вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1362/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж", м.Ужгород
до відповідача-2 ОСОБА_2 , м. Ужгород
до відпоідача-3 ОСОБА_3 , смт Воловець Закарпатської області
та до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальність "Латуж", м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення 150 716 444,22 грн
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та до Товариства з обмеженою відповідальність "Латуж" про стягнення 150 716 444,22 грн збитків, завданих йому зменшенням частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1362/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025.
Дослідивши матеріали позовної заяви за вх.№ 02.3.1-05/1473/25 від 03.12.2025, суд дійшов висновку, що така подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням розміру заявлених позовних вимог у сумі 150 716 444,22 грн, які носять майновий характер, позивачу слід було сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 1 059 800,00 грн.
Проте, як встановлено судом, позивачем, в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, не подано суду доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору розмір доходів позивача за попередній календарний рік складає 1 352 065 грн, тому розмір судового збору у сумі 1 059 800,00 грн є непропорційним до отриманого ним доходу, а тому фактично позбавляє можливості реалізувати право на звернення до суду.
Суд, розглянувши означене клопотання не знайшов підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання позовної заяви, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
На підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідно до яких сума доходу позивача за 2024 рік складає 1 352 065,00 грн.
Згідно з сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Водночас позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан, та відсутність інших джерел доходу, наявності або відсутності коштів, зокрема, на банківських рахунках на момент подання позову, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи, таким чином достатньо не обґрунтував доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання позову у цій справі. Надана довідка про доходи за 2024 рік не є достатнім доказом для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову.
За приписами частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із зазначеним вище, суд доходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору.
Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Є. Мірошниченко