номер провадження справи 9/6/25
18.11.2025 Справа № 908/125/25
м.Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА», Україна, місто Запоріжжя
до відповідача: «NILSTECH OU», Естонія, місто Таллінн
про стягнення суми 7310,00 доларів США
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Деревянко Д.В.;
від відповідача: Мульченко Є.В.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» про стягнення з відповідача: «NILSTECH OU» (Естонія, м. Таллінн) суми 7310,00 доларів США.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.01.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/125/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/125/25, присвоєний номер провадження 9/6/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.09.2025; зупинено провадження у справі № 908/125/25 до 08.09.2025 у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави. Ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче засідання відкладено на 30.09.2025. Ухвалою суду від 30.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
28.10.2025 до початку судового засідання до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення експертизи у справі № 908/125/25, яке подано через канцелярію суду (вх. № 21716/08-08/25) та клопотання про призначення експертизи аналогічного змісту, яке подано представником відповідача через систему «Електронний суд» (вх. № 21732/08-08/25), відповідно до яких відповідач зокрема просив поновити строк на подачу клопотання про проведення експертизи, призначити судову товарознавчу експертизу у справі № 908/125/25.
В судовому засіданні 28.10.2025 представник відповідача підтримав вищезазначені клопотання; представник позивача в усній формі проти клопотань відповідача заперечив.
Вищевказані клопотання відповідача залишені судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, що відображено в протоколі судового засідання від 28.10.2025.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналізу вищенаведених приписів процесуального законодавства слідує, що учасники справи, реалізуючи свої права, зобов'язані вчиняти відповідні процесуальні дії, в тому числі, заявляти клопотання/заяви, подавати докази тощо у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України та не допускати зловживання своїми процесуальними правами.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, метою яких є недопущення перетворення судового розгляду у безладний процес.
За змістом ч. 2 ст. 182 ГПК України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи тощо (п.п. 8, 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України).
Відповідно до статті 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З положень ст. 207 ГПК України, якою врегульовані питання розгляду заяв та клопотань на стадії відкриття розгляду справи по суті, слідує, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд зазначає, що відповідач мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що клопотання відповідача про призначення експертизи подані (заявлені) відповідачем після закриття підготовчого провадження у справі і відповідачем не доведено, а судом не встановлено поважності причин незаявлення відповідних клопотань у підготовчому засіданні, підстав для поновлення строку на подачу таких клопотань суд не вбачає, суд дійшов до висновку про залишення їх без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що є безпідставними посилання відповідача у вказаних клопотаннях на порушення судом ст. 13 ГПК України щодо не роз'яснення відповідачеві його прав, в т.ч. права на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі відповідної судової експертизи.
Так, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 13 ГПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
Відповідно ж до статті 205 ГПК України, за клопотанням учасника справи головуючий роз'яснює йому права та обов'язки, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.
Отже, з наведеного слідує, що роз'яснення процесуальних прав та обов'язків здійснюється судом у разі необхідності та за відповідним клопотанням учасника справи, крім випадків коли учасника справи представляє адвокат.
Відповідач клопотання про роз'яснення йому процесуальних прав та обов'язків не заявляв. В судових засіданнях у даній справі відповідача представляв адвокат.
В судовому засіданні 28.10.2025 з розгляду справи по суті оголошено перерву до 18.11.2025.
У судовому засіданні 18.11.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовні заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов Контракту №233/06/UA/22 від 29.06.2022 та Специфікацій до нього, позивач (Покупець) оплатив товар в сумі 7310,00 доларів США, а відповідач (Продавець) поставив на адресу позивача циркулятор WR284 HIGH POWER у кількості 2 шт. загальною вартістю 7 310,00 доларів США. Відповідно до п. 5.3 Контракту Продавець гарантував якість поставленого товару протягом гарантійного строку, який складає 14 місяців від дати митного оформлення в Україні, а саме до 27.04.2024 року. Влітку 2023 року позивачем на адресу відповідача листами №258/109 від 11.07.2023 року та №311/109 від 07.08.2023 року було направлено претензію щодо заміни неякісного товару в порядку передбаченому договором або повернення грошових коштів. Згідно з умовами п. 5.5 Контракту неякісний товар повинен був бути замінений у строк до 10.09.2023 року. Листом від 13.09.2023 Nilstech OU повідомило позивача про визнання претензії та про вчинення всіх можливих зусиль для найшвидшого закриття питання по отриманій претензії й заміні товару, але так і не виконало взятих на себе зобов'язань. Позивач повторно електронною поштою та засобами поштового зв'язку направив вимогу №21/45-юр від 18.07.2024 в якій зазначав, що у разі якщо в строк до 01.09.2024 відповідач не здійснить заміну поставленого товару, то йому необхідно повернути позивачу грошові кошти в сумі 7310 USD в строк до 10.09.2024. Відповідач вимогу ані щодо заміни товару, ані щодо повернення коштів не виконав. Просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши про наступне. Зобов'язання по постачанню товару виконані Продавцем в повному обсязі. Декларації, які є додатком до позовної заяви свідчать, що товар був отриманий 27.02.2023. У відповідності до п. 5.2. та 5.5. Контракту товар повинен був пройти перевірку якості до 20.03.2023 та при виявленні недоліків в товарі, Покупець зобов'язаний негайно надати Продавцю детальний опис всіх виявлених недоліків в письмовій претензії. Претензія Покупця була отримана лише 18.07.2024, без надання підтверджуючих документів. Повідомлення з детальним описом виявлених недоліків надано не було. Товар також не був переданий для здійснення перевірки та за необхідності ремонту. Отже Продавець був позбавлений можливості виконати п.п. 5.4 - 5.6 Контракту з винних дій АТ «НВК «Іскра». Гарантійний строк скінчився 27.04.2024. Крім того, відповідач зазначив про відсутність розрахунку ціни позову, ненадання позивачем підтверджуючих документів щодо неякісного товару, незрозумілість змісту позовних вимог та відсутність предмета спору і заборгованості за Контрактом, яку позивач просить стягнути з відповідача; вказав на відсутність зазначення правових підстав позову, які мають відношення до заявлених позовних вимог, оскільки за твердженням відповідача ні ст. 678, ні ст. 509 ЦК України не мають відношення до підстав позовних вимог.
13.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2025), яка прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 09.09.2025.
28.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про включення витрат на перекладача до складу судових витрат (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.08.2025).
29.09.2025 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 30.09.2025.
Також 29.09.2025 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про застосування строку позовної давності (арк.с. 163-164, 168).
30.09.2025 до суду від позивача надійшло заперечення на заяву про застосування строку позовної давності (документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2025).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
29.06.2022 «NILSTECH OU», яке зареєстроване у Естонії, м. Таллінн (Продавець, відповідач у справі) та Казенне підприємство науково-виробничий комплекс «Іскра» (Покупець) уклали Контракт №233/06/UA/22 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язався поставити товар, а Покупець - оплатити та прийняти його, згідно специфікацій, що додаються і є невід'ємною частиною цього Контракту.
Зі змісту п. 2.2 Контракту слідує, що ціна Контракту складається із загальної вартості товару, що поставляється протягом дії Контракту. На дату укладення Контракту загальна вартість закупівлі складає 7310,00 дол. США.
В п.п. 3.1, 3.2, 3.4 Контракту зокрема визначено, що оплата за Товар проводиться згідно з виставленим Продавцем рахунком. Термін оплати за кожним рахунком - до 15 банківських днів, якщо інше не зазначено у специфікаціях. Умови оплати, ціни, кількість та найменування Товару вказується у відповідній специфікації. Валюта платежу - дол. США.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.5 Контракту, постачання Товару проводиться на умовах; FCA - м. Мaardu Estonia, згідно «Інкотермс 2010». Строк поставки Товару узгоджується в кожній специфікації окремо, але не повинен перевищувати 80 днів від дати перерахування першої частини авансу. Датою постачання вважається дата передачі Товару перевізнику. Датою переходу права власності вважається дата постачання Товару.
Продавець повідомляє Покупцю у письмовій формі про факт відвантаження протягом 24 годи після відвантаження та оформлення митних документів. Інформація повинна включати: номер накладної, дату відвантаження, найменування, розмір, кількість товару, вага нетто та брутто. Оформлення, митні процедури у країні Продавця покладаються на Продавця; всі процедури оформлення товару країни Покупця покладаються на Покупця (п. 4.7, п. 4.10 Контракту).
В п. 4.8 Контракту визначено, що Продавець надає на адресу Покупця оригінали наступних документів:
- рахунок-фактура із зазначенням країни походження товару;
- відвантажувальну специфікацію/пакувальний лист;
- сертифікат якості/етикетку/паспорт.
Згідно з п. 4.9 Контракту, форми документів узгоджуються між Покупцем та Продавцем шляхом пересилання проектів документів в електронному форматі на електронні адреси сторін, зазначені у реквізитах цього договору.
Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється безпосередньо на складі Покупця. Приймання товару за якістю проводиться протягом 15 робочих днів від дати митного оформлення в Україні. Гарантія на Товар складає 14 місяців від дати митного оформлення в Україні (п.п. 5.2, 5.3 Контракту).
При виявленні некомплектності або недоліків у Товарі протягом гарантійного періоду, Покупець зобов'язаний негайно направити Продавцю претензію з докладним описом усіх виявлених недоліків. Продавець зобов'язаний власним коштом протягом 60 днів після отримання письмової претензії поставити відсутній, замінити неякісний Товар (п.п. 5.5, 5.6 Контракту).
Відповідно до п. 9.1 Контракту, останній Контракт набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Контрактом (та всіма підписаними специфікаціями).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписана Специфікація №1 до Контракту з кресленням. У Специфікації визначено зокрема: назва товару - Циркулятор WR284 HIGH POWER, його ціна - 3655,00 дол. США за шт, кількість - 2 шт та загальна вартість (загальна вартість поставки) - 7310,00 дол. США. Строк постачання: до 80 днів з дати перерахування першої частини авансу. Умови оплати: аванс у розмірі 100% вартості поставки. У кресленні до Контракту визначений опис технічних характеристик (SPECIFICATIONS) товару, зокрема щодо параметрів діапазонів частот та потужності.
Продавцем був виставлений рахунок № 02/22 від 20.07.2022 з банківськими реквізитами на оплату 100% вартості вищезазначеного товару на підставі Контракту №233/06/UA/22 від 29.06.2022 згідно Специфікації № 1, а саме - на суму 7310,00 доларів США (USD).
Покупець здійснив оплату товару шляхом перерахування на рахунок «NILSTECH OU» суми 7310,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 7 від 09.12.2022 (копія міститься в матеріалах справи).
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 2023/2701 (копія додана до відзиву) товар був переданий Продавцем перевізнику 27.01.2023.
Факт поставки товару: циркуляторів WR284 HIGH POWER у кількості 2 шт, підтверджується митною декларацією № 23UA112030000077U2 (копія додана до позову), згідно з якою товар був отриманий КП «НВК «Іскра» 27.02.2023.
З матеріалів справи також вбачається, що КП «НВК «Іскра» зверталось до «NILSTECH OU» з претензією від 11.07.2023 № 258/109 щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022, за змістом якої повідомлялось про те, що після надходження на підприємство, циркулятори були перевірені на відповідність ТТХ. При їх перевірці на високому рівні потужності виявлено, що циркулятори не забезпечують виконання необхідних вимог Specifications (Insertion Loss), що є недопустимим. Повідомлено, що 23.05.2023 на електронну пошту було направлено повідомлення з претензією про невідповідність циркуляторів WR284 заявленим параметрам. Покупець пропонував замінити неякісний товар або повернути грошові кошти; просив повідомити про прийняте рішення.
Також КП «НВК «Іскра» направлено відповідачу лист від 07.08.2023 № 311/109, в якому зазначено, що у відповідності до запиту від 28.07.2023, додатково до претензії щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022, відповідачу надсилається Програма та методика випробувань циркуляторів на високому рівні потужності на 6 сторінках.
Листом від 13.09.2023 «NILSTECH OU» було повідомлено позивача про прийняті заходи по закриттю претензій по якості, зокрема стосовно листа Покупця № 311/109 від 07.08.2023 (який є додатком до претензії щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022): Контракт №233/06/UA/22 від 29.06.2022 на поставку Циркулятор WR284 HIGH POWER. Повідомлено про перебування другого екземпляра циркулятора у виробництві. Попередній строк відвантаження - друга половина жовтня 2023 року. Зазначено, що компанія докладає усі зусилля для якнайшвидшого вирішення питань по претензіям.
Зі змісту п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (позивач у даній справі), який (Статут) був затверджений 15.05.2024, слідує, що Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра».
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866) здійснена 31.05.2024.
АТ «НВК «Іскра» на адресу відповідача була направлена претензія-вимога від 18.07.2024 № 21/45-юр, в якій позивач в т.ч. зазначив, що у разі якщо у строк до 01.09.2024 заміна двох циркуляторів за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022 здійснена не буде, то у цей самий строк покупець просить повернути суму 7310 USD.
Невиконання відповідачем вимог позивача щодо заміни товару поставленого за Контрактом № 233/06/UA/22 від 29.06.2022 або повернення сплачених позивачем за товар грошових коштів у розмірі 7310,00 доларів США стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/125/25.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 7, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 3 ГПК України зокрема визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Виходячи з положень ст. ст. 4, 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
З приписів статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» слідує, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
У пунктах п.п. 8.1, 8.2 Контракту №233/06/UA/22 від 29.06.2022 сторони погодили, що всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв'язку з ним будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між Продавцем та Покупцем. Якщо сторони не можуть дійти згоди за цим контрактом шляхом переговорів усі суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі стосовно його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Господарському суді за місцем перебування Покупця відповідно до чинного законодавства України.
Враховуючи узгоджений сторонами порядок вирішення суперечок, що виникають з Контракту або у зв'язку з ним, спір у даній справі належить до юрисдикції Господарського суду Запорізької області та має розглядатись із застосуванням до правовідносин сторін законодавства України.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Контракт №233/06/UA/22 від 29.06.2022, яким врегульовано правовідносини сторін, за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 та 3 статті 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч.1 ст. 676 ЦК України).
Зі змісту ч.ч. 1, 2, 3 ст. 680 ЦК України слідує, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
В абзаці першому частини 1 статті 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках (ч. 2 ст. 687 ЦК України).
У статті 678 ЦК України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості, за змістом якої покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором заміни товару або повернення сплаченої за товар грошової суми.
Як встановлено та зазначено судом вище, за умовами Контракту №233/06/UA/22 від 29.06.2022 відповідач поставив позивачу товар - два циркулятори WR284 HIGH POWER, загальною вартістю 7310,00 дол. США, який згідно з митною декларацією був отриманий позивачем 27.02.2023.
Відповідно до п. 5.3, п. 5.5 Контракту, гарантія на Товар складає 14 місяців від дати митного оформлення в Україні. При виявленні некомплектності або недоліків у товарі протягом гарантійного періоду, Покупець зобов'язаний негайно направити Продавцю претензію з докладним описом усіх виявлених недоліків.
В п. 5.6 Контракту визначений обов'язок Продавця власним коштом протягом 60 днів після отримання письмової претензії поставити відсутній, замінити неякісний товар.
Покупець в межах встановленого в п. 5.3 Контракту строку гарантії на товар звернувся до Продавця з претензією від 11.07.2023 № 258/109 щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022, в якій повідомляв про виявлену при перевірці циркуляторів WR284 HIGH POWER невідповідність товару заявленим технічним характеристикам, з докладним описом виявлених недоліків; просив замінити товар або повернути сплачені за нього грошові кошти.
Листом № 311/109 від 07.08.2023 відповідачу, згідно з його запитом від 28.07.2023, додатково до претензії щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022, була направлена Програма та методика випробувань на високому рівні потужності.
Отримання Продавцем (відповідачем) претензії Покупця щодо виявлених недоліків циркуляторів WR284 HIGH POWER, поставлених по Контракту №233/06/UA/22 від 29.06.2022, вбачається з листа «NILSTECH OU» № 10506433 від 13.09.2023 щодо прийнятих заходів по закриттю претензій по якості.
Так, у вказаному листі від 13.09.2023 «NILSTECH OU» було повідомлено КП «НВП «Іскра» про прийняті заходи по закриттю претензій по якості, зокрема стосовно листа Покупця № 311/109 від 07.08.2023 (який є додатком до претензії щодо якості товару поставленого за Контрактом №233/06/UA/22 від 29.06.2022): Контракт №233/06/UA/22 від 29.06.2022 на поставку Циркулятор WR284 HIGH POWER. Повідомлено про перебування другого екземпляра циркулятора у виробництві. Попередній строк відвантаження - друга половина жовтня 2023 року. Зазначено, що компанія докладає усі зусилля для якнайшвидшого вирішення питань по претензіям.
Відповідач вимоги позивача не виконав, заміну товару або повернення сплачених позивачем за товар грошових коштів не здійснив.
Заперечуючи факт визнання претензії позивача, відповідач відповідних доказів незгоди, в т.ч. направлення відповіді на таку претензію з викладеною у ній незгодою, суду не надав.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, засадами цивільного законодавства, зокрема, є: справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зокрема визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).
Суд виходить з того, що у принципі добросовісності, а саме - при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
На підставі усього вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7310,00 доларів США законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені ним у заявах по суті справи (відзив, заперечення на відповідь на відзив) не спростовують вищенаведених висновків суду покладених в основу даного рішення.
При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, практику якого згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ як джерело права, вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК України).
Зі змісту ч. 2 ст. 258 ЦК України слідує, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).
Так, відповідно до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Судом враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 на всій території України був установлений карантин з 12.03.2020, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до Закону України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон набрав чинності 02.04.2020), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023.
Тобто карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023, і на період його дії строк позовної давності, визначений в т.ч. статтею 681 ЦК України, був продовжений.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває до теперішнього часу.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту:
«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України виключено на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.
Таким чином перебіг позовної давності був зупинений на строк дії воєнного стану в Україні і тільки з 04.09.2025 у зв'язку зі змінами, а саме - виключенням пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг позовної давності відновився.
Отже строк позовної давності за заявленими у даній справі позовними вимогами позивачем не пропущений.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
28.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про включення витрат на перекладача до складу судових витрат (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.08.2025), в якій позивач просив включити до складу судових витрат витрати позивача, понесені ним у зв'язку із залученням перекладачів у розмірі 10900,00 грн та розподілити їх під час прийняття судового рішення по справі.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України).
За змістом ч. 2 ст. 128 ГПК України, розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з матеріалами справи, у зв'язку із необхідністю звернення до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про надання правової допомоги шляхом вручення за кордоном судових документів з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/125/25, на позивача покладався обов'язок надати офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на естонську мову позовної заяви, ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі №908/125/25, доручення про вручення документів, формуляру підтвердження про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду.
05.02.2025 позивачем на виконання ухвали суду від 21.01.2025 був наданий офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на естонську мову вищезазначених документів.
На підтвердження розміру витрат, понесених у зв'язку із залученням перекладачів, позивачем надано в матеріали справи копії Договору №17/27-юр про надання послуг перекладу від 23.01.2025, Акту надання послуг № 64 від 23.01.2025 - послуг перекладу та оформлення документів на загальну суму 10900,00 грн, рахунку на оплату № 64 від 23.01.2025 на вказану суму та платіжної інструкції № 379 від 27.01.2025 про сплату АТ «НВК «Іскра» суми 10900,00 грн за послуги перекладу та нотаріального посвідчення документів згідно рахунку від 23.01.2025 № 64.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача здійснених ним судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача, зважаючи на їх реальність та необхідність, а також підтвердження розміру таких витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з «NILSTECH OU», реєстраційний код 10506433 (Нарвамнт, 7, місто Таллінн, 10117, Естонія/Narvamnt, 7, Tallinn, 10117, Estonia; registry code 10506433) на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА», код ЄДРПОУ 14313866 (Україна, 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84) заборгованість у розмірі 7310,00 доларів США.
Стягнути «NILSTECH OU», реєстраційний код 10506433 (Нарвамнт, 7, місто Таллінн, 10117, Естонія/Narvamnt, 7, Tallinn, 10117, Estonia; registry code 10506433) на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» код ЄДРПОУ 14313866 (Україна, 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84) суму 3707 грн 85 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 10900 грн 00 коп. витрат понесених у зв'язку із залученням перекладачів.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва