65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3772/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)
до відповідача: Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, пр. Григорівського десанту, буд. 18, код ЄДРПОУ 21018103)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770)
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, -
за участю учасників справи:
прокурор Черніговська О.С.
від позивача: Васильєва С.О., діє в порядку самопредставництва
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Донченко Н.С., діє в порядку самопредставництва
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, в якому просить суд:
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Південнівської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га (РНОНМ: 950765451227; номер запису про речове право: 43835682);
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Південнівської міської ради Одеського району Одеської області повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га (РНОНМ: 950765451227).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3772/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання; залучено Державне підприємство “Адміністрація морських портів України» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У підготовчому засіданні 13.11.2025 судом поставлено на обговорення учасників справи питання щодо зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
У підготовчому засіданні 13.11.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2025 об 11:40.
28.11.2025 за вх.№38066/25 до суду від прокурора надійшла заява, в якій прокурором наведено заперечення щодо зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24, в яких прокурор зауважує, зокрема, що:
- хоча у справі №916/3772/25 за об'єктним критерієм спір належить до земель водного фонду, у зазначеній справі зміст спірних правовідносин взагалі не пов'язаний із визначенням правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, допустимістю їх окремої державної реєстрації; при цьому зазначені справи також відмінні у фактичних обставинах та суб'єктному складі (зокрема щодо способу набуття статусу набувача), що повністю усуває подібність правовідносин; у справі №916/3772/25 спір стосується земельної ділянки фактично розташованої в акваторії Аджалицького лиману, яка відносяться до внутрішніх морських вод загальнодержавного значення та може перебувати виключно у державній власності, а її законним розпорядником є Кабінет Міністрів України, тому підлягає скасуванню державна реєстрація права комунальної власності, а земельна ділянка поверненню у державну власність;
- висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №915/268/24 не матимуть визначального значення для скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га, яка є частиною акваторії морського порту “Південний», а також повернення земельної ділянки у державну власність у справі №916/3772/25, відсутні підстави для зупинення зазначеної справи.
У підготовче засідання 02.12.2025 з'явився прокурор, позивач та третя особа, відповідач не з'явився, про дату час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлений.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч.1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Господарський суд зазначає, що звертаючись з позовом у даній справі Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визначив наступні позовні вимоги:
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Південнівської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га (РНОНМ: 950765451227; номер запису про речове право: 43835682);
- усунути перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Південнівської міської ради Одеського району Одеської області повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га (РНОНМ: 950765451227).
При цьому, у позові прокурором щодо другої позовної вимоги вказано, що: предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом; підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном (яким у першій позовні вимозі визначена акваторія порту Південний і земельна ділянка під нею) та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей; позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод; вбачаються підстави для звернення до суду з негаторним позовом щодо усунення перешкод державі в особі Кабінету Міністрів України шляхом повернення Південнівською міською радою Одеського району Одеської області земельної ділянки із кадастровим номером 5122755400:01:002:0118 площею 8,234 га.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до розгляду справу №915/268/24. Приймаючи до розгляду вказану справу, Велика Палата Верховного Суду вказала, зокрема, наступне:
- мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що застосування до спірних правовідносин належного та ефективного способу захисту Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звернув увагу на те, що цивільне законодавство серед способів захисту речових прав виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов); позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння; віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору; у цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України; негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном; позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України); за змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов'язані із позбавленням володіння;
- посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що для розмежування віндикаційного та негаторного позовів безумовно одним з таких критеріїв є наявність або відсутність володіння майном у власника, який відповідно пред'являє негаторний чи віндикаційний позов для захисту порушеного права; якщо у власника наявне володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов; натомість вимога власника, позбавленого володіння (фізичного, юридичного), і пред'явлення вимоги про відновлення володіння, має кваліфікуватися як віндикаційний позов.
- з огляду на це Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду робить висновок про те, що законодавець передбачив способи судового захисту у разі, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (фізична особа придбала гідротехнічну споруду на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, та зареєструвала за собою право в державному реєстрі прав на таку споруду, як у справі, що розглядається) володіння, вказавши, що для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов; саме віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання про втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів; водночас віндикаційний позов може бути застосований до об'єкта, який може перебувати в цивільному обігу в статусі майна; тому для формування згаданого підходу до способів захисту прав, які стосуються гідротехнічних споруд, суттєвим є правова кваліфікація таких споруд; викладене свідчить про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему;
- з погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі; метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права; виходячи з наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду констатує, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній; більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також сприяєтиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії, ураховуючи, у тому числі, зміни, які відбулися у чинному законодавстві щодо застосування положень статей 261, 388, 390, 391 ЦК України у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача; колегія суддів враховує, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі, актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ;
- з огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вказала, що мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2025 у справі №915/268/24, є обґрунтованими та прийняла справу до розгляду.
За таких обставин, враховуючи, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №915/268/24 має суттєве значення для вирішення спор у даній справі, зокрема щодо застосування до спірних правовідносин належного та ефективного способу захисту, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанови Верховного Суду виступають джерелом формування судової практики, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/3772/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24. При цьому, господарський суд враховує, що хоча і обидві справи не мають чіткої взаємопов'язаності, натомість у справі №915/268/24 буде надано оцінку належному та ефективному способу захисту порушених прав, який має бути застосований у даній справі. Більш того, Велика Палата Верховного Суду акцентувала на виключності правової проблеми щодо правового статусу гідротехнічних споруд, якою є акваторія порту, право державної власності на яку захищається у даному спорі прокурором.
За таких обставин, після обговорення з учасниками справи та заслуховування їх позицій, суд визнав за необхідне зупинити провадження у справі із вищевикладених мотивів, а також зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/3772/25.
Господарський суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення, а також забезпечити дотримання принципу правової визначеності та справедливості.
Керуючись ст. 228, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Зупинити провадження у справі №916/3772/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
2.Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/3772/25.
Ухвала набирає чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 08.12.2025.
Суддя Ю.С. Бездоля