ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/7171/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" (42200, Сумська обл., Сумський район, м. Лебедин, вул. Залізнична 50, ідентифікаційний код 22593940)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35393728)
про розірвання договору та стягнення 1 865 810, 86 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Крук" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 1 865 810, 86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу б/н від 20.08.2021 (далі - договір) здійснив попередню оплату на суму 2 444 117, 04 грн, проте відповідач свої зобов'язання за договором в частині передачі товару у повному обсязі не виконав, відвантаживши товар лише на суму 820 157, 04 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача 1 623 960, 00 грн - попередньої оплати, а також 167 824, 03 грн - пені, 16 551, 04 грн - 3% річних та 57 475, 79 грн - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 позовні вимоги задоволено частково, розірвано договір купівлі-продажу № б/н, укладений 20.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРУК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБЛОК", вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" грошові кошти у розмірі 1 623 960 грн 00 коп. пеню у розмірі 152 340 грн 80 коп., 3 % річних у розмірі 14 949 грн 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 57 475 грн 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 187 грн 71 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
24.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Крук" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить стягнути на свою користь 45 000, 00 грн.
03.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат, у яких відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не було у позові заявлено попередній розрахунок судових витрат, не було зроблено заяву про те, що докази судових витрат у даній справі буде подано протягом 5 днів після ухвалення рішення, заявлений до стягнення розмір витрат є завищеним і не відповідає складності даної справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7171/25, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.
Так, позивачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з погодженого розміру 45 000, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги №01/06 від 01.06.2025 (далі - договір), укладеним між Адвокатським бюро "Світлани Берестовської" (далі - адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов'язок здійснювати представництво клієнта у Господарському суді міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" про розірвання договору та стягнення коштів шляхом надання йому послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" протягом строку дії цього договору, а клієнт, зі свого боку, зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах, визначених в цьому договорі.
Згідно пунктів 3.1. - 3.3. договору при визначенні гонорару адвоката враховується складність справи та витрачений адвокатом час.
Сторони домовились, що розмір оплати вартості послуг, зазначених в п. 1.1. цього договору (вивчення документів клієнта стосовно предмета спору, підготовка позовної зави, відповіді на відзив, клопотань, пояснень і т.п.) становить 1000, 00 грн/год, представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції становить 30 000, 00 грн.
Сторони домовились, що загальна вартість послуг, зазначених в п. 1.1. цього договору орієнтовно становить 40 000, 00 грн.
Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 01.06.2025 (по справі №910/7171/25) Адвокатським бюро "Світлани Берестовської" надано наступні послуги:
- Вивчення наданих документів, що стосуються предмета спору;
- Підготовка позовної заяви;
- Підготовка відповіді на відзив;
- Підготовка клопотання про приєднання доказів;
- Підготовка додаткових пояснень щодо заяви відповідача про стягнення судових витрат;
- Участь у судових засіданнях по справі.
Загальна вартість послуг склала 45 000, 00 грн.
За актом приймання виконаних робіт згідно договору від 19.11.2025 юридичні послуги згідно умов договору надання правничої допомоги №01/06 від 01.06.2025 виконані і відповідають вимогам замовника до розрахунку витрат на правову допомогу згідно договору надання правничої допомоги №01/06 від 01.06.2025 претензій не має. Загальна сума, яку належить сплатити за виконану роботу складає 45 000, 00 грн.
Судом встановлено, що Берестовська Світлана Олександрівна, є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частинами 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як "вивчення наданих документів, що стосуються предмета спору" не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов'язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами "підготовка позовної заяви".
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 41 615, 41 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 35393728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" (42200, Сумська обл., Сумський район, м. Лебедин, вул. Залізнична 50, ідентифікаційний код 22593940) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 615 грн 41 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 08.12.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин