодо стягнення заборгованості з відповідача за Договором транспортування природного газу від 04.02.202 № 20002000114, про що в провадженні суду перебували: справа № 920/1043/23 та справа № 920/1412/23.
Так, справа № 920/1043/23 за позовом ТОВ «Оператор ГТС України» до відповідача АТ «Сумигаз» стосувалася стягнення 6 070 663,29 грн, з яких: 4 640 636,29 грн - основна заборгованість, 95 044,11 грн - 3 % річних, 945 519,95 грн - пеня, 389 462,94 грн - інфляційні втрати. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилався на те, що не дивлячись на отримання та підписання без зауважень з боку відповідача актів наданих послуг замовленої (договірної) потужності та актів наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, у строки, встановлені п. 8.4 договору № 2002000114 транспортування природного газу від 04.02.2020 (далі - Договір), відповідач не оплатив на користь позивача вартості замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності за березень - червень, жовтень - грудень 2022 року, січень - квітень 2023 року в загальній сумі 4 640 636,29 грн, чим порушив умови п. 2.5, 8.4 Договору, а також права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
Господарський суд Сумської області рішенням від 22.04.2024 у справі № 920/1043/23 позов задовольнив частково. Стягнув з АТ «Сумигаз» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» 1 475 547,74 грн основного боргу, 756 415,96 грн пені, 95 044,11 грн 3 % річних, 389 462,94 грн інфляційних втрат та 43 583 грн судового збору. У частині стягнення суми основного боргу в сумі 3 165 088,55 грн закрив провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. В інший частині позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 в частині закриття провадження у справі на суму 573 571,75 грн - без змін.
Також, вище означеною постановою, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189 103,99 грн залишено без змін.
У справі № 920/1412/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» предметом розгляду було стягнення 49694,94 грн, з яких: 3178,45 грн 3% річних, 45 976,74 грн пені, 539,75 грн інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача отримано та підписано без зауважень зазначені акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності та акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, проте, у строки, встановлені п. 8.4. договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності - травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573 571,75 грн, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах. 19.10.2023 зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року в загальній сумі 573571,75 грн згідно з договором транспортування природного газу від 04.02.2020 на підставі заяви АТ «Сумигаз» про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023, були припинені. У зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року позивачем на підставах п.п. 13.1., 13.5. договору, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 3 178,45 грн, пеню у розмірі 45 976,74 грн та інфляційні втрати у розмірі 539,75 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення 49694,94 грн задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 18390,70 грн пені, 539,75 грн інфляційних втрат, 3178,45 грн 3% річних, 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору. В інший частині позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року у загальній сумі 573571,75 грн були припинені 19.10.2023, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі заяви від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023. Проте, зобов'язання були припиненні не у строк встановлений п. 8.4. договору, тому, позивачем було нараховано 3178,45 грн 3% річних та 539,75 грн інфляційних втрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 у справі № 920/1412/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 19.03.2024 у справі №920/1412/23 залишено без змін.
Отже, рішення Господарського суду Сумської області у справі № 920/1043/23 набрало законної сили 19.11.2024, а рішення у справі № 920/1412/23 - 17.06.2024.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».
Згідно з положенням частини першої статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2024 по справі № 910/3646/23 виснується «…що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі, не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії».
Так, в рішенні Господарського суду Сумської області по справі № 920/1412/23 судом встановлено, що зобов'язання відповідача з оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року у загальній сумі 573571,75 грн були припинені 19.10.2023, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі заяви від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023, що є преюдиційними і не може повторно досліджуватися судом у іншій справі.
Однак, позивачем у цій справі - №920/482/25 ставиться на розгляд суду питання стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023 року.
В підтвердження наявності заборгованості позивач надає Розрахунок суми основного боргу за замовлену (договірну) потужність та перевищення замовленої потужності (травень-вересень 2023 року) Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» по договору №2002000114 від 04.02.2023 станом на 20.02.2025, де зазначає заборгованість за травень 2023 року 161550,68 грн, заборгованість за червень 2023 року 110909,96 грн, заборгованість за липень 2023 року - 107949,96 грн, заборгованість за серпень 2023 року - 108647,29 грн, заборгованість за вересень 2023 року 84513,86 грн, всього заборгованість - 573571,75 грн. (а.с. 230, том 1). Розрахунок підписаний начальником управління реалізації послуг Андрієм Ситником чий підпис скріплений печаткою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
В той час як до позовної заяви у справі № 920/1412/23 позивачем ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» додано Розрахунок суми основного боргу за замовлену (договірну) потужність та перевищення замовленої потужності (травень-вересень 2023 року) Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» перед ТОВ «Оператор ГТС України» по договору №2002000114 від 04.02.2020 станом на 20.10.2023, де товариство зазначає заборгованість за травень 2023 року, заборгованість за червень 2023 року, заборгованість за липень 2023 року, заборгованість за серпень 2023 року та заборгованість за вересень 2023 року 0,00 грн та в якості оплати за означені місяці вказує В/з № 400-Сл-16246-1023 від 19.10.23(ТОВВИХ23-23385), всього заборгованість - 0,00 грн. (а.с. 34, том 2). Розрахунок підписаний Заступником директора комерційного-начальником управління інформаційної підтримки В.П. Гришенко чий підпис скріплений печаткою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи «естопель» та «заборони суперечливої поведінки».
Доктрина «естопель» бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Суд звертає увагу на те, що поведінка позивача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.
Обов'язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.
a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).
(b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.
(с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.
(Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276).
Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).
Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.
За змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов'язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).
У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023 року зазначає про наявність боргу в підтвердження чого надає розрахунок суми боргу не зважаючи на те що, рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/1412/23 встановлено преюдицію - відсутність боргу у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023 року, при цьому суди (суд першої та суд апеляційної інстанції) у справі № 920/1412/23 постановляючи рішення у справі оцінювали додані до позовної заяви позивам документи в тому числі в розрахунку суми основного боргу за період травень-вересень 2023 року, який самим же позивачем вказувався як погашений на підставі Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023.
Під час розгляду даної справи № 920/482/25 позивачем не надано письмових пояснень та відповідних доказів в підтвердження того, на яких підставах за один і той самий період самим товариством зазначаються різні данні, навіть враховуючи встановлену судами преюдицію.
Окрім цього доказів того, що позивачем оскаржено такий правочин як Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023 до суду також не надано.
Враховуючи принцип вірогідності доказів, та встановлену судами преюдицію, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через його необґрунтованість та безпідставність.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справ в частині стягнення суми основного боргу, відповідач зазначає, що у справі № 920/1412/23 вже розглядалося питання щодо прострочки грошового зобов'язання із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень-вересень 2023 року, а також був встановлений преюдиційний факт оплати відповідачем заборгованості за вказаний період.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22.
Суд зазначає, що позивач 27.03.2025 звернувся із позовною заявою до Господарського суду Сумської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023, проте на момент подачі такої позовної заяви до суду відповідачем, як встановлено у рішенні суду по справі №920/1412/23, сплачено суму основного боргу у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023 року 19.10.2023 на підставі Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.10.2023 № 400-Сл-16246-1023.
З урахуванням наведеного суд встановив відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.
В свою чергу суд звертає увагу, що хоча судом під час розгляду справи № 920/1412/23 досліджувались питання щодо прострочки грошового зобов'язання із оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за травень -вересень 2023 року, предметом розгляду у справі № 920/1412/23 було стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені за період до 19.10.2023, в той час як предметом розгляду у даній справі № 920/482/25 є стягнення суми основного боргу у розмірі 573571,75 грн за період травень-вересень 2023 та здійснених нарахувань, як то 3% річних, інфляційних втрат та пені на цю суму за період з 01.02.2025 по 20.02.2025, що не є ідентичними предметами спору, а тому закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу по пункту 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (а саме коли суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу) не є правомірним.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі № 920/482/25 на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом у задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання відповідача, викладеного у п. 1 прохальної частини відзиву на позовну заяву від 29.04.2025 (вх. № 2478 від 30.04.2025) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 573571,75 грн - відмовити.
2. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення 588 217,47 грн - відмовити.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене та підписане суддею 08.12.2025.
Суддя В.М. Ковтун