номер провадження справи 7/178/25
08.12.2025 Справа № 908/2929/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/2929/25
за позовом: Воскресенської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 45133510)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення 9690,00 грн,
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Воскресенська сільська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області із позовною заявою (сформовано у системі «Електронний суд» 19.09.2025, зареєстровано в канцелярії суду вх. № 3217/08-07/25 від 22.09.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») грошової заборгованості у сумі 9690,00грн за договором поставки № СК3/394 від 09.05.2024.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.09.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2929/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 26.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2929/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з даними підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідач має зареєстрований електронний кабінет.
Ухвала суду від 26.09.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2929/25 була надіслана відповідачу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 27.09.2025.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 26.10.2025 сплинув тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 08.12.2025, з урахуванням перебування судді Лєскіної І.Є. у відпустці.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Із урахуванням дії режиму воєнного стану, систематичними повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, із метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вказані обставини та факти.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач Воскресенська сільська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області звернулась до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» про стягнення 9690,00 грн заборгованості за договором № СКЗ/394 від 09.05.2024 за невідпущений товар.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № СК3/394 від 09.05.2024, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення суми боргу за невідвантажену продукцію.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 11, 525, 526, 626, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Між Воскресенською сільською військовою адміністрацією Пологівського району Запорізької області (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (далі - відповідач) було укладено договір поставки № СК3/394 від 09.05.2024 (далі - договір).
Предметом договору є поставка 1200 літрів бензину А-95 (згідно з додаткуом №1 до договору).
Відповідно до п.1.1. договору відповідач зобов'язався передати Позивачеві у власність Товар. Відповідно до п.3.2. Договору загальна сума даного договору становить: 61 200,00 грн (шістдесят одна тисяча двісті грн 00 копійок), в т.ч. ПДВ 20% 10 200,00 грн.
Постачальником надано рахунок-фактуру № 0003/0000725 від 09.05.2024 на оплату за поставку товару та видаткову накладну № 0003/0000618 від 09.05.2024.
На виконання умов договору Воскресенською військовою сільською адміністрацією Пологівського району Запорізької області, відповідно до платіжної інструкції № 48 від 13.05.2024 (внутрішній номер 345328782), здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі (платіж проведено УДКСУ у Пологівському районі 14.05.2024).
Зі свого боку відповідачем було передано позивачеві безтермінові скретч-картки, емітовані мережею автозаправних станцій «АВІАС», на пальне на загальний обсяг 1200л бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною № 0003/0000618 від 14.05.2024 та специфікацією № 00003/0000618-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 розділу 5 договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 розділу 5 договору передбачено, що скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому достачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
З другої половини 2024 року на автозаправних станціях мережі «АВІАС» почалися перебої з наявністю пального. На автозаправних станціях мереж «АВІАС» було неодноразово відмовлено в заправці пальним автомобілів покупця по скретч-картками.
Розпорядженням начальника Воскресенської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області № 158 від 24.12.2024 утворено комісію по встановленню факту наявності або відсутності пально-мастильних матеріалів на АЗС мережі «АВІАС».
З початку 2025 року пально-мастильні матеріали на АЗС «АВІАС» повністю відсутні та самі АЗС не функціонують у зв'язку із відсутністю палива, що унеможливлює використання скретч-карток.
Комісією 24.03.2025 встановлено факт відсутності пально-мастильних матеріалів на трьох АЗС «АВІАС», за адресами: місто Запоріжжя, Хортицьке шосе, 1-А; місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, 54; місто Запоріжжя, вулиця Космічна, 42.
Станом на 01.09.2025 у позивача залишилися неотоварені скретч-карти на пальне: бензин А-95 номіналом 20л 4 шт. та 10л 11 шт. (190 л).
Ураховуючи ціну пального, вказану у рахунку-фактурі, яка складає 51,00 грн. за 1 л, відповідач не виконав перед позивачем зобов'язань на загальну суму 9 690,00 грн.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Отже, позивач станом на 01.09.2025 позбавлений права отримати та використати оплачений товар, а саме: 190 літрів бензину А-95.
Обсяг товару, який не відпущено позивачу на АЗС мережі «АВІАС» за договором № СК3/394 від 09.05.2024, складає 190 літрів бензину А-95, вартість якого згідно з умовами договору становить 9 690,00 грн. Відтак, відповідач не виконав умови договору в частині поставки товару (пального) на зазначену суму.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач не спростував викладені обставини, відзив на позовну заяву суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За своєю правовою природою укладений договір між позивачем та відповідачем є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України внормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з пунктом 5.2.2 договору скетч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості менший, ніж зазначено в скетч-картках.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.
Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у строки та у спосіб, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України та умов договору добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав, не передав у повному обсязі товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за договором на суму непоставленого (невідпущеного) товару у розмірі 9690,00 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду надано не було надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9690,00 грн підлягає задоволенню.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189) на користь Воскресенської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 45133510) кошти в сумі 9690 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 00 копійок, судовий збір 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 08.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна