вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. Справа № 911/2961/23 (702/102/25)
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Дідик Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради
до ОСОБА_1
про стягнення 30 700, 00 грн
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2961/23
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Представники: не з'явилися
Обставини справи:
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених коштів у розмірі 30 700, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність повернення відповідачем коштів виплаченої державної тимчасової допомоги.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05.02.2025 у справі № 702/102/25 матеріали цивільної справи за позовною заявою Департаменту соціальної політики Черкасько міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів передано на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.03.2025 відкрито позовне провадження у цивільній справі № 702/102/25 за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 14.07.2025.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.07.2025 цивільну справу № 702/102/25 за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 передано на розгляд до Господарського суду Київської області, на розгляді якого перебуває справа № 911/2961/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
02.09.2025 матеріали справи № 702/102/25 надійшли до Господарського суду Київської області та передані на розгляд судді Лутак Т.В., у провадженні якої перебуває справа № 911/2961/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 прийнято справу № 702/102/25 до свого провадження суддею Лутак Т.В. для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2961/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , розгляд справи призначено на 02.10.2025 та зобов'язано сторін надати суду певні документи.
До Господарського суду Київської області від позивача надійшли заява вих. № 6972-10-06-04 від 18.09.2025 (вх. № 12877/25 від 18.09.2025) про відкладення розгляду справи та письмові пояснення вих. № 7138-10-06-04 від 01.10.2025 (вх. № 13465/25 від 01.10.2025) по справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2025, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін та зважаючи на подану позивачем заяву вих. № 6972-10-06-04 від 18.09.2025 (вх. № 12877/25 від 18.09.2025), розгляд даної справи відкладено на 20.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2025, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача і невиконання ним вимог суду, розгляд даної справи відкладено на 13.11.2025.
13.11.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 7941-10-06-04 від 13.11.2025 (вх. № 6986/25 від 13.11.2025) про розгляд справи без участі його представника.
У судове засідання 13.11.2025 представники сторін не з'явилися, відповідач причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав.
Враховуючи, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 15.09.2009 у справі № 2-4116/09 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 500, 00 грн щомісячно, починаючи з 01.07.2009 та до повноліття дитини, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 500, 00 грн щомісячно, починаючи з 01.07.2009 та до досягнення дитиною трирічного віку.
На виконання вищезазначеного рішення Придніпровським районним судом м. Черкас видано виконавчий лист № 2-4116/2009 від 01.10.2009, а Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження.
Відповідно до довідок Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 51 від 03.03.2021 та № 140 від 08.09.2021 ОСОБА_1 з 01.09.2020 по 28.02.2021 та з 01.03.2021 по 31.08.2021 згідно виконавчого листа № 2-4116/2009 від 01.10.2009 коштів не сплачував, тобто боржник ухилявся від сплати аліментів.
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 19.03.2021 та від 19.09.2021 у вказаному реєстрі містяться відомості щодо ОСОБА_1 , а саме щодо несплати ним аліментів.
На підставі заяв ОСОБА_2 від 16.03.2021 та від 29.09.2021, Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 аліментів, було призначено ОСОБА_2 з 01.03.2021 допомогу відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006.
Довідкою Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 7751/20.12.43 від 05.08.2022 повідомлено та підтверджено, що згідно виконавчого листа № 2-4116/2009 від 01.10.2009 заборгованість по аліментах станом на 01.08.2022 відсутні.
Враховуючи вищевказану довідку, рішенням Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 19.08.2022 припинено з 01.08.2022 виплату ОСОБА_2 допомоги та визначено розмір переплати, яка підлягає поверненню ОСОБА_1 .
21.08.2022 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради направив відповідачу повідомлення про повернення надміру виплачених коштів тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце перебування їх невідоме, в розмірі 30 700, 00 грн за період з 01.03.2021 по 31.07.2022.
Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення надміру виплачених коштів тимчасової допомоги, на повідомлення позивача не відповів, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Отже, обов'язок із забезпечення належного рівня життя дітей покладений в рівній мірі як на батька так і на матір.
При цьому, аліменти є важливим механізмом, який гарантує виконання батьками свого обов'язку забезпечувати дитину всім необхідним для її добробуту: соціальними благами, якісним харчуванням, житлом, розвагами, захистом та піклуванням. Правовий зв'язок між батьками та дитиною базується на її походженні й не залежить від наявності чи відсутності шлюбу між батьками. Тому обов'язок утримувати дитину зберігається незалежно від сімейного стану батьків, чи перебувають вони у шлюбі між собою, чи шлюб розірваний.
Згідно з ч. 8 ст. 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 9 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.
Відповідно до ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
На виконання вимог ст. 181 Сімейного кодексу України Кабінетом Міністрів України 22.02.2006 прийнято постанову № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» (далі - Порядок), яким визначено механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога).
Згідно з пунктів 2, 3 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли: відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв'язку з несплатою ним аліментів; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: 1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду; 2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; 3) досягнення дитиною 18-річного віку; 4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; 5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; 6) скасування або визнання усиновлення недійсним; 7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька); 8) відмови від стягнення аліментів; 9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти; 10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; 11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; 12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; 13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; 14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; 15) встановлення над дитиною опіки чи піклування; 16) сплати аліментів одним з батьків. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.
Відповідно до п. 12 Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України (до 01.07.2025 орган соціального захисту населення): визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця); повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України (до 01.07.2025 органу соціального захисту населення), протягом 10 календарних днів зараховуються на рахунок органу Казначейства.
Суд звертає увагу, що утримання дитини, насамперед, є обов'язком її батьків. Держава несе субсидіарний (додатковий) обов'язок щодо надання дитині матеріального забезпечення.
Як встановлено судом, відповідач - ОСОБА_1 є платником аліментів в розумінні норм ст. 181Сімейного кодексу України і у зв'язку із ухиленням останнього від виконання свого обов'язку утримувати неповнолітню дитину, її матері - ОСОБА_2 була призначена та виплачена позивачем тимчасова державна допомога за період з 01.03.2021 по 31.07.2022, сукупний розмір якої становить 30 700,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.08.2022 погасив існуючу у нього заборгованість по аліментах, що свідчить про те, що він може утримувати дитину, тому відповідно до п.12 Порядку та ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України відповідач зобов'язаний відшкодувати державі кошти, витрачені нею на виплату тимчасової державної допомоги на дітей.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним в добровільному порядку обов'язку щодо повернення суми сплаченої тимчасової допомоги суду не надав.
Отже, перевіривши зібрані у справі докази та надавши їм оцінку в їх сукупності, враховуючи вищенаведені положення норм законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача надміру виплачених коштів у розмірі 30 700, 00 грн є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 120 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт ID № НОМЕР_1 від 29.01.2021; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 307, ідентифікаційний код - 37853109) надміру виплачені кошти у розмірі 30 700 (тридцять тисяч сімсот) грн 00 коп за наступними реквізитами: р/р UА938201720343130028000079620, ДКСУ в м. Київ УДКСУ у м. Черкаси.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт ID № НОМЕР_1 від 29.01.2021; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 307, ідентифікаційний код - 37853109) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп за наступними реквізитами: р/р UА958201720344250046000079620, ДКСУ в м. Київ УДКСУ у м. Черкаси.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано: 08.12.2025.
Суддя Т.В. Лутак