номер провадження справи 5/130/25
19.11.2025 Справа № 908/2655/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (пр. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004; код ЄДРПОУ 20306037)
До відповідача: Приватного підприємства "Твій Лікар" (вул. Космічна, буд. 114, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 34909924)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення пені у розмірі 34 000,00 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Оніщенко В. М. (в режимі відеоконференції) - довіреність б/н від 23.10.2021;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився;
27.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "Твій Лікар" про стягнення пені у розмірі 34 000,00 грн.
27.08.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2655/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2655/25 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/130/25 та підготовче засідання призначено на 24.09.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Ухвалою від 24.09.2025 залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 29.10.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 29.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.11.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 17.11.2025 заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та вирішено судове засідання, призначене на 19.11.2025 об 11 год. 30 хв. по справі №908/2655/25 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
В судовому засідання 19.11.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.11.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 34 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/6-р/к від 20.03.2025. На підставі викладеного, посилаючись на Закон України "Про Антимонопольний комітет України", Закон України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
19.11.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до суду від ОСОБА_2 - директора ПП «Твій Лікар» надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у цій справі, в обґрунтування якого посилається на те, що 03.09.2025 року з застосунку «Дія» їй стало відомо про винесення судом Ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2655/25, та зобов'язання ПП «ТВІЙ ЛІКАР» у строк до 17.09.2025 здійснити реєстрацію свого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІКС та надати відзив на позовну заяву, докази та документи по суті справи. Проте виконати вказану ухвалу було неможливо через наступні обставини. З 2021 року ОСОБА_2 була засновником та директором ПП «ТВІЙ ЛІКАР» разом з ОСОБА_1. У 2022 році, у зв'язку з повномасштабним вторгненням, її чоловік ОСОБА_3 долучився до лав Збройних сил України. У травні 2022 року він загинув приймаючи участь у боях на території Луганської області . Після цієї, вказаних обставин, вона вирішила виїхати з України та облаштовувати життя в безпечних умовах. У зв'язку з цим нею було прийняте рішення про вихід з ПП «ТВІЙ ЛІКАР» та звільнення з посади Директора. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не була обізнана про те, що досі є директором вказаного підприємства, хоча фактично з 2023 року перебувала закордоном і не мала жодного відношення до роботи ПП «ТВІЙ ЛІКАР». У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_2 подано позов про визнання трудових відносин між ОСОБА_2 та ПП «ТВІЙ ЛІКАР» припиненими у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади директора за власним бажанням. Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.11.2025 відкрито провадження у справі №908/3389/25, а отже оскільки рішення у справі №908/3389/25 впливає на розгляд цієї справи Відповідач просить суд зупинити провадження з розгляду справи № 908/2655/25 до вирішення справи № 908/3389/25.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що Відповідачем у клопотання взагалі необґрунтовано в чому саме полягає неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи №908/3389/25 по суті. Крім того, предметом розгляду у цій справі є стягнення пені в розмірі 34 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/6-р/к від 20.03.2025 на Приватне підприємство «ТВІЙ ЛІКАР» - юридичну особу, отже питання щодо припинення трудових відноси ОСОБА_2 з ПП «ТВІЙ ЛІКАР» не відноситься до обставин, які мають значення для розгляду цієї справи по суті, тому рішення у справі №908/3389/25 ніяким чином не може вплинути на рішення у цій справі.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.10.2025, в яких вказано, що відповідно до статуту ПП «ТВІЙ ЛІКАР» засновниками підприємства є дві фізичні особи: 1. ОСОБА_2 ; 2. ОСОБА_1 . Згідно з п. 10.1. Статуту виконавчим органом підприємства є директор - ОСОБА_2 . Директор вирішує всі питання діяльності Підприємства, крім тих, що становлять виключну компетенцію зборів Учасників. Протоколом загальних зборів Учасників підприємства 01.06.2023 року прийнято рішення про зупинення діяльності підприємства та уповноваження ОСОБА_1 подавати звіти на час зупинення діяльності. На виконання вказаного протоколу нею 17.07.2023 подана податкова звітність до органів державної податкової служби. Листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.07.2023 повідомлено, що вказану звітність не прийнято, а подати її може лише чинний директор ОСОБА_2 . Крім того, наявні оригінали протоколів загальних зборів підприємства підтверджують факт, що заява про звільнення з посади директора підприємства не розглядалась. Відповідно до відомостей відображених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та уповноваженою особою є ОСОБА_2 . Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 є співзасновником та директором підприємств саме вона повинна була надати суду завірену копію зави про звільнення, документи, які підтверджують її направлення, отримання та розгляд на загальних зборах товариства. Наявні у ОСОБА_1 документи не підтверджують факт розгляду на загальних зборах підприємства заяви про звільнення директора. Враховуючи положення Статуту, зокрема п. 9.1. розгляд вказаного питання без участі ОСОБА_1 як співзасновника неможливий. Факт постійного перебування в Україні не покладає на ОСОБА_1 ніяких додаткових обов'язків. Щодо фактичних обставин справи зазначила, що ОСОБА_1 як співзасновником підприємства не отримувались ніякі документи АМКУ. Чинне законодавство та судова практика (справа № 914/400/24) свідчать про те, що органи АМКУ, у випадку не можливості вручення повідомлення, повинні опублікувати в газеті «Голос України» або друкованому засобі обласної ради та на власному сайті вимоги про надання відповідної інформації. Тому з рішенням АМКУ про накладання штрафних санкцій ОСОБА_1 незгодна.
19.11.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
У статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника позивача, суд
З матеріалів справи вбачається, що Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, Позивач) за розглядом матеріалів справи №54/122-24 прийнято рішення від 20.03.2025 №54/6-р/к (далі - Рішення), яким згідно п. 1 визнано, що приватне підприємство «Твій Лікар» (далі - ПП «Твій Лікар», Відповідач) (код ЄДРПОУ 38340134) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Південно-східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу в.о. голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2024 №54-02/2263е у встановлений ним строк.
У пункті 2 рішення вказано, що за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ПП «ТВІЙ ЛІКАР» штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням Відділення, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно частин 1 та 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Судом встановлено, що копію рішення від 20.03.2025 №54/6-р/к направлено Відділенням супровідним листом від 20.03.2025 за вих. №54-02/1169е на юридичну адресу ПП «Твій Лікар», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: вул. Космічна, буд. 114, м. Запоріжжя, 69050, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Вказану поштову кореспонденцію, а саме копію рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.03.2025 №54/6-р/к по справі №54-122-24, 25.03.2025 отримав уповноважений представник ПП «ТВІЙ ЛІКАР» - Шульга Н.Є. на підставі довіреності №01/23-01 від 02.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601126339112 від 21.03.2025 та листом АТ «Укрпошта» від 11.04.2025 за вих. №1.03.009.004-13161-25.
Твердження ОСОБА_1 про те, що нею як співзасновником підприємства не отримувались жодні документи від АМКУ та у випадку не можливості вручення повідомлення, АМКУ повинен був опублікувати в газеті «Голос України» або друкованому засобі обласної ради та на власному сайті вимоги про надання відповідної інформації, а тому ОСОБА_1. з рішенням АМКУ про накладання штрафних санкцій незгодна, судом до уваги не приймаються, оскільки інформація про прийняте рішення АМКУ оприлюднюється в офіційному друкованому органі тільки в разі якщо вручити рішення немає можливості, однак як встановлено судом вище вказану копію рішення направлено на поштову адресу Відповідача та отримано уповноваженим представником ПП «ТВІЙ ЛІКАР».
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Однак, ні Відповідач, ні третя особа не надали суду належних та допустимих доказів оскарження у встановлений законодавством строк Рішення від 20.03.2025 №54/6-р/к до господарського суду.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішення від 20.03.2025 №54/6-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням від 20.03.2025 №54/6-р/к на Відповідача з урахуванням положень ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", закінчився 26.05.2025 (оскільки 25.05.2025 припадає на вихідний день).
Частиною 13 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;
- нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції": у разі якщо протягом строку, встановленого абз. 1 ч. 3 цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Виконуючою обов'язки Голови Відділення видано наказ від 29.05.2025 №54/34-Ю про примусове виконання рішення від 20.03.2025 №54/6-р/к, який пред'явлено разом з супроводжувальним листом від 30.05.2025 №54-02/2357е до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2025 ВП №78396060 старшим державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Роботою А.Є. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 29.05.2025 №54/34-Ю про примусове виконання рішення.
Позивач зазначив, що станом на дату звернення з цією позовною заявою до суду, виконавче провадження від 18.06.2025 ВП №78396060 не завершене, тобто штраф в сумі 34 000,00 грн. ПП «ТВІЙ ЛІКАР» не сплачено.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Враховуючи, що Відповідачем не сплачено штраф у двомісячний строк передбачений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме до 26.05.2025, позивачем на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нараховано пеню починаючи з 27.05.2025 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням від 20.03.2025 №54/6-р/к) по 25.08.2025 включно (станом на дату розрахунку).
Відповідно до розрахунку пені, наданого позивачем загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 91 день. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 34 000,00 (розмір штрафу накладений Рішенням від 20.03.2025 №54/6-р/к) х 1,5 % (відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") = 510,00 грн.
Таким чином, за 91 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає:
510,00 грн. х 91 днів = 46 410,00 грн.
Однак, враховуючи положення ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то розмір пені становить 34 000,00 грн., який заявлений Позивачем до стягнення з Відповідача.
Частиною 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Враховуючи, що Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати пені в сумі 34 000,00 грн., то суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та сума пені в розмірі 34 000,00 грн. підлягає стягненню з Відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на Сторони. Кожна Сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не Стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які Сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Твій Лікар" (вул. Космічна, буд. 114, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 34909924) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", на рахунок ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, номер рахунку (IBAN) UA558999980313060106000008479, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) пеню в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. Стягувачем є Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (пр. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004; код ЄДРПОУ 20306037). Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Твій Лікар" (вул. Космічна, буд. 114, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 34909924) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на р/р UA178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв'язку з введенням графіків обмеження електропостачання у Господарському суді Запорізької області повний текст рішення складено та підписано 04.12.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.