ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/11407/14
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши матеріали подання Головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. про розшук боржника
у справі за позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Юрійовича
про стягнення 36 456, 20 грн, дострокове розірвання договору та повернення орендованого майна
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Фізичної особи-підприємця Бабича Д.Ю. про стягнення 36 456, 20 грн., дострокове розірвання договору та повернення орендованого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.06.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Фізичною особою-підприємцем Бабич Дмитром Юрійовичем було укладено договір оренди № 6517, на підставі якого відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 117, 36 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 19. З позовної заяви вбачається, що в період з червня 2013 по квітень 2014 відповідач неналежно виконував передбачені договором зобов'язання, а саме, не сплачував орендні платежі за користування орендованим приміщенням, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 36 456,20 грн, з яких: 32 202,64 грн - основний борг, 966,08 грн - штраф, 1775,03 грн - інфляція та 1512,45 грн - пеня. Крім того, за істотне порушення умов договору прокуратура в інтересах позивача просить розірвати договір оренди № 6517 від 27.06.2013 та виселити відповідача із орендованого приміщення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Юрійовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву заборгованість за договором оренди у розмірі 40 967 грн 57 коп.; пеню у розмірі 2 542 грн 09 коп.; збитки від інфляції у розмірі 3 462 грн 47 коп. та штраф у розмірі 1 229 грн 03 коп.; виселити Фізичну особу-підприємця Бабича Дмитра Юрійовича з нежитлового приміщення, загальною площею 117,36 кв.м., розмішене за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 19, що перебуває на балансі Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад"; стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Юрійовича в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 045 грн 00 коп.
02.09.2014 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.
03.12.2025 через загальний відділ діловодства суду надійшло подання Головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. про розшук боржника, у якому державний виконавець просить суд оголосити в розшук боржника - Бабича Дмитра Юрійовича.
В обґрунтування вказаного подання державний виконавець зазначає, що в межах зведеного виконавчого провадження на його неодноразові виклики боржник - Бабич Дмитро Юрійович не з'являвся, про причини такого невиконання державного виконавця повідомлено не було. Враховуючи що з моменту відкриття виконавчого провадження, рішення судів не виконано, державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець вказує про наявність підстав про оголошення в розшук боржника Бабича Дмитра Юрійовича, посилаючись на статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 18, ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" та статтю 438 ЦПК України,
Розглянувши вказане подання державного виконавця, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1-2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин 1, 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до положень ст. 438 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
Тобто, питання розшуку особи-боржника врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України, на норми якого і посилається у своєму поданні приватний виконавець. Натомість, розділ V Господарського процесуального кодексу України, який визначає порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, не містить положень, які б врегульовували порядок вчинення процесуальних дій щодо розшуку боржника.
Також суд зауважує, що у даній справі Бабича Дмитра Юрійовича значився у статусі фізичної особи-підприємця, а не фізичної особи, про розшук якої заявлено приватним виконавцем.
В силу приписів ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості звернення до господарського суду з поданням про розшук боржника, а, відповідно, і порядку розгляду такого подання, суд на підставі п. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин положення ст. 175 цього Кодексу (аналогія закону).
Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Керуючись статтями 11, 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у прийнятті до розгляду подання Головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенка С.М. про розшук боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 08.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Л.Г. Пукшин