ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/12321/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фаворит-Буд"
про стягнення 976 954,19 грн.,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фаворит-Буд" про стягнення 976 954,19 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 02.05.2023 №122Г/05-23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 07.10.2025 об 11:50.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 07.10.2025.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві заявлено позов про стягнення з відповідача 973 509, 11 грн. збитків.
За твердженнями позовної заяви збитки виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору №122Г/05-23 від 02.05.2023.
Неналежне виконання умов господарського договору відповідачем за висновками позивача полягає у включенні до актів приймання-передачі фактично не виконаних робіт.
При цьому, всі акти приймання-передачі виконаних робіт за договором №122Г/05-23 від 02.05.2023 підписані позивачем без будь-яких зауважень щодо обсягів виконання, строків чи якості.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За встановленим частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкодою визначається будь-яке знецінення особистого (немайнового) або майнового блага, що охороняється правом. Поняття шкоди є родовим по відношенню до терміну збитки.
Дотримання принципу повного відшкодування шкоди надає потерпілій особі правову можливість відновити своє попереднє матеріальне становище.
Частинами першою та другою статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
При вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов'язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов'язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням та виникненням збитків. В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію, доведення відсутності вини у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов'язком відповідача.
У даному випадку позивачем не доведено суду поза розумним сумнівом факт порушення господарського зобов'язання відповідачем та наявність у позивача збитків, що унеможливлює дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку.
Спір, що є предметом даного судового дослідження, виник у межах регулювання укладеного сторонами у справі договору №122Г/05-23 від 02.05.2023, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За приписом частини четвертої статті 837 Цивільного кодексу України до договорів будівельного підряду застосовується правове регулювання параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Як зазначалось судом раніше, всі без виключення акти приймання-передачі підписані позивачем без будь-яких зауважень.
Відповідно, у даному випадку з моменту підписання актів позивач втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У той же час, твердження про невиконання відповідачем 143 видів робіт, які включені до підписаних позивачем без зауважень актів, покладено в основу даного позову.
В якості відповідного доказу до позовної заяви долучено фотокопію висновку експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025, складеного Сумським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»
Відповідно до описової частини висновку експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025 дослідження виконано за замовленням (лист позивача у даній справі від 14.03.2025) позивача у даній справі без залучення відповідача для надання документів чи пояснень.
Вибір позивачем експертної установи, що знаходиться у місті Суми, для дослідження об'єкту будівництва у місті Києві при знаходженні самого позивача у місті Києві та проведення дослідження без залучення виконавця будівельних робіт викликає розумні сумніви в об'єктивності проведеного дослідження.
Обстеження об'єкту будівництва відповідно до абзацу 3 сторінки 8 висновку експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025 здійснено 12.06.2025 та 13.06.2025, фактично, через 1 рік та 4 місяці з підписання позивачем останнього акту приймання-передачі будівельних робіт.
Відповідно до відображеної на сторінках 45 - 137 висновку експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025 таблиці більшість робіт та витрат неможливо дослідити.
При цьому, більшість виявлених невідповідностей (відсутність радіаторів опалення, підвіконь, термостатичних головок, решіток вентиляційних, насосів дренажних тощо) є по суті обладнанням, що може бути легко демонтованим як працівниками позивача так і третіми особами.
Практично всі перераховані експертами недоліки у виконанні робіт не є недоліками, які не могли бути встановлені позивачем при звичайному способі прийняття робіт (приховані недоліки).
Зокрема, виявлення відсутності радіатора опалення чи вентиляційної решітки у передбаченому проектною документацією місці є більш ніж очевидним явищем.
У будь-якому випадку, доданий позивачем до позовної зави висновок експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025 може довести відсутність обладнання та матеріалів станом на 12.06.2025 та 13.06.2025, проте не може поза розумним сумнівом підтвердити наявність цих дефектів станом на день підписання кожного з актів приймання-передачі (більш як за рік до обстеження).
Враховуючи наведене, суд відхиляє на підставі статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експертів №464/1059/1060 від 28.08.2025, складеного Сумським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначалось судом раніше, при вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов'язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов'язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням та виникненням збитків.
Позивачем не доведено суду факт вчинення відповідачем правопорушення, яке може бути належною підставою для виникнення у відповідача юридичного обов'язку з відшкодування збитків.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк