Справа № 128/4365/25
Іменем України
08 грудня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
розглянувши адміністративні матеріали, що подані відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
12.10.2025 о 15 год 00 хв у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру віднсоно дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 12.10.2025 о 15 год 00 хв у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно протягом року.
У судове засідання 08.12.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 не з'явилися, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі.
Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Заяв про розгляд справи без їхньої участі або про відкладення розгляду справи 08.12.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не подавали.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та потерпілої не є обов'язковою.
За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення у справі 08.12.2025 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, та потерпілої на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Оглянувши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У диспозиції частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або за повторне протягом року вчинення такого діяння стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши адміністративні матеріали та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена письмовими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №671315 від 22.10.2025 та серії ВАД №671241 від 22.10.2025; копіями рапортів реєстрації події від 12.10.2025; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; довідкою-характеристикою ОСОБА_1 від 23.10.2025; копією постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 31.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; рапортом працівника поліції від 14.11.2025; копією актового запису про шлюб №3033; копією актового запису про народження №853.
У протоколах прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, долучених до протоколів про адміністративне правопорушення, зазначено пояснення ОСОБА_2 , з яких убачається, що ОСОБА_1 систематично з'являється додому у стані алкогольного сп'яніння, провокує конфлікти, створює нестерпні умови для проживання, що може бути розцінено судом як вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях також вказала, що ОСОБА_1 вдарив сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру відносно ОСОБА_3 .
Наявна у матеріалах справи копія постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 31.03.2025 підтверджує, що домашнє насильство ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не спростував встановлені судом обставини.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, обставини їх вчинення, дані про його особу, з урахуванням ст. 36 КУпАП, суд вважає з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення як ним, так й іншими особами нових правопорушень, можливим застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Враховуючи обставини справи та докази, що характеризують ОСОБА_1 , у даному випадку суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 36, 40-1, 173-2 ч. 3, 268, 284, 294 КУпАП, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 00 коп., в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.