вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
08 грудня 2025 рокуСправа № 912/2451/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. за правилами загального позовного провадження господарську справу № 912/2451/25
за позовом керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Маловисківської міської ради
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участю прокурора Мороза В.С., представника відповідача Захватихати Т.В. (у судовому засіданні 08.12.2025 участі не брала),
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Маловисківської міської ради про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що під час прийняття рішень щодо формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 як землі сільськогосподарського призначення не було враховано, що територія такої земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено статті 19, 20, 43-45, 122, 150 Земельного кодексу України, статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ухвалою від 19.09.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2451/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.10.2025 о 10:30, установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
25.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що не є тим органом, який допустив порушення та є уповноваженим на його усунення. Посилаючись на частину десяту статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», вказує, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
02.10.2025 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор, посилаючись на практику Верховного Суду, вважає Маловисківську міську раду належним відповідачем, оскільки саме в її розпорядженні перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка. Зазначає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
08.10.2025 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка була сформована ще у 2010 році, з моменту прийняття земельної ділянки Маловисківською міською радою від Головного управління Держгеокадастру пройшло 7 років, а з дати формування земельної ділянки - понад 15 років.
15.10.2025 від прокурора надійшли заперечення на заяву про застосування позовної давності, в якій прокурор обґрунтовує, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки і на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.
15.10.2055 від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких відповідач не погоджується з викладеними прокурором запереченнями на заяву про застосування строків позовної давності та наполягає на його застосуванні.
Протокольною ухвалою від 16.10.2025 на підставі статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відклав підготовче засідання до 30.10.2025 о 10:40; зобов'язав відповідача направити позивачу відзив на позовну заяву згідно із статтею 42 ГПК України (листом за описом вкладення або до електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд").
17.10.2025 відповідач надав до суду докази направлення позивачу відзиву на позовну заяву.
22.10.2025 від прокурора надійшли письмові пояснення з питання застосування позовної давності.
Протокольною ухвалою від 30.10.2025, надалі оформленою окремим документом, суд, керуючись статтею 177, частиною п'ятою статті 185 Господарського процесуального кодексу України, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 01.12.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 01.12.2025 прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, письмових запереченнях та поясненнях.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, заявах про застосування позовної давності.
Позивач представника в судове засідання не направив, причин неприбуття представника не повідомив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, у судовому засіданні 01.12.2025 оголошена перерва до 08.12.2025.
Ухвала від 01.12.2025 вручена учасникам справи доставленням до електронних кабінетів.
04.12.2025 від відповідача до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
У судовому засіданні 08.12.2025, в якому брав участь прокурор, суд дослідив докази, заслухав заключне слово прокурора в судових дебатах, перейшов у стадію ухвалення судового рішення, ухвалив рішення суду, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема, суд установив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Приписи статті 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 цього Закону, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття “інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Ураховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За пунктами 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно з пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначає, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту зазначеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурор прояв порушення інтересів держави визначає самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не становити публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.
У цій справі наявність "інтересу держави" прокурор обґрунтовує потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства, зокрема спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, порушення ґрунтового пориву (розорювання) якої заборонено законом. Зазначає, що позов спрямований на збереження екосистеми України, захист довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.
Прокурор указує, що наявність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо спірної земельної ділянки, яка накладається на землі природно-заповідного фонду, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, порушує принципи об'єктивності, достовірності, повноти його відомостей. Задоволення позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки, стверджує прокурор, забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави та територіальної громади у сфері охорони та збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду і природоохоронного законодавства, управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Зазначені інтереси держави, у випадку підтвердження обставин їх порушення, потребують захисту.
Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. Відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Прокурор зазначає, що держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов'язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка, за твердженням прокурора, входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка". Виконання таких зобов'язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об'єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й надасть населенню доступ до унікального природного комплексу.
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Ураховуючи положення пункту «а» частини першої статті 20-2, статей 34, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція згідно з Положенням здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Новоукраїнська окружна прокуратура повідомила листом від 15.08.2025 № 53-404ВИХ-25 (а.с. 48-51) Державну екологічну інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про обставини, з якими прокурор пов'язує порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, однак Інспекція у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів на захист та відновлення порушених інтересів держави самостійно не вживала, зокрема, до суду з позовом не зверталася.
Листом від 22.08.2025 № 3-5840-12 (а.с. 52) Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повідомила Новоукраїнську окружну прокуратуру про те, що законодавчо визначені заходи із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме: щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3523110100:02:002:0357, 3523110100:02:002:0544 та 3523110100:02:002:0356, які відповідно до картографічних матеріалів ДЗК з урахуванням інформаційно-довідкового шару "Природно-заповідний фонд" накладаються на територію ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка", не вживались. Також повідомлено, що Інспекція не заперечує щодо застосування прокуратурою представницьких повноважень законних інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.
Указане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.
Новоукраїнська окружна прокуратура Кіровоградської області на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 25.08.2025 № 4178ВИХ-25 (а.с. 112) повідомила Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про намір звернутися до суду з позовною заявою.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абзацу 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Наведене вище утворює передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого стверджуване прокурором порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави.
За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
Дослідивши пояснення учасників справи, наведені в заявах по суті справи, заслухавши прокурора і представників сторін у судовому засіданні, повно, безпосередньо і всебічно дослідивши наявні у справі докази, суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
На території Маловисківської міської ради розташований ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" (далі - Заказник), який було створено відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради від 11.10.1996 № 71 (а.с. 38-40).
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації та Маловисківською міською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області укладено охоронне зобов'язання від 21.09.2023 № МЗланд27-564 (а.с. 27-29), відповідно до якого раді передано даний об'єкт під охорону.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 20.09.2023 № 1056-р затверджено положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" (а.с. 31-37).
Згідно з охоронним зобов'язанням та положенням про Заказник Маловисківська міська рада зобов'язана забезпечити встановлений режим та охорону території Заказника.
Водночас, після створення Заказника, а саме: 17.10.2013, на його території зареєстровано земельну ділянку із кадастровим номером 3523110100:02:002:0357, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Зазначене підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.07.2025 № 10-11-0.331-2907/2-25 (а.с. 43-44), картографічними матеріалами Державного земельного кадастру та картографічними матеріалами щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка", витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 21.08.2025 (а.с. 30, 53-66).
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 зареєстровано за Маловисківською міською радою, що підтверджується інформаційною довідкою від 14.08.2025 № 439431652 (а.с. 67-68).
Прокурор стверджує, що під час прийняття рішень з формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 як землі сільськогосподарського призначення не було враховано, що територія цієї земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема статті 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Згідно з даними Державного земельного кадастру натепер спірна земельна ділянка залишається зареєстрованою як ділянка сільськогосподарського призначення.
Зокрема, категорія земель земельної ділянки із кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 - "Землі сільськогосподарського призначення", вид цільового призначення "01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (а.с. 53).
Водночас, на час прийняття рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" вже був створений, а його землі відносилися до земель природно-заповідного фонду.
Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Прокурор зазначає, що землі ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська балка", у тому числі його частина, яка розташована у межах земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357, є землями природно-заповідного фонду.
Внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 з віднесенням її до категорії земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам чинного законодавства, ураховуючи, що вказана земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська балка", що в силу статей 43, 44 Земельного кодексу України свідчить про її належність до категорії земель природно-заповідного фонду.
Ураховуючи зазначене, прокурор вважає, що для відновлення та захисту порушених прав та інтересів держави необхідно скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357.
Відповідно до статей 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України).
Частина друга статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачає, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (стаття 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Відповідно до частини третьої статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, чинній на час створення заказника, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Радами народних депутатів.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Рішенням Кіровоградської обласної Ради від 11.10.1996 № 71 включено до складу природно-заповідного фонду області ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" площею 50 га (а.с. 38-40).
Кіровоградська обласна військова адміністрація на запит Новоукраїнської прокуратури Кіровоградської області відповіла листом від 21.07.2025 № 01-29/722/0.6 (а.с. 16-17), що проект створення Заказника в адміністрації відсутній, також відсутні будь-які первинні картографічні матеріали та інформація щодо меж Заказника на момент його оголошення, площею 50 га. Натомість, із наявних матеріалів є "Звіт про науково-дослідну роботу "Виготовлення землевпорядної документації із встановлення меж територій природно-заповідного фонду" на територію об'єктів природно-заповідного фонду Маловисківського району Кіровоградської області", згідно з яким площа заказника складає 34,5 га, форма та конфігурація відповідає шару "Природно-заповідний фонд".
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357- 17.10.2013, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 53).
Згідно з інформацією, що надана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 23.07.2025 № 10-11-0.331-2907/2-25, та картографічними матеріалами Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 розташована в межах інформаційно-довідкового шару "Природно-заповідний фонд".
Отже, дії з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 9,3207 га кадастровий номер 3523110100:02:002:0357 як земель сільськогосподарського призначення призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, віднесені до особливо цінних земель.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Стаття 19 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки, визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції).
Водночас, за приписами частин шостої-сьомої статті 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловив правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Прийняті у передбаченому законодавством порядку рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка" на землі сільськогосподарського призначення в матеріалах справи відсутні.
Ураховуючи обставини справи, не було підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 як землі сільськогосподарського призначення.
З огляду на викладене, під час формування та реєстрації спірної земельної ділянки не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка".
Щодо заперечень відповідача, господарський суд зазначає, що спір у цій справі виник щодо земельної ділянки, яка натепер належить територіальній громаді та перебуває в її розпорядженні, а позивач бажає усунути перешкоди щодо користування та розпорядження майном, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Дії суб'єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації не є предметом спору у цій справі, оспорюється реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в той час як земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Спір стосується виключно приватноправових відносин.
Одночасно, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Маловисківська міська територіальна громада, від імені якої діє Маловискіавська міська рада, є власником спірної земельної ділянки та наділена повноваженнями здійснювати володіння, користування та розпорядження цією ділянкою, як уповноважений державою орган.
Ураховуючи усталену практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Отже, саме Маловисківська міська рада є належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частина десята статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357 (а.с. 67-68), 04.10.2018 на вказаний об'єкт зареєстровано право власності Маловисківської міської ради.
Згідно з частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Закон України "Про Державний земельний кадастр" чітко передбачає спосіб захисту, який може бути застосований судом, зокрема, як зазначено вище, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
У позовній заяві прокурор просить скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0357, не висуваючи вимог щодо припинення речових прав, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Питання припинення речових прав, зареєстрованих щодо земельної ділянки, не було предметом розгляду в цьому спорі, тому суд не може самостійно застосувати ефективний спосіб захисту порушеного права, одночасно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та припинити речові прав, зареєстровані щодо неї.
Господарський суд звертає увагу, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на вимоги норми частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22 червня 2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76)).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення і в задоволенні позову належить відмовити.
Питання застосування позовної давності, викладене у заяві відповідача, господарський суд не вирішує, оскільки у задоволенні позову відмовлено з огляду на обрання неналежного способу захисту.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовної заяви керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, пров. Степана Бандери, 7, ідентифікаційний код - 02910025) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92, ідентифікаційний код - 43877118) до Маловисківської міської ради (26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, буд. 6, ідентифікаційний код - 04055373) про скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.
Дата складення повного судового рішення - 08.12.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна