Рішення від 01.12.2025 по справі 916/2871/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2871/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/2871/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК"

до відповідача: Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України

про стягнення 384 711,94 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Короткевич І.А. /самопредставництво/

від третьої особи (Державна казначейська служба України): не з'явився

від третьої особи (Служба безпеки України): Безверхий А.М. /самопредставництво/

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської митниці шкоди в розмірі 384 711,94 грн. та судових витрат, які за попереднім розрахунком позивача становлять 45 770,68 грн., з яких: судовий збір у розмірі 5570,68 грн. та витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 40 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на завдання відповідачем збитків внаслідок затримання митного оформлення товарів.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.07.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.

29.07.2025 за вх.№23921/25 господарським судом одержано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу поставлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.09.2025. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" задоволено та залучено до участі у справі №916/2871/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

12.08.2025 за вх.№25145/25 господарським судом одержано пояснення третьої особи Державної казначейської служби України на позовну заяву.

18.08.2025 за вх.№25749/25 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

25.08.2025 за вх.№26402/25 господарським судом одержано відповідь на відзив.

02.09.2025 за вх.№27063/25 господарським судом одержано заперечення (на відповідь на відзив).

03.09.2025 за вх.№27271/25 господарським судом одержано заяву про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якій позивач просить суд замінити відповідача - Одеська митниця належним відповідачем - Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу «Одеська митниця».

03.09.2025 за вх.№27288/25 господарським судом одержано клопотання позивача про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" за вх.№27271/25 від 03.09.2025 про заміну первісного відповідача належним по справі №916/2871/25 задоволено. Замінено відповідача у справі №916/2871/25 Одеську митницю на належного відповідача Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Одеська митниця. Відкладено підготовче засідання на 24.09.2025.

18.09.2025 за вх.№29020/25 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 24.09.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою: 1) задоволено усне клопотання представника позивача про врахування при розгляді справи відповіді на відзив за вх.№26402/25 від 25.08.2025; 2) задоволено клопотання позивача про долучення доказів за вх.№27288/25 від 03.09.2025 та долучено до справи відповідні докази; 3) на підставі ст. 50 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Службу безпеки України, із встановленням останній 7-ми денного строку з дня отримання ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову та із зобов'язанням позивача надіслати третій особі копію позовної заяви із доданими до неї документами; 4) відкладено підготовче засідання на 15.10.2025.

07.10.2025 за вх.№31119/25 господарським судом одержано письмові пояснення третьої особи Служби безпеки України.

У підготовчому засіданні 15.10.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документу, якою: 1) відхилено усне клопотання представника третьої особи Служби безпеки України про виключення Служби безпеки України з числа учасників справи №916/2871/25, з огляду на те, що таке виключення з кола осіб учасників справи не передбачено вимогами ГПК України; 2) закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 12.11.2025.

12.11.2025 судове засідання не відбулося, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2025 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 26.11.2025.

У судовому засіданні 26.11.2025, за участю представників сторін та третьої особи Служби безпеки України, судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документу, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 01.12.2025.

У судовому засіданні 01.12.2025 за участю представників відповідача та третьої особи Служби безпеки України судом на підставі ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судове засідання 01.12.2025 не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за вх.№38128/25 від 01.12.2025

Третя особа Державна казначейська служба України у судові засідання як у підготовчому проваджені, так і під розгляду справи по суті, не з'явилась та про причини нез'явлення суд не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином, про що у матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету третьої особи.

Стислий виклад позиції позивача:

- Питання щодо притягнення до відповідальності керівника позивача ОСОБА_1. розглядалось Малиновським районним судом м. Одеси в межах справи №521/7899/24. Так, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.07.2024, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02.09.2024, було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку із чим провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1., закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Судами було встановлено, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчинені умисні дії, направлені на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, натомість, заявлена ТОВ «МАЖЕСТИК» інформація про країну походження товару «Оман» базувалась не тільки на підставі виданих продавцем (відправником) документів, а й з урахуванням турецьких митних декларацій, коносаментів, сертифікату про походження товару, виданого ТПП Оману, та ін.; проведені випробування зразків сечовини (карбаміду) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки митним органом були порушені вимоги проведення експертизи, передбачені ст.ст. 515, 516 МК України.

- Суди встановили, що коносаменти, у сукупності із сертифікатом про походження товару №1060066 від 17.12.2023, виданим Торгово-промисловою палатою Оману, повністю підтверджують країну походження товару «Добриво сечовина (карбамід) гранульована білого кольору (не у водному середовищі)» Султанат Оман. Разом із тим, митний орган не скористався наданим йому правом для усунення сумнівів у дійсності документів про країну походження товару, зокрема, не ініціював направлення запиту до уповноважених органів Оману та не перевірив факт видачі сертифіката та/або його зміст на відповідному веб-сайті органу, який видав такий сертифікат, внаслідок чого не спростував повідомлену ТОВ «МАЖЕСТИК» інформацію про країну походження товару. Відтак, декларантом ТОВ «МАЖЕСТИК» при переміщенні товару через митний кордон України були надані всі необхідні, передбачені законом документи на підтвердження країни походження товару, натомість, митним органом не було доведено факту подання ТОВ «МАЖЕСТИК» в якості підстави для переміщення товару документів, які б містили неправдиві відомості стосовно країни походження товару (Султанат Оман) та, як наслідок, наявності в діях керівника товариства ОСОБА_1 будь-якого умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

- Також у постановах встановлено, що митним органом не було надано доказів того, що ПрАТ «АЗОТ», результати випробувань якого містяться в матеріалах справи, є експертною установою, а також того, що його співробітники володіють необхідним рівнем професіоналізму та компетентності для здійснення хімічного аналізу карбаміду (сечовини), натомість, відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема, сайту «YouControl», ПрАТ «АЗОТ» підприємство, основним видом діяльності якого є виробництво добрив та азотних сполук, тобто до його компетенції не входить проведення експертизи в розумінні вимог митного законодавства. З урахуванням викладеного, наявні в матеріалах справи результати проведеного ПрАТ «АЗОТ» лабораторного дослідження товару «добриво сечовина (карбамід)» в даному випадку не можуть бути визнані належними доказами, які б підтверджували подання ТОВ «МАЖЕСТИК» при переміщенні товарів через митний кордон України документів, які містять розбіжності окремих показників.

- Аналіз судових рішень дає безперечні підстави вважати, що Одеською митницею відносно ОСОБА_1 , як посадової особи ТОВ «МАЖЕСТИК», було безпідставно та незаконно складено протокол про порушення митних правил №0531/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, у зв'язку із чим товар добриво «Карбамід» у кількості 117,080 т. пролежав з 18.03.2024р. по 14.10.2024 на території митного поста Ізмаїл, розташованого на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» без належних умов для зберігання, у зв'язку із чим було завдано збитків Позивачу у розмірі 384 711,94 грн.

- Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц, здійснення провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрите судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 05.02.2020 у справі № 640/16169/1 7 (провадження № 61-15393св18), від 22.07.2020 у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 01.07.2020 у справі № 347/1977/1 7 (провадження № 61-10582св18).

- Сам факт скасування прийнятого Одеської митницею протоколу у зв'язку з відсутністю складу правопорушення підтверджує протиправність дій Відповідача, оскільки його рішення не відповідало вимогам закону та було ухвалене з порушенням норм матеріального права.

- Посилання на офіційні повідомлення СБУ не може виправдовувати дії митного органу. Державна митна служба України є окремим органом державної влади, який самостійно несе відповідальність за прийняті процесуальні рішення. Наявність листів від іншого органу не звільняє митницю від обов'язку діяти виключно в межах та у спосіб, визначений законом, а також належним чином перевіряти підстави для складання протоколу.

Стислий виклад позиції відповідача:

- На підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 р. №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 № 8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР «Інспектор - 2006» було згенеровано форми контролю: - 202-1 «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; - 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД». У вищевказаному листі Служби безпеки України від 19.03.2023 №14/1/1-1629 зазначено, зокрема, що наявна інформація вказує, що імпортована на митну територію України продукція можливо іранського походження, а оманський виробник вказану продукцію не виготовляв та сертифікат про походження не видавав.

- 24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України № 6/5158 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення

досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ «МАЖЕСТИК» (код ЄДРПОУ 37436176), що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів. Листом від 01.04.2024 № 6/4096 Головне слідче управління Служби безпеки України вилучені зразки направлено на дослідження до лабораторної установи ПРАТ «АЗОТ» (код ЄДРПОУ 00203826). Листом від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ» надано Результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)». За результатами дослідження зразка «сечовини» (карбаміду) виявлені розбіжності окремих показників, зокрема показники «Вміст хімічної речовини - фармальдегід» у порівнянні з поданими до митних органів сертифікату якості виробника. Також, ПРАТ «АЗОТ» зазначив, що гранульований карбамід виробляється в Ісламській Республіці Ірані, Білорусії, Російської Федерації. Отже, керівником ТОВ «МАЖЕСТИК» в особі гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 1908246,58 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників. На підставі вищевикладеного, 07.05.2024 у відношенні гр. ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних №0531/50000/24 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

- У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

- Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 дійшла висновку, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов'язковим для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

- Митниця діяла у процесуально правильний спосіб та спиралася на належні джерела доказів. 01.04.2024 ГСУ СБУ вилучило зі Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби контрольний примірник проб «Добриво сечовина (карбамід)» і направило його на дослідження до ПРАТ «АЗОТ» (лист № 6/4096). За результатами випробувань (лист ПРАТ «АЗОТ» від 11.04.2024 № 132-202/2) виявлені розбіжності, зокрема по показнику «вміст формальдегіду», порівняно з даними сертифіката якості, поданого митниці, а також зазначено, що гранульований карбамід виробляється, зокрема, в Ірані, Білорусі та РФ (що є чутливим з точки зору заходів тарифного/нетарифного регулювання та санкцій). Такі матеріали є допустимими доказами у справі про ПМП у розумінні статті 495 МКУ: по-перше, як «висновок експерта» (коли дослідження призначене/ проведене у передбаченому законом порядку), по-друге, як «інші документи та інформація», на які митниця має право посилатися під час доказування. При цьому частина друга статті 495 МКУ покладає на посадову особу митного органу обов'язок оцінювати докази за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин у їх сукупності - ігнорувати офіційні повідомлення СБУ та лабораторні результати митниця не могла.

- Для з'ясування сумнівів щодо класифікаційних ознак, походження та властивостей товарів митниця правомірно використовує інструменти відбору проб і експертизи. Загальне правило щодо взяття проб у межах митного контролю закріплене у статті 356 МКУ (для встановлення характеристик, визначальних, зокрема, для класифікації за УКТ ЗЕД, перевірки митної вартості та встановлення країни походження). У власне провадженні про ПМП механізм експертизи/дослідження врегульовано статтями 515- 517 МКУ: експертиза призначається, коли потрібні спеціальні знання; посадова особа митного органу має право відбирати проби та зразки товарів; допускається залучення експерта. До того ж порядок комунікації зі Спеціалізованою лабораторією Держмитслужби формалізований наказом Мінфіну № 1058 від 02.12.2016 (Порядок взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів ДМС із СЛЕД), який визначає форми запиту, нормативи відбору проб і форму висновку. У даному випадку контрольний примірник проб був вилучений і досліджений у межах кримінального провадження, але результати такого дослідження митниця зобов'язана врахувати як належне джерело доказової інформації у справі про ПМП згідно зі статтею 495 МКУ.

- Окреслений порядок дій митниці - реагування на лист СБУ, використання результатів лабораторних досліджень, вчинення процесуальних дій у межах провадження про ПМП - відповідає «належній адміністративній процедурі» і не свідчить сам по собі про протиправність поведінки органу. Протокол про ПМП - це процесуальний акт фіксації встановлених ознак, а не «вердикт» щодо винуватості; його складання випливає з приписів глав 69- 71 МКУ (порядок провадження, процесуальні дії, експертиза), де джерела доказів і оцінка доказів визначені статтею 495 МКУ. Відтак Одеська митниця діяла в умовах законного приводу (лист СБУ, ст. 491 МКУ), на підставі належних доказів (висновок/матеріали дослідження, ст. 495 МКУ; проби/експертиза - ст. 356, 515- 517 МКУ; процедурна взаємодія з лабораторією - наказ Мінфіну № 1058) і виконала імператив статті 494 МКУ щодо складання протоколу, коли ознаки порушення були задокументовані. Те, що згодом суд може інакше оцінити сукупність доказів у провадженні щодо конкретної особи, не нівелює правомірності первинних дій митниці, вчинених на підставі закону й офіційно отриманої інформації.

- Враховуючи, що Одеська митниця діяла на підставі та в межах повноважень, визначених Митним кодексом України, у чіткій відповідності до вимог статей 491, 495 та 558 цього Кодексу, реагуючи на офіційне письмове повідомлення правоохоронного органу, отримане у межах досудового розслідування, а також використовуючи результати експертного дослідження як належний доказ у справі про порушення митних правил, підстав вважати дії митниці протиправними не вбачається. Дії митниці були обумовлені прямим приписом закону, здійснювалися в рамках визначених процедур та мали на меті виконання покладених державою функцій із забезпечення дотримання митного законодавства.

- Згідно з Алгоритмом дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товару та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документу про походження товарів, затвердженим наказом Держмитслужби від 15.07.2022 № 329, сертифікат загальної форми від 17.12.2023 №1060066, який видано Торгово-промисловою палатою Оману, направлено до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби листом Одеської митниці від 22.03.2024 №7.10-2/15-04/4/5368 для подальшої перевірки уповноваженими органами. На даний час відповідь з результатом перевірки сертифікату загальної форми від 17.12.2023 №1060066 до митниці не надходила. Отже, у даному випадку Одеська митниця діяла правомірно та у повній відповідності до вимог Митного кодексу України і внутрішніх актів Держмитслужби, оскільки виявивши під час митного контролю обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у достовірності сертифіката про походження товару, одразу ініціювала його офіційну перевірку у встановленому порядку, скерувавши запит через Департамент контролю та адміністрування митних платежів. При цьому митниця не мала законних підстав та можливостей самостійно звертатися до органів влади іноземної держави, а повинна була діяти виключно через уповноважений структурний підрозділ Держмитслужби, що й було зроблено.

- Щодо посилань позивача на те, що ПрАТ «АЗОТ» є експертною установою, а також те, що його співробітники володіють необхідним рівнем професіоналізму та компетентності для здійснення хімічного аналізу карбаміду (сечовини)», відповідач зазначає, що відповідно до ст. 495 Митного кодексу України доказами у справах про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Закон не обмежує джерела таких доказів виключно державними експертними установами, а визнає допустимими документи та відомості, отримані від підприємств, установ чи організацій, якщо вони підтверджують обставини, що мають значення для справи, та належним чином оформлені. Саме до таких належних і допустимих доказів відноситься висновок ПрАТ «АЗОТ» щодо проведеного хімічного аналізу товару «карбамід (сечовина)». Цей висновок отриманий у встановленому порядку, оформлений на офіційному бланку підприємства, містить результати лабораторного аналізу, виконаного із застосуванням належних методик та з дотриманням вимог якості, та безпосередньо підтверджує обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи - зокрема, країну походження товару та достовірність поданих до митного оформлення документів.

- Направлення добрив на аналіз до ПрАТ «АЗОТ» здійснювалося не з ініціативи митного органу, а за офіційним направленням Служби безпеки України. СБУ, як державний орган, уповноважений на проведення контррозвідувальних заходів і забезпечення економічної безпеки держави, діяла на підставі Закону України «Про Службу безпеки України» та в межах наданих повноважень. Саме СБУ визначила доцільність проведення дослідження на базі ПрАТ «АЗОТ» з огляду на його технічні можливості, досвід і спеціалізацію у виробництві та аналізі азотних добрив. З відкритих джерел відомо, що ПрАТ «АЗОТ» є одним із найбільших підприємств хімічної промисловості України, що з 1994 року здійснює виробництво добрив і азотних сполук, у тому числі карбаміду, має сертифіковану систему управління якістю ISO 9001:2015, сучасні лабораторні комплекси та кваліфікованих фахівців. Підприємство щоденно працює з продукцією аналогічного складу та має виробничо-технічну базу для проведення точних фізико-хімічних вимірювань, що забезпечує високий рівень достовірності результатів аналізу. Відсутність у ПрАТ «АЗОТ» статусу «експертної установи» у розумінні Закону України «Про судову експертизу» не є підставою для автоматичного визнання його висновків неналежними доказами. Норми Митного кодексу не містять вимоги про обов'язковість проведення таких досліджень лише державними спеціалізованими установами.

- Дії митного органу щодо використання висновків ПрАТ «АЗОТ» при прийнятті спірного рішення є правомірними, здійсненими у межах і у спосіб, передбачених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Митниця діяла з метою перевірки достовірності заявлених декларантом відомостей, спираючись на офіційно отриману інформацію від іншого державного органу - Служби безпеки України, а також на результати лабораторного дослідження, яке має усі ознаки належного та допустимого доказу. Ігнорування таких результатів суперечило б завданню митної справи, визначеному ст. 2 МКУ, щодо забезпечення законності переміщення товарів через митний кордон України та захисту економічних інтересів держави. Отже, підстав для визнання дій митного органу протиправними у цій частині немає.

- У межах цього спору судом не встановлено факту протиправної поведінки Одеської митниці. Це означає, що вже на рівні першої обов'язкової передумови - наявності неправомірної дії чи бездіяльності - юридичний ланцюг відповідальності розривається. Відсутність протиправності автоматично виключає можливість існування прямого причинно-наслідкового зв'язку, адже без первинної неправомірної ланки неможливо обґрунтувати, що саме дії чи бездіяльність митниці зумовили збитки. Іншими словами, якщо поведінка органу була правомірною, то будь-які витрати чи фінансові втрати позивача є результатом інших факторів, не пов'язаних із незаконними діями відповідача, і, отже, не підлягають компенсації за рахунок держави.

- Навіть за гіпотетичного припущення, що дії митного органу могли певним чином вплинути на подальші комерційні рішення позивача, відсутність протиправності означає, що такий вплив, якщо він і мав місце, не є юридично значимим. Верховний Суд прямо вказує, що причинно-наслідковий зв'язок не може ґрунтуватися на правомірних діях, оскільки вони не створюють юридичного обов'язку відшкодовувати шкоду. Усі витрати, понесені позивачем, у такому випадку розглядаються як наслідок його власних господарських рішень, ринкових обставин або дій третіх осіб, але не як безпосередній наслідок неправомірних дій митного органу.

- У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про наявність такого прямого і неминучого причинно-наслідкового зв'язку. Витрати, понесені позивачем, могли виникнути внаслідок особливостей його господарської діяльності, ринкових умов або власних управлінських рішень. Натомість доказів того, що єдиною і безпосередньою причиною цих витрат стали саме дії митниці, позивач не надав.

- Щодо звернення до компетентних органів іноземних країн щодо перевірки сертифікату про походження товару від 17.12.2023 №1060066, виданого Торгово-промисловою палатою ОСОБА_2, повідомляємо, що Держмитслужба, відповідно до розділу 3 Спеціального додатку К Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, надіслала сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066 на перевірку до компетентного органу ОСОБА_2 з метою встановлення його достовірності та правильності інформації, що в ньому міститься (вих. Держмитслужби від 14.05.2024 №15/15-03-01/11/2613). Станом на 22.08.2025 відповіді від компетентного органу ОСОБА_2 щодо результатів перевірки сертифікату про походження товару від 17.12.2023 №1060066 не надходило.

- Одеською митницею було направлено лист до ПрАТ «АЗОТ» з проханням надати інформацію щодо правового статусу ПрАТ «АЗОТ» як експертної установи, зокрема: наявність відповідних дозвільних документів, ліцензій або сертифікатів, що підтверджують його повноваження на проведення хімічних аналізів, а також інформацію про рівень кваліфікації та професійну підготовку співробітників, які безпосередньо здійснювали аналіз карбаміду (сечовини), результат якого надавався листом від 11.04.2024 № 132-202/2. Листом від 19.08.2025 №132-202/7-1148 ПрАТ «АЗОТ» відповів, що лабораторія дільниці 3 контролю цехів міндобрив, 10C, капролактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «A3ОT» (далі - лабораторія), що проводила випробування двох зразків карбаміду наданих Головним слідчим управління СБ України згідно листа від 01.04.2024 № 6/4096, має право на здійснення вимірювань згідно сертифіката визнання вимірювальних можливостей № РЯ 0022/21 від 01.03.2021 та проводити випробування сечовини на відповідність ДСТУ 7312:2013 «Сечовина (карбамід). Технічні умови».

Стислий виклад позиції третьої особи Державної казначейської служби України:

- Одеська митниця - це орган, діями/бездіяльністю якого на думку позивача, завдано йому збитків та є належним відповідачем по справі №916/2871/25. Залучення або ж незалучення Казначейства чи його територіальних органів не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Казначейство чи його територіальний орган. Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 по справі №641/8857/17. Отже, Казначейство не уособлює Державу та Державний бюджет України, а є окремою юридичною особою, яка не може нести відповідальність за неправомірні дії чи бездіяльність інших установ, підприємств або державних органів.

- Так як Одеська митниця має відкриті рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування, тому, відшкодування слід здійснювати саме з Одеської митниці.

- Стаття 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тобто, при встановленні судом дійсного спричинення шкоди, стягнення повинно проводитись не з Державного бюджету України, а з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (тобто, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ).

Стислий виклад позиції третьої особи Служби безпеки України:

- Сам факт наявності судового рішення, яким скасовано протокол про порушення митних правил, не може автоматично і беззастережно свідчити про неправомірність дій митного органу при його складанні, оскільки оцінка правомірності таких дій повинна надаватися судом у межах цього спору з урахуванням усіх фактичних обставин та доказів, які були у розпорядженні митниці на момент прийняття відповідного процесуального рішення.

- СБУ вважає, що відповідач діяв в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства. Підстави для оформлення товарів, перевірки їхніх характеристик та документів ґрунтувалися на приписах Митного кодексу України. При цьому, жодних належних та допустимих доказів порушень встановленого порядку митного оформлення, перевищення повноважень або ігнорування обов'язкових процедур позивачем не наведено.

- Згідно матеріалів справи, що дії або бездіяльність Державної митниці України в особі її органів щодо затримки товару позивачем до суду не оскаржувались. Одночасно у відповідності до вимог ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Згідно частини 2. Ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. В той же час, позовні вимоги позивача не містять вимоги про визнання конкретних дій чи бездіяльності позивача протиправними.

Обставини справи, встановлені судом.

07.05.2024 Одеською митницею Державною митної служби України складений протокол про порушення митних правил №0531/50000/24, в якому зазначено наступне.

18.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділу митного оформлення №1 митного поста «Придунайський» Одеської митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 АА» №24UA500370001761U2, у напрямку «в'їзд», на адресу ТОВ «МАЖЕСТИК» (код ЄДРПОУ 37436176), морським судном з NS PRIDE (Беліз) прибув товар «Добриво сечовина (карбамід) гранульована білого кольору (не у водному середовищі). Вага нетто 117080 кг., насипом. Якісні показники за паспортом якості: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 46,25%; вміст вологи/води становить 0,41мас%. Хімічна формула: NH2СОNH2. Використовується для сільського господарства. Виробник - (OMIFCO) Oman India Fertiliser Company SAOC. Країна виробництва Oman. Торгівельна марка OMIFCO.» вагою брутто/нетто 117 080,00 кг., загальною вартістю 44 561,72 доларів США, митна вартість 1 908 246,58 гривень.

В якості підстави для переміщення товару через митний кордон Україні ТОВ «МАЖЕСТИК» подано до митного органу наступні товаросупровідні документи:

- зовнішньоекономічний договір від 26.01.2024 №SM260124-UA;

- рахунок-фактура (інвойс) від 05.03.2024 №SRT2024000000057;

- коносамент від 08.03.2024 №2;

- коносамент країни виробника від 17.12.2023 №239812;

- сертифікат якості виробника від 08.12.2023;

- сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066;

- копії митної декларації країни відправника від 29.01.2024 №24310100AN00000772, від 05.03.2024 №24310100EX00015449 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до вищевказаних товаросупровідних документів товар за МД №24UA500370001761U2 переміщувався від турецької компанії «SIRKENLI TARIM URUNLERI TIC. VE SAN.A.S.» (Cumhuriyet Mah 768 Sk. No.11/ A Yuregir ADANA/ TURKEY) на адресу ТОВ «МАЖЕСТИК» (код ЄДРПОУ 37436176).

Відповідно документів наданих до митного оформлення: виробником товару є (OMIFCO) Oman India Fertiliser Company SAOC, країна виробництва Oman.

На підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 №8061/8.6) 21.03.2024 системою АСАУР «Інспектор - 2006» було згенеровано форми контролю:

- 202-1 «Проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, із метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

- 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи), із метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».

За результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 21.03.2024 №24UA500370001761U2.

На підставі ст. 356 МК України посадовими особами Одеської митниці були відібрані зразки «Добриво сечовина (карбамід)».

24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/5158 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ «МАЖЕСТИК» (код ЄДРПОУ 37436176), що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.

У рамках досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023 контрольний примірник проб «Добриво сечовина (карбамід)», який знаходився в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та дослідження Держмитслужби, 01.04.2024 було вилучено Головним слідчим управління Служби безпеки України.

Листом від 01.04.2024 №6/4096 Головним слідчим управління Служби безпеки України вилучені зразки направлено на дослідження до лабораторної установи ПРАТ «АЗОТ» (код ЄДРПОУ 00203826).

Листом від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ» надано Результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)».

За результатами дослідження зразка «сечовини» (карбаміду) виявлені розбіжності окремих показників, зокрема показники «Вміст хімічної речовини фармальдегід» у порівнянні з поданими до митних органів сертифікату якості виробника.

Також, ПРАТ «АЗОТ» зазначив, що гранульований карбамід виробляється в Ісламській Республіці Ірані, Білорусії, Російській Федерації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Частиною 2 ст. 36 МК України передбачено що, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України, із моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено адміністративну відповідальність щодо переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «МАЖЕСТИК» в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Отже, керівником ТОВ «МАЖЕСТИК» ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 1908246,58 гривень через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників.

Також в протоколі зазначено, що зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Протокол складений за відсутності особи, що притягується до відповідальності.

При цьому відповідачем до суду наданий лист від 01.05.2024 №7/10-4/20-04/10/78, в якому відповідач просив позивача прибути 06.05.2024 з метою надання пояснень стосовно обставин здійснення спірної зовнішньоекономічної поставки та митного оформлення, а також прийняття участі у можливому складанні протоколу про порушення митних правил, ознайомлення з відповідними правами і обов'язками та одержання другого екземпляру протоколу про ПМП.

Також відповідачем надано до суду лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 19.03.2024 №14/1/1-1629, в якому СБУ просило відповідача організувати проведення заходів спрямованих на підтвердження автентичності документів, щодо країни походження та виробника товару, здійснення відбору зразків для проведення відповідного експертного дослідження на предмет встановлення його характеристик, найменування, відповідності коду УКТ ЗЕД, а також шляхом направлення офіційних запитів до (митних органів Республіки Туреччини, Туркменістану, Узбекистану та Оману.

З наданих відповідачем до матеріалів справи документів щодо спірного вантажу вбачається наступне.

21.03.2024 за результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці відповідачем складено Акт митного огляду від 21.03.2024 №24UA500370001761U2.

Листом від 22.03.2024 №7.10-2/15-04/4/5368 Одеська митниця звернулась до Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби та просила з метою відпрацювання листа Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБ України розглянути питання щодо направлення на перевірку сертифікатів про походження загальної форми для перевірки на автентичність, достовірності даних про походження та надання сертифікатів, на підставі яких вони видавалися, та повідомити про отримані результати. До листа Одеської митниці додано: лист Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБ України від 19.03.2024 № 14/1/1-1629; копії сертифікатів: загальної форми від 06.03.2024 № ММ 086473, від 17.12.2023 №1060066, від 18.03.2024 № ММ 0806474, від 15.03.2024 №А1798181, від 18.03.2024 № ТМ ТR 40800119, від 18.03.2024 №ТМ ТИ 40800120, від 18.03.2024 №ТМ ТЯ 40800121, від 18.03.2024 № ТМ ТЯ 40800122, від 18.03.2024 №ТМ ТR 40800123, від 18.03.2024 №ТМ ТR 40800124, від 18.03.2024 №ТМ ТR 40800125, 15.03.2024 № ММ 0801458, від 15.02.2024 №UZTR422010016301, від 16.02.2024 № UZTR 422010017001, від 16.02.2024 № UZTR 422010017002, від 16.02.2024 № UZTR 422010017201, від 16.02.2024 № UZTR 422010017202, від 16.02.2024 № UZTR 422010017203, від 22.02.2024 № UZTR 422010021001, від 22.02.2024 № UZTR 422010021002, від 22.02.2024 № UZTR 422010021003; проекти запитів українською та англійською мовами; інвойси; перелік документів про походження товарів, що направляються на перевірку.

У листі Головного слідчого управління Служби безпеки України від 25.04.2024 №6/5158 СБУ повідомлено відповідач, за результатами дослідження зразків «сечовини» (карбаміду) спеціалістами ПрАТ-«Азот» (№132-202/2 від 11.03.2024) виявлені розбіжності окремих показників, зокрема, показники «Вміст хімічної речовини - фармальдегід», у порівняні- з поданими до митних органів сертифікатом якості; за результатами дослідження зразків «калію хлористого», спеціалістами ДП «Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя» МОЗ (№3/28-361 від 23.04.2024), виявлені розбіжності окремих показників, зокрема показники «Вміст хімічної речовини - вміст калію», у порівняні з поданими до митних органів сертифікатом якості. Окрім того, повідомлено, що згідно дослідження, імпортовані на митну територію України мінеральні добрива за своїми хімічними властивостями може бути сумішшю мінеральних добрив виробництва «Білоруськалій» (входить до концерну «Белнефтехим» щодо якого запровадженні обмежувальні заходи (санкції) РНБО) та мінеральних добрив виробництва Узбекистану. Про результати проведених заходів та отриманні результати, СБУ просило відповідача повідомити у письмовому вигляді.

У листі від 09.05.2024 №7/10-4/20-04/10/8363 відповідач запропонував керівнику позивача в строк до 20.05.2024 надати пояснення з приводу порушення митних правил.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 02.07.2024 у справі 521/7899/24, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02.09.2024, провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Також господарським судом встановлено, що у період з 19.03.2024 по 23.03.2024 спірний вантаж позивача був вивантажений ТОВ «Германн Вілле», про що в матеріалах справи наявний відповідний генеральний акт №01/3 від 23.03.2024.

В подальшому у період з 23.03.2024 по 22.08.2024 спірний вантаж позивача зберігався ТОВ «Германн Вілле» на відкритому майданчику з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293)

У листі вих.№19/07-24 від 19.07.2024 позивач, у зв'язку з тим, що вантаж позивача не був вилучений митницею та наразі блокує діяльність критичної інфраструктури, а саме причалу (1 район) порту ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» просив відповідача дозволити перемістити вказаний вантаж в зоні діяльності того самого порту в зону митного контролю «Сухого порту» ДП «ІЗМ МТП», товар буде переміщуватись під митним контролем, в межах зони діяльності одного митного поста Ізмаїл та одного порту.

22.08.2024 спірний вантаж був перевантажений з трюму судна, зафасований у біг-беги, завантаження на автомобільний транспорт та вивезений до ВД «Сухий порт» ВПК «ПВР».

14.10.2024 відповідачем дозволено вивезти позивачу спірний вантаж - карбамід вагою 117 080 кг у 168 біг-бегах з ВД «Сухий порт» ВПК «ПВР», про що в матеріалах справи наявна відповідна рознарядка №4 від 14.10.2024 на вивезення імпортних вантажів.

На підтвердження розміру заявленої до стягнення шкоди позивачем надано до суду:

1. Договір №08-23 надання послуг з перевантаження вантажів від 05.10.2023, укладений між ТОВ «Германн Вілле» (Виконавець) та ТОВ «МАЖЕСТИК» (Замовник, позивач), за умовами якого Виконавець зобов'язується за винагороду надати Замовнику послуги з організації вантажних операцій з вантажем Замовника та виконати додаткові послуги і роботи (сортування, фасування, зберігання вантажу та інші), визначені у заявці до Договору, а Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне пред'явлення Виконавцю вантажу для наданню послуг, в узгодженому обсязі, своєчасний вивіз вантажу та оплатити Виконавцю вартість наданих послуг в порядку та на умовах визначених Договором.

2. Заявку №2 від 11.03.2024 на надання послуг з перевантаження вантажів по договору надання послуг з перевантаження вантажів №08-23 від 05.10.2023.

3. Додаток №2 від 11.03.2024 до договору надання послуг з перевантаження вантажів №08-23 від 05.10.2023.

4. Листи вих.№14/03-24 від 14.03.2024 та вих.№17/03-24 від 14.03.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» здійснити вивантаження та фасування у біг-беги добрива з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293) вагою 117,080 т та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів.

5. Генеральний акт №01/3 від 23.03.2024.

6. Доповнення №1 від 01.04.2024 до додатку №2 від 11.03.2024 до договору надання послуг з перевантаження вантажів №08-23 від 05.10.2023.

7. Акт надання послуг №68 від 16.05.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 19 530 грн., розрахунок вартості зберігання (період з 23.03.2024 по 30.04.2024) на суму 16 275,27 грн. без ПДВ, рахунок на оплату №64 від 30.04.2024 на суму 19 530,32 грн.

8. Акт надання послуг №69 від 31.05.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 17 751,88 грн., розрахунок вартості зберігання (період з 01.05.2024 по 31.05.2024) на суму 14 793,23 грн. без ПДВ, рахунок на оплату №68 від 31.05.2024 на суму 17 751,88 грн.

9. Акт надання послуг №74 від 16.07.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 41 920,84 грн., рахунок на оплату №74 від 16.07.2024 на суму 41 920,84 грн.

10. Акт надання послуг №82 від 31.07.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 62 891,14 грн., рахунок на оплату №75 від 31.07.2024 на суму 62 891,14 грн.

11. Лист позивача на адресу відповідача вих.№19/07-24 від 19.07.2024, згідно з яким позивач, у зв'язку з тим, що вантаж позивача не був вилучений митницею та наразі блокує діяльність критичної інфраструктури, а саме причалу (1 район) порту ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» просив відповідача дозволити перемістити вказаний вантаж в зоні діяльності того самого порту в зону митного контролю «Сухого порту» ДП «ІЗМ МТП», товар буде переміщуватись під митним контролем, в межах зони діяльності одного митного поста Ізмаїл та одного порту.

12. Лист позивача на адресу ТОВ «Германн Вілле» вих.№47/07-24 від 26.07.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» здійснити завантаження автомобільного транспорту для переміщення вантажу в межах порту з судна «NS PRIDE» ( IMO 8815293), а саме добрива (карбамід гранульований) вагою 117,248 т брутто у кількості 168 б/б, за Коносаментом № 2 від 08.03.2024 р. зі складу ВПК «ПВР» на склад ВД «Сухий порт» ВПК «ПВР» для подальшого зберігання під митним контролем.

13. Лист позивача на адресу ТОВ «Германн Вілле» вих.№17/08-24 від 20.08.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» здійснити перетарку біг-бегів з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293) вагою 117,080 т та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів.

14. Лист позивача на адресу ТОВ «Германн Вілле» вих.№20/08-24 від 21.08.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» виконати роботи по зважуванню автомобільного транспорту, для вивезення мінерального добрива з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293) вагою 117,080 т та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів.

15. Лист позивача на адресу ТОВ «Германн Вілле» вих.№22/08-24 від 22.08.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» здійснити перевантаження мінерального добрива з трюму судна, (касування у біг-бегі, завантаження на автомобільний транспорт з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293) вагою 117,080 т та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів.

16. Акт надання послуг №93 від 22.08.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 104 719,19 грн., рахунок на оплату №37 від 19.03.2024 на суму 104 561,34 грн., рахунок на оплату №93 від 22.08.2024 на суму 157,85 грн.

17. Лист позивача на адресу ТОВ «Германн Вілле» вих.№24/08-24 від 22.08.2024, в якому позивач просив ТОВ «Германн Вілле» надати разові перепустки на автомобільний транспорт для вивезення мінерального добрива з судна «NS PRIDE» (ЇМО 8815293) вагою 117,080 т та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів.

18. Акт надання послуг №94 від 22.08.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 1 152 грн., рахунок на оплату №94 від 22.08.2024 на суму 1 152 грн.

19. Акт надання послуг №95 від 22.08.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 43 522,33 грн., розрахунок вартості зберігання (період з 01.08.2024 по 22.08.2024) на суму 36 268,61 грн. без ПДВ, рахунок на оплату №95 від 22.08.2024 на суму 43 522,33 грн.

20. Акт надання послуг №96 від 22.08.2024 на підставі договору №08-03 від 05.10.2023 на суму 69 638,24 грн., рахунок на оплату №88 від 19.08.2024 на суму 69 638,24 грн.

21. Платіжні інструкції (платник - ТОВ «МАЖЕСТИК», отримувач - ТОВ «Германн Вілле») №459 від 18.04.204 на суму 104 561,34 грн., №491 від 05.06.204 на суму 37 282,20 грн., №522 від 25.07.2024 на суму 41 920,84 грн., №525 від 29.07.2024 на суму 62 891,14 грн., №556 від 03.09.2024 на суму 100 000 грн., №561 від 10.09.2024 на суму 14 470,42 грн.

22. Договір про надання послуг №29/09-2023 від 29.09.2023, укладений між ТОВ «Лентакс-Юг» (Виконавець) та ТОВ «МАЖЕСТИК» (Замовник, позивач), за умовами якого Виконавець зобов'язуються надавати Замовнику послуги, які пов'язані із обробкою його вантажі (навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення, переміщення, перевірки кількості та якості, збереження, облік, сортування, переупакування, нанесення маркування (за необхідності), ремонту упаковки/тари, підготовку під завантаження, завантаження, кріплення, із складенням та підписанням (за необхідності) накладних та інших документів тощо)в, а Замовник - приймати та оплачувати послуги.

23. Акт №ОУ-0000144 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.08.2024 на суму 18 375 грн., рахунок-фактуру №СФ-00144 від 21.08.2024 на суму 22 050 грн.

24. Платіжну інструкцію (платник - ТОВ «МАЖЕСТИК», отримувач - ТОВ «Лентакс-Юг») №576від 27.09.2024 на суму 22 050 грн.

25. Товарно-транспортні накладні №2 від 21.08.2024, №3 від 21.08.2024, №4 від 21.08.2024, №12 від 21.08.2024, №17 від 21.08.2024, №18 від 21.08.2024, №19 від 22.08.2024.

26. Договір №241КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК» від 27.12.2023, укладений між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (Підприємство) та ТОВ «МАЖЕСТИК» (Клієнт, позивач), за умовами якого Підприємство зобов'язується за завданням Клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта в номенклатурі і обсяги, визначених в Додатку 1 до Договору, а також, за заявкою Клієнта, надати інші послуги, пов'язані з перевалкою і зберіганням вантажів, а Клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з Підприємства і зобов'язується своєчасно оплатити Підприємству роботи (послуги).

27. Додаткову угоду №4 від 31.07.2024 до договору від 27.12.2023 №241КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЖЕСТИК».

28. Лист позивача на адресу ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» вих.№21/08-24 від 21.08.2024, в якому позивач просив ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати роботи по зважуванню автомобільного транспорту у кількості 8 авто для перевезення вантажу з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293), а саме карбамід гранульований вагою 117,080 т.

29. Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №6999/11 (ТЕК) від 22.08.2024 на підставі договору №241КВ-П від 27.12.2023 на суму 1920 грн., довідку-розрахунок виконаних робіт (наданих послуг) ВПК «ПВР» 553 на суму 1600 грн. без ПДВ.

30. Платіжну інструкцію (платник - ТОВ «МАЖЕСТИК», отримувач - ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт») №558 від 05.09.2024 на суму 1 920 грн.

Окрім того, відповідач надав до суду:

- лист ПрАТ «Азот» від 19.08.2025 №132-202/7-1148, яким відповідача повідомлено, що лабораторія дільниці з контролю цехів міндобрив, ЮС, капролактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «АЗОТ» (далі - лабораторія), що проводила випробування двох зразків карбаміду наданих Головним слідчим управління СБ України згідно листа від 01.04.2024 № 6/4096, має право на здійснення вимірювань згідно сертифіката визнання вимірювальних можливостей № РЯ 0022/21 від 01.03.2021 та проводити випробування сечовини на відповідність ДСТУ 7312:2013 «Сечовина (карбамід). Технічні умови». Періодично уповноважений орган з сертифікації проводить аудит діяльності системи вимірювань лабораторії з метою підтвердження її вимірювальних можливостей. До листа додано сертифікат визнання вимірювальних можливостей від 01.03.2021 № РЯ 0022/21; перелік вимірювальних можливостей дільниці з контролю цехів міндобрив, ІОС, капролактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «АЗОТ»; звіт за результатами аудиту від 08.02.2021;

- лист запит Державної митної служби України №15/15-03-01/11/2613 від 14.05.2024.

Висновки суду.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача шкоди в розмірі 384 711,94 грн., завданої позивачу внаслідок затримання відповідачем митного оформлення товарів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

За приписами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Таким чином, дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19.

У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Господарським судом встановлено, що 18.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділу митного оформлення №1 митного поста «Придунайський» Одеської митниці за митною декларацією «ІМ40АА» №24UA500370001761U2 на адресу ТОВ «МАЖЕСТИК» (Україна, м.Миколаїв) морським судном «NS PRIDE» прибув товар: «добриво сечовина (карбамід) гранульована білого кольору (не у водному середовищі). Вага нетто 117 080 кг., насипом. Якісні показники за паспортом якості: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 46,25%, вміст вологи/води становить 0,41 мас%. Хімічна формула: NH2CONH2. Використовується для сільського господарства. Виробник (OMIFCO) Oman India Fertiliser Company SAOC. Країна виробництва Оман. Торгівельна марка OMIFCO», вагою брутто/нетто 117 080 кг., загальною вартістю 44561,72 доларів США, митна вартість 1 908 246,58 грн.

В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та митного оформлення ТОВ «МАЖЕСТИК» до митниці подано: зовнішньоекономічний контракт №SМ-260124-UA від 26.01.2024, коносамент №2 від 08.03.2024, інвойс №SRT2024000000057 від 05.03.2024, коносамент №239812 від 17.12.2023, сертифікат якості виробника від 08.12.2023, сертифікат про походження товару №1060066 від 17.12.2023, копії декларації країни відправника від 29.01.2024 №24310100AN00000772, від 05.03.2024 №24310100EX00015449 та інші товаросупровідні документи.

У вищевказаних товаросупровідних документах та митній декларації відправником та продавцем даного товару зазначена турецька компанія «SIRKENLI TARIM URUNLERI TIC. VE SAN.A.S.» (Cumhuriyet Mah 768 Sk. No.11/A Yuregir ADANA/Turkey), одержувач ТОВ «МАЖЕСТИК».

Відповідно до документів, наданих до митного оформлення та сертифікатів про походження товару, країною виробництва товару є Оман.

Відповідно до п. п.1,8 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Між тим, відповідачем не надано до суду жодних запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

При цьому наявний в матеріалах справи лист Одеської митниці від 22.03.2024 №7.10-2/15-04/4/5368, адресований Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби, не є належним доказом вчинення відповідачем дій в порядку п.8 ч.1 ст.336 МК України, оскільки є внутрішнім документом відповідача, який свідчить про вчинення одним структурним підрозділом запиту до іншого структурного підрозділу в межах одного органу - Державної митної служби України.

Згідно ч.ч.1-3 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Електронні документи про непреференційне походження товару, створені, передані, збережені або перетворені електронними засобами у візуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носії з дотриманням законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.

У разі якщо декларант створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носії, кожен із цих документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов'язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Так, позивачем серед документів для митного оформлення було надано сертифікат походження №ММ0806473 від 06.03.2024.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Між тим, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вчинення дій відповідно до ч.2 ст.43 МК України щодо звернення до компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару.

При цьому наявний в матеріалах справи лист Державної митної служби України №15/15-03-01/11/2613 від 14.05.2024 не є таким доказом, адже, по-перше, документ викладений на англійській мові без надання перекладу, що унеможливлює його дослідження при вирішенні спору по суті, по-друге, до суду не надано доказів надіслання такого документу відповідному адресату.

Також судом встановлено, що на підставі листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 01.04.2024 №6/4096 вилучені контрольні примірники проб «Добриво - сечовина (карбамід)» направлено на дослідження до лабораторної установи ПрАТ «АЗОТ». Листом від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ» надано Результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)». За результатами дослідження зразка «сечовини» (карбаміду) виявлені розбіжності окремих показників, зокрема показники «Вміст хімічної речовини фармальдегід» у порівнянні з поданими до митних органів сертифікату якості виробника. ПрАТ «АЗОТ» зазначив, що гранульований карбамід виробляється в Ісламській Республіці Ірані, Білорусії, Російській Федерації.

Із врахуванням відомостей відповідно листа ПрАТ «АЗОТ» відповідачем складено протокол про порушення митних правил №0531/50000/24 від 07.05.2024, в якому відповідач дійшов висновку про наявність ознак про порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, на підставі результатів випробувань зразків «сечовина (карбамід)», які проводились лабораторною установою ПрАТ «АЗОТ».

Відповідно до ч.1 ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.515 МК України експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Відповідно до ч.9 ст.41 МК України додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Між тим, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що ПрАТ «АЗОТ» є експертною установою, а також того, що його співробітники володіють необхідним рівнем компетентності для здійснення хімічного аналізу карбаміду (сечовини), а отже наявні в матеріалах справи результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)», складені ПрАТ «АЗОТ» не є належним доказом проведення експертизи в розумінні вимог ст.515 МК України.

Отже, відповідачем в порушення норм митного законодавства складений протокол про порушення митних правил за відсутності експертизи проб (зразків) товару.

Посилання відповідача на положення ч.1 ст.495 МК України, а саме що доказами у справі про порушення митних правил є не лише висновок експертизи, та відповідне порушення може бути встановлено іншими доказами, визначеними ч.1 ст.495 МК України, господарський суд не приймає до уваги з огляду на те, що порядок підтвердження країни походження товару визначений главою 7 МК України, положення якої є спеціальними у цьому питанні, а тому у даному випадку застосуванню підлягає саме ст.41 МК України, яка визначає документи, що підтверджують країну походження товару.

Так, серед документів, що підтверджують країну походження товару митним законодавством передбачено саме висновок експертизи, а не результати випробувань суб'єкта господарювання, який має сертифікат визнання вимірювальних можливостей, яким у даному випадку є ПрАТ «Азот».

Окрім того, відповідний лист ПрАТ «Азот» не може бути прийнятий до уваги судом в якості відповідного доказу походження товару з наступних мотивів.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому названим Законом.

Згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Відповідно до ч.ч.1,6,7 ст.16 Закону України «Про судову експертизу» атестація проводиться з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, а також присвоєння кваліфікаційного класу працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, і здійснюється експертно-кваліфікаційною комісією.

Рішення експертно-кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю та складення особою присяги судового експерта дає право особі на проведення судової експертизи та є підставою для видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - Свідоцтво).

Свідоцтво є документом, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Згідно з ч.14 ст. 16 Закону України «Про судову експертизу» для забезпечення належного рівня професійних знань та навичок судовий експерт повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію. Атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю судовий експерт проходить кожні три роки.

Доказів наявності свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та, відповідно, повноважень для підготовки експертного висновку у особи, яка проводила дослідження ПрАТ «Азот», до суду не надано.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи сертифікат визнання вимірювальних можливостей від 01.03.2021 № РЯ 0022/21; перелік вимірювальних можливостей дільниці з контролю цехів міндобрив, ІОС, капролактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «АЗОТ»; звіт за результатами аудиту від 08.02.2021, не є належними доказами наявності у осіб, які проводили випробування спірного товару на відповідність його походження, необхідної кваліфікації експерта, що унеможливлює визнання результатів випробувань, складених ПрАТ «Азот», експертним висновком відповідно до вимог ГПК України.

Отже, наявні в матеріалах справи результати випробувань, складені ПрАТ «Азот» не відповідають вищевказаним вимогам щодо висновку експерта, а тому не приймається судом до уваги в якості належного доказу невідповідності відомостей про походження товару.

Водночас господарський суд зауважує, що дослідження обставин щодо походження товару потребує спеціальних знань, а тому такі обставини не можуть бути підтверджені іншими доказами окрім висновку експерта складеного в порядку ст.98 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення позивачем митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, щодо внесення неправдивих даних стосовно країни походження товарів та розбіжностей окремих показників, що в свою чергу свідчить про неправомірність дій відповідача щодо затримання митного оформлення товарів позивача.

Більш того, господарським судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц, згідно з яким, здійснення провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрите судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 05.02.2020 у справі № 640/16169/1 7 (провадження № 61-15393св18), від 22.07.2020 у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 01.07.2020 у справі № 347/1977/1 7 (провадження № 61-10582св18).

Як вище встановлено господарським судом протокол про порушення митних правил 07.05.2024 розглядався Малиновським районним судом міста Одеси, яким винесено постанову від 02.07.2024 у справі №521/7899/24, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02.09.2024 та якою провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» було сформульовано висновки відповідно до яких Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини2 [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і 2Тошкуце та інші проти Румунії», заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Leias v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPine v. theCzechRepublic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Щодо розміру заподіяної шкоди господарський суд виходить з наступного.

З наявних матеріалів справи вбачається, що неправомірні дії відповідача щодо затримання митного оформлення товарів позивача призвели до понесення позивачем додаткових витрат, а саме:

- витрат на зберігання товарів у період з 23.03.2024 по 22.08.2024 на відкритому майданчику з судна «NS PRIDE» (IMO 8815293), яке здійснювалось ТОВ «Герман Вілле» на підставі укладеного з позивачем договору №08-23 надання послуг з перевантаження вантажів від 05.10.2023, у загальному розмірі 185 616,51 грн. (акти надання послуг №68 від 16.05.2024 (т.1 а.с.75), №69 від 31.05.2024 (т.1 а.с.78), №74 від 16.07.2024 (т.1 а.с.81), №82 від 31.07.2024 (т.1 а.с.84), №95 від 22.08.2024 (т.1 а.с.99));

- витрат на перевантаження мінерального добрива з трюму судна, фасування у біг-беги, завантаження на автомобільний транспорт, яке здійснювалось ТОВ «Герман Вілле» на підставі укладеного з позивачем договору №08-23 надання послуг з перевантаження вантажів від 05.10.2023, у розмірі 104 719,19 грн. (акт надання послуг №93 від 22.08.2024 (т.1 а.с.93));

- витрат на перепустки до Ізмаїльського морського порту на авто у розмірі 1080 грн. (акт надання послуг №94 від 22.08.2024 (т.1 а.с.97) із врахуванням пояснень позивача та наявних у матеріалах справи ТТН, які свідчать про отримання перепусток на 7 авто на суму 1008 грн.);

- витрат на перетарку біг-бегів, яка здійснювалось ТОВ «Герман Вілле» на підставі укладеного з позивачем договору №08-23 надання послуг з перевантаження вантажів від 05.10.2023, у розмірі 69 638,24 грн. (акт надання послуг №96 від 22.08.2024 (т.1 а.с.102));

- витрат на транспортні послуги, які надавались між ТОВ «Лентакс-Юг» на підставі укладеного з позивачем договору про надання послуг №29/09-2023 від 29.09.2023, у розмірі 20050 грн. (акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000144 від 21.08.2024 (т.1 а.с.113)).

Вказані витрати позивачем повністю сплачені, а саме:

- витрати на зберігання товарів у період з 23.03.2024 по 22.08.2024 у загальному розмірі 185 616,51 грн., витрати на перевантаження товару у розмірі 104 719,19 грн., витрати на перепустки у розмірі 1080 грн. та витрати на перетарку біг-бегів у розмірі 69 638,24 грн. сплачені згідно платіжних інструкцій №459 від 18.04.2024 на суму 104 561,34 грн. (т.1 а.с. 104), №491 від 05.06.2024 на суму 37 282,20 грн. (т.1 а.с.105), №522 від 25.07.2024 на суму 41 920,84 грн. (т.1 а.с.83), №525 від 29.07.2024 на суму 62 891,14 грн. (т.1 а.с.86), №556 від 03.09.2024 на суму 100 000 грн. (т.1 а.с.106), №561 від 10.09.2024 на суму 14 470,42 грн. (т.1 а.с.107);

- витрати на транспортні послуги у розмірі 20050 грн. сплачені згідно платіжної інструкції №576 від 27.09.2024 на суму 22 050 грн. (т.1 а.с.115).

Щодо причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою, господарський суд вказує, що саме внаслідок дій відповідача (неправомірного затримання митного оформлення товарів позивача) позивач поніс додаткові витрати на зберігання товару протягом періоду здійснення відповідної перевірки щодо походження товару та строку розгляду справи про порушення митних правил відносно позивача, на його перевантаження та подальшого переміщення в зону митного контролю «Сухого порту» ДП «ІЗМ МТП», необхідність в якому виникла у зв'язку з тим, що товар позивача блокував діяльність критичної інфраструктури, а саме причалу (1 район) порту ДП «ІЗМ МТП», через триваюче на той час спірне митне оформлення, що підтверджується наявними матеріалами справи.

За таких обставин, проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність всіх умов та складових для притягнення органу державної влади (відповідача) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: протиправна поведінка митного органу (неправомірне затримання митного оформлення товарів), наявність шкоди у визначеному позивачем розмірі у вигляді додаткових витрат на зберігання, перетарку та переміщення товару та безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала (саме дії митного органу призвели до понесення позивачем вищезазначених додаткових витрат).

Господарський суд не приймає до уваги послання третьої особи (Державної казначейської служби України) на те, що Одеська митниця має відкриті рахунки в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування, та на те, що відшкодування слід здійснювати саме з Одеської митниці, з огляду на правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, згідно з якою особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому посилання відповідача на те, що митниця діяла у процесуально правильний спосіб та спиралася на належні джерела доказів, господарський суд не приймає до уваги з огляду на вище встановлені обставини щодо неналежності доказів, які покладено відповідачем як підставу для затримання митного оформлення товарів позивача.

Наявний в матеріалах справи лист СБУ від 19.03.2024 №14/1/1-1629, на підставі якого відповідачем вчинялись заходи щодо затримання товару та відібрання проб для подальшої перевірки походження товару позивача, за встановлених вище обставин неправомірного затримання відповідачем митного оформлення товарів, сам по собі не свідчить про правомірність дій відповідача щодо такої затримки.

Посилання відповідача на те, що направлення добрив на аналіз до ПрАТ «АЗОТ» здійснювалося не з ініціативи митного органу, а за офіційним направленням Служби безпеки України, господарський суд не приймає до уваги з огляду на те, що відповідно до положень Митного кодексу України обов'язок щодо митного контролю покладений саме на відповідача. При цьому відповідач не був позбавлений можливості здійснювати відповідні повноваження щодо належної перевірки походження товару в порядку, який визначений законодавством.

Посилання відповідача на те, що витрати, понесені позивачем, могли виникнути внаслідок особливостей його господарської діяльності, ринкових умов або власних управлінських рішень, господарський суд не приймає до уваги, оскільки такі посилання є лише припущеннями та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

При цьому, як вище встановлено судом, такі витрати виникли саме у зв'язку із необхідністю зберігання товару протягом строку відповідної перевірки та строку розгляду справи про притягнення до відповідальності.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлення судом наявності всіх трьох умов, які є необхідними для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК України, господарський суд дійшов про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК".

Іншого відповідачем не доведено.

Інші матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору та покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЖЕСТИК" (54001, м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, буд. 61/11; код ЄДРПОУ 37436176) шкоду у розмірі 384 711 (триста вісімдесят чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 770 (п'ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 68 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05.12.2025.

Суддя Г.Є. Смелянець