вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2652/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1»
простягнення 73819,24 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» (далі - відповідач) про стягнення 73819,24 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання філії відповідача своїх зобов'язань за договором поставки від 20.09.2020 № 1ГВ-20.09.20 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно видаткової накладної від 31.07.2021 № 1164 у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж двадцяти п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву та встановлено відповідачу строк для подачі заперечення на відповідь на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором поставки від 20.09.2020 № 1ГВ-20.09.2020 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно видаткової накладної від 31.07.2021 № 1164 у встановлений договором строк.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 29.08.2025 (вх. № суду 5654/25 від 09.09.2025), в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність. Відповідач зазначає, що між ТОВ «ТД Рубін» та ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» відсутні договірні відносини. Уповноважений орган ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» не уповноважував директора Броварської філії Павликом М.О. укладати договір поставки від 20.09.2020 № 1ГВ-20.09.20 та такий правочин не схвалювався та не визнавався відповідачем. Також відповідач вказує на відсутність належних та допустимих доказів поставки товару, зокрема належним чином оформлених первинних документів. Акт звірки наданий позивачем підписаний невідомою особою та за відсутності первинних документів не може бути прийнятим судом, як визнання відповідачем боргу. Крім того, відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду із пропущенням строку позовної давності, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.
У прохальній частині відзиву на позовну заяву від 29.08.2025 (вх. № суду 5654/25 від 09.09.2025) відповідач, зокрема, просить суд витребувати від позивача оригінали документів, поданих до позовної заяви, посилаючись на наявність сумнівів щодо достовірності копій, наданих до матеріалів справи.
Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» про витребування доказів, яке міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Заявником не дотримано вказаних вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки звертаючись з клопотанням про витребування доказів заявник не зазначає, зокрема, заходи, яких він вжив для отримання витребуваних доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання витребуваних доказів.
Враховуючи зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
У встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач подав клопотання від 29.08.2025 про перехід справи із спрощеного у загальне провадження з мотивів того, що для повного, об'єктивного розгляду даної справи, з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оцінки доводів сторін, викладених в позовній заяві, відзиві, а також оскільки справа має істотне значення для сторін, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши подане клопотання від 29.08.2025 про перехід справи із спрощеного у загальне провадження, суд зазначає таке.
Згідно положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
З огляду на те, що дана справа є малозначною, позаяк ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є незначної складності, то відсутні правові підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження, з наведених відповідачем мотивів. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, що не відноситься до даної справи.
Відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача від 29.08.2025 про перехід справи із спрощеного у загальне провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» (постачальник) та Броварською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» (покупець) було укладено договір поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольну продукцію, а покупець прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору найменування, асортимент та кількість товару погоджується сторонами та зазначаються в рахунку на оплату та/або специфікаціях (якщо специфікації складаються та підписуються сторонам).
Пунктом 3.1 договору передбачено, ціна за одиницю товару визначається постачальником в рахунку на оплату та/або специфікаціях (якщо специфікації складаються та підписуються сторонами).
Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем протягом 14-ти календарних днів з моменту реалізації товару.
У відповідності до п. 6.3 договору покупець зобов'язується щотижня подавати постачальнику звіт про реалізований товар. Затримка надання звіту не є підставою для затримання оплати за товар.
Згідно з п. 6.4 договору звірка взаєморозрахунків за товар здійснюється постачальником щомісяця до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 12.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив філії відповідача товар на суму 110032,99 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.07.2021 № 1164 на суму 110032,99 грн., яка підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріпленні печатками товариства позивача та філії товариства відповідача, копія якої залучена до матеріалів справи.
Також в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна від 31.07.2021 № Р1164.
Враховуючи, що філія відповідача не виконала належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за переданий товар по вищезазначеній видатковій накладній у строк визначений договором, позивач надіслав на адресу відповідача та його філії вимогу від 07.07.2025 № 02/2, в якій вимагав сплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 73819,24 грн. На підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав суду фіскальний чек «Укрпошта» від 07.07.2025 № 0104200222180, накладну «Укрпошта» від 07.07.2025 № 0104200222180 та опис вкладення від 07.07.2025 № 0104200222199.
Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за переданий товар по вищезазначеній видатковій накладній не виконав, доказів того, що товар, поставлений позивачем на заявлену до стягнення суму 73819,24 грн. нереалізований та знаходиться на реалізації, у т.ч. на момент розгляду даної справи відповідачем не надано, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в сумі 73819,24 грн.
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 15.02.2022 складає суму 73819,24 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками позивача, філії відповідача та їх підписи скріпленні печатками товариства позивача та філії товариства відповідача, копія якого залучена до матеріалів справи.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 73819,24 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 73819,24 грн. заборгованості.
Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що між сторонами у справі відсутні договірні відносини, позаяк уповноважений орган ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» не уповноважував директора Броварської філії Павликом М.О. укладати договір поставки від 20.09.2020 № 1ГВ-20.09.20 та такий правочин не схвалювався та не визнавався відповідачем не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на таке.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» (код ЄДРПОУ - 36731785) зареєстроване 15.07.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13251020000000690.
В Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № l» нараховується 18 філій, в тому числі Броварська філія ТОВ Інтернаціональна група вин України № l».
Порядок створення, діяльності та взаємодії товариства з Броварською філією врегульовано Положенням про діяльність Броварської філії «Інтернаціональна група вин України № 1» (далі за текстом - «Філія» та «Товариство»), яке затверджене загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1».
Відповідно до п. 3.1 Положення, філія має самостійний баланс, поточні рахунки в банківських установах з правом проведення розрахунків з контрагентами. Має круглу печатку зі своїм повним найменуванням українською мовою, штампи, печатки для податкових накладних та фірмовий бланк. Філія має власний статистичний код та самостійно здійснює розрахунки з бюджетом та сплачує податки за результатами госпрозрахункової діяльності.
Згідно п. 3.2. Положення, директор Філії має право укладати угоди, договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, землі, безоплатного користування майном, інші угоди, що не суперечать законодавству України, від імені Філії Товариства та в межах повноважень, наданих довіреністю.
Пунктом 6.1. Положення передбачено, що керівництво Філією здійснюється директором, який діє на підставі довіреності, виданої Товариством. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю Філії, є підзвітним директору Товариства.
Згідно п. 6.2. Положення директор Філії вирішує всі питання діяльності Філії, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Товариства. Директор діє від імені Філії в межах, встановлених Законом та довіреністю, виданою директором Товариства.
12 травня 2020 року, ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1», від імені якої діяв виконавчий директор Мосеєва Р.М. видала довіреність Павлику Миколі Олеговичу, як директору відокремленого підрозділу Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1».
Відповідно до умов даної довіреності Директора відокремленого підрозділу Броварської філії Павлика М.О. уповноважено представляти інтереси ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» в усіх державних та недержавних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, у відносинах з фізичними особами з усіх питань пов'язаних з господарською діяльністю Відокремленого підрозділу.
Дана довіреність видана Павлику М.О. строком на два роки і дійсна до 12.05.2022 року, без права передоручення повноважень третім особам.
З наведеного відповідачем вбачається, що керівництво Філією здійснюється директором, який діє на підставі довіреності, виданої Товариством. Директор Філії має право укладати угоди, що не суперечать законодавству України, від імені Філії Товариства та в межах повноважень, наданих довіреністю. Директор Філії вирішує всі питання діяльності Філії, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Товариства.
Відповідач визнає, що уповноваженою особою ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» 12 травня 2020 року видано довіреність Павлику Миколі Олеговичу, як директору відокремленого підрозділу Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» строком на два роки до 12.05.2022 року та надано відповідні повноваження представляти інтереси ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» в усіх державних та недержавних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, у відносинах з фізичними особами з усіх питань пов'язаних з господарською діяльністю Відокремленого підрозділу.
Отже, директор Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» Павлик М.О. відповідно до Положення про філію вирішує всі питання діяльності Філії, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Товариства, діє від імені Філії в межах, встановлених Законом та довіреністю, виданою директором Товариства та має право укладати угоди, договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, землі, безоплатного користування майном, інші угоди, що не суперечать законодавству України, від імені Філії Товариства та в межах повноважень, наданих довіреністю.
Відповідно до положень ст. 95 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент затвердження загальними Зборами учасників ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1», оформленого протоколом від 09.01.2018 № 01/2018 Положення про діяльність Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серії АГ № 527970 щодо Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1», у розділі про осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зазначено: «Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори, - керівник відокремленого підрозділу юридичної особи: Павлик Микола Олегович згідно з Положенням про діяльність відокремленого підрозділу».
Договір поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20 укладено Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» в особі директора Кислія Богдана Юрійовича, що діє на підставі статуту та Броварською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» в особі директора філії Павлюка Миколи Олеговича, що діє на підставі статуту. Підписи вказаних осіб на договорі поставки скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» та печаткою Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1».
Договір поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20 укладено директором Броварською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» Павлюком Миколою Олеговичем в межах строку дії виданої довіреності.
Виходячи з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо осіб, які мають право вчиняти дії від імені Броварської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1», у тому числі підписувати договори та з наданих директору філії повноважень відповідно до Положення про діяльність Броварської філії «Інтернаціональна група вин України № 1», вбачається, що директор Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» мав необхідні повноваження для укладення договору поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20 від імені товариства у межах діяльності Броварської філії. Доказів протилежного суду не надано.
Водночас відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував відсутність повноважень у директора Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» Павлика М.О. на укладення договору поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що договір поставки від 20.09.2020 № ІГВ-20.09.20 укладений уповноваженою особою - директором Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» Павликом М.О.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Посилання відповідача на відсутність належних та допустимих доказів поставки товару, зокрема належним чином оформлених первинних документів, позаяк надані позивачем видаткова накладна від 31.07.2021 № 1164 та товарно-транспортна накладна від 31.07.2021 підписані невстановленою особою без зазначення ПІБ та підпис на вказаних документах відрізняється від підпису керівника філії, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на таке.
У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (вказаний висновок міститься, зокрема, в пункті 5.2.12 постанови Верховного Суду 23.07.2019 у справі № 918/780/18).
Отже, встановивши наявність відбитку печатки Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» на вищенаведених документах, суд вважає, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання печатки його філії, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.
Перелічені вище видаткова накладна від 31.07.2021 № 1164 та товарно-транспортна накладна від 31.07.2021 зі сторони покупця містять підпис особи, який скріплено печаткою Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1». Доказів, які б свідчили, що особа, яка підписала вказані документи, підпис якої скріплено печаткою Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» не є відповідальною особою за здійснення господарської операції зі сторони покупця суду не надано. Неістотні недоліки видаткової накладної та товарно-транспортної накладної, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.
Посилання відповідача на те, що підпис на вказаних вище документах відрізняється від підпису керівника філії не підтвердженні належними та допустимими доказами.
У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач звернувся до суду із пропущенням строку позовної давності, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб'єктивного права.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 73819,24 грн. заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної від 31.07.2021 № 1164.
Відповідно до п. 6.2 договору оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем протягом 14-ти календарних днів з моменту реалізації товару.
Виходячи з умов наведених положень, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів, що товар, поставлений позивачем на заявлену до стягнення суму 73819,24 грн. нереалізований та знаходиться на реалізації, у т.ч. на момент розгляду даної справи, останнім днем сплати поставленого товару є 14.08.2021 включно.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 21.08.2025 про що свідчить відмітка суду на позовній заяві.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Вказаним Законом, зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на момент ухвалення даного рішення триває.
Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами, щодо стягнення заборгованості не сплив, оскільки відповідний строк був продовжений на строк дії введеного на території України карантину та в подальшому зупинений на строк дії воєнного стану, а відтак позивач звернувся з вказаними вимогами в межах строків позовної давності, яка не сплила на час звернення позивача з даним позовом до суду.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, яке міститься у відзиві на позовну заяву.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 73819,24 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 73819,24 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» про стягнення 73819,24 грн. заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України №1» (вул. Колгоспна, 25, корпус Д, м. Хуст, Закарпатська обл., 90400, ідентифікаційний код 36731785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рубін» (вул. Скляренка, 15, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 39918383) 73819 (сімдесят три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 24 коп. основного боргу, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 08.12.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк