вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2706/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "МАДЕК" (08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Чорних Запорожців, буд. 8)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-КЛІРІНГ" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8 км, буд. 1а)
про стягнення 13392,00 грн. заборгованості за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р.,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАДЕК" (далі - ТОВ "МАДЕК", позивач) через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-КЛІРІНГ" (далі - ТОВ "ОІЛ-КЛІРІНГ", відповідач) про стягнення 13392,00 грн. заборгованості за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. в частині оплати орендних платежів, у зв'язку з чим позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 13392,00 грн. орендної плати, а також судові витрати.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою позовною заявою підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 р. було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалу суду від 01.09.2025 р. було отримано позивачем та відповідачем 01.09.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
03.04.2024 р., шляхом накладення електронних цифрових підписів, між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "МАДЕК" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-КЛІРІНГ" (орендар) було укладено договір оренди обладнання № МА030-О (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати в оренду погоджене дизель-генераторне обладнання та супутнє обладнання (об'єкт оренди) й надати замовлені супутні послуги, а орендар - прийняти дизель-генераторне обладнання, сплачувати орендну плату за надані послуги. Метою оренди дизель-генераторного обладнання є використання його в якості основного або додаткового джерела живлення.
Згідно з п. 2.1 договору орендна плата (вартість оренди) сплачується на вказані банківські рахунки орендодавця в сумі і строки згідно специфікації (строки орендних платежів). Якщо інше не визначено специфікацією, орендна плата сплачується щомісячно шляхом передоплати за п'ять днів до початку оренди/наступного календарного місяця. Орендодавець самостійно нараховує та використовує амортизаційні відрахування.
Умовами п. 2.6 договору визначено, що сторони по факту надання послуг фіксують строки і вартість оренди підписанням актів. Орендодавець передає орендарю підписаний зі своєї сторони акт, а орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання передати орендодавцю його підписаним зі своєї сторони або надати мотивовану відмову від підписання. У разі ненадання орендарем підписаного акту або мотивованої відмови у встановлений строк послуги за ним вважаються прийнятими без зауважень.
Відповідно до п. 3.1 договору строк оренди дизель-генераторного обладнання визначається сторонами у специфікації. У випадку розірвання договору останньою добою оренди є дата його розірвання. У випадку якщо після закінчення строку оренди дизель-генераторне обладнання лишається у користуванні орендаря, а орендодавець не висуває вимог проти цього, то строк оренди вважається продовженим - до вимоги щодо його повернення, вартість оренди в цьому випадку становить потрійний розмір від останньої погодженої.
Пунктом 7.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця календарного року, в якому закінчується строк оренди, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 7.2 договору для виготовлення, підписання та обміну документами в електронній формі сторони погодились (мають право) використовувати в тому числі програму "М.Е.Doc".
За специфікацією № 1.1 від 03.04.2024 р. до договору оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. сторони погодили передачу в оренду дизель-генератора з 03.04.2024 р. по 04.04.2024 р. (1 доба). Загальна вартість становить 3192,00 грн. Строк оплати: 03.04.2024 р.
03.04.2024 р. обладнання було отримано відповідачем, що засвідчує акт приймання-передачі в оренду обладнання.
Обладнання було повернуто 04.04.2024 р., що засвідчує акт повернення з оренди обладнання від 04.04.2024 р.
16.04.2024 р. між орендодавецем та орендарем укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. (специфікація № 1.2), згідно якої відповідач отримав в оренду дизель-генератор на строк 2 доби. Вартість оренди становить 6384,00 грн.
17.04.2024 р. обладнання було отримано відповідачем, що засвідчує акт приймання-передачі в оренду обладнання.
19.04.2024 р. сторонами договору підписано додаткову угоду № 2, якою специфікацію № 1.2 викладено в новій редакції, збільшено строк оренди - новий строк оренди встановлено з 17.04.2024 р. по 20.04.2024 р. (3 доби), а також обумовлено надання послуг з монтажу і/або демонтажу дизель-генератора на об'єкті замовника. Нова загальна вартість становить 19776,00 грн. Строк оплати згідно виставленого рахунку (п. 3.2 специфікації № 1.2).
Обладнання було повернуто з оренди 20.04.2024 р., що засвідчує акт повернення з оренди обладнання від 20.04.2024 р.
Факт надання послуг позивачем відповідачу на загальну суму 22968,00 грн. підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг) № 724 від 04.04.2024 р. на суму 3192,00 грн. та № 821 від 22.04.2024 р. на суму 19776,00 грн., підписаними сторонами шляхом накладення електронних цифрових підписів.
Відповідач частково оплатив позивачу надані послуги у розмірі 9576,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 7 від 03.04.2024 р. на суму 3192,00 грн. та № 8 від 17.04.2024 р. на суму 6384,00 грн.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату залишку заборгованості № 367 від 04.08.2025 р. на суму 13392,00 грн., строк оплати рахунку: 3 банківські дні.
Отже, свої обов'язки за договором ТОВ "МАДЕК" виконало належним чином, надавши відповідачу обладнання у тимчасове платне користування та обумовлені сторонами супутні послуги на загальну суму 22968,00 грн.
У свою чергу, ТОВ "ОІЛ-КЛІРІНГ" перерахувало на рахунок ТОВ "МАДЕК" в якості оплати 9576,00 грн.
З урахуванням зазначеного, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язання за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. щодо оплати у розмірі 13392,00 грн., у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності зі ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів справи не було надано будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які свідчили б про оплату заборгованості за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. в сумі 13392,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди обладнання № МА030-О від 03.04.2024 р. у сумі 13392,00 грн. є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЕК" у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему "Електронний суд", належний до покладення на відповідача судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Поряд з цим, позивач не позбавлений права та можливості вирішити питання щодо повернення надмірного сплаченого судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-КЛІРІНГ" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8 км, буд. 1а, код 44750540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "МАДЕК" (08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Чорних Запорожців, буд. 8, код 13695593) 13392 (тринадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 00 коп. заборгованості, 2422 (дві тисячи чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 08.12.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна